Біологічні науки №8.

Пташник Г.І.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, кафедра анатомії і фізіології, аспірант. тел. 80974081240, 80347137373.

Структурно-функцональні особливості кровоносних судин надяєчка у чоловіків зрілого та похилого віку

За даними літератури [1, 2, 3, 4] яєчко та надяєчко кровопостачаються яєчковою, артерією сім`явиносної протоки та артерією м`яза-підіймача яєчка, що зумовлене їх спільним розвитком та функціональними особливостями. Разом з тим характер перебудови гемомікроциркуляторного русла надяєчка, зумовлений віковими особливостями, досліджений недостатньо.

Метою даної роботи було вивчити артеріальне, венозне та мікроциркуляторне русло надяєчка у чоловіків зрілого та похилого віку.

Матеріалом для дослідження послужили 25 препаратів надяєчка забраних у чоловіків 22-74 років при патологоанатомічному розтині, в анамнезі яких не зафіксовано захворювань даного органа.

Для вирішення поставлених завдань застосовували ін`єкцію артерій, вен, судин гемомікроциркуляторного русла тонкотертими свинцевими білилами, розвединими в рівних частинах ефіру з хлороформом. Артерії і вени заповнювали окремо через яєчкову артерію та яєчкову вену, після чого здійснювали рентгеноангіографію. Судини гемомікроциркуляторного русла надяєчка ін`єкували хлороформною сумішшю паризької сині. Через 12 годин шматочки тканин надяєчка фіксували в 12% розчині нейтрального формаліну, промивали у проточній воді, зневоднювали в спиртах і заливали у целоїдин. Зрізи просвітлювали, мікропрепарати вивчали у світловому мікроскопі.

Частину тканин надяєчка фіксували в рідині Буєна, доводили до парафінових блоків, отримували зрізи товщиною 5-7мкм, котрі забарвлювали гематоксиліном і еозином.

За нашими спостереженнями у чоловіків зрілого віку основним джерелом кровопостачання надяєчка є артерія надяєчка діаметром 0,5-0.8мм, яка являється гілкою яєчкової артерії і відходить від неї в межах сім`яного канатика. Вона має хвилястий хід і на підході до надяєчка віддає свою першу гілку – артерію головки надяєчка діаметром 0,4мм в середньому. Нерідко остання є самостійною гілкою яєчкової артерії. Вона дихотомічно розгалужується і від цих артерій в паренхіму часточок головки надяєчка відходять дрібні гілки. Сама артерія надяєчка супроводжує його тіло і хвіст, посилаючи в паренхіму часточок дрібніші, короткі і значно покручені гілки. Вони разом з артеріолами, прокапілярами, капілярами, посткапілярами і венулами формують гемомікроциркуляторну сітку довкола протоки надяєчка, з якої починаються паренхімні вени, які разом з венами надяєчка, венами головки надяєчка та венами яєчка утворюють лозоподібне сплетення. Гемомікроциркуляторне русло надяєчка формує одношарову капілярну сітку довкола виносних канальців головки надяєчка, дво- і тришарову капілярну сітку довкола виносних канальців тіла і хвоста надяєчка.

За нашими спостереженнями у чоловіків похилого віку (60-74 роки) яєчкова, артерія сім`явиносної протоки та артерія м`яза-підіймача яєчка виглядають, порівнюючи з такими судинами у чоловіків зрілого віку (22-36 років) більш покрученими. Це також відноситься до одноіменних венозних судин надяєчка.

Дрібні артерії паренхіми надяєчка, особливо в ділянці його головки, розташовуються більш щільно, що пов`язано із розвитком атрофічних змін в цьому органі. Втрачає впорядкованість гемомікроциркуляторне русло в паренхімі головки, тіла і хвоста надяєчка.

Отримані нами результати свідчать про те, що кровопостачання надяєчка у чоловіків зрілого віку здійснюється артерією надяєчка, яка є гілкою яєчкової артерії та артерією головки надяєчка. Допоміжними артеріями надяєчка є артерія сім`явиносної протоки та м`яза-підіймача яєчка.

Відток венозної крові з гемомікроциркуляторного русла паренхіми надяєчка здійснюється венами головки надяєчка та венами надяєчка, котрі разом з венами яєчка формують лозоподібне сплетення.

У чоловіків похилого віку артеріальні та венозні кровоносні судини надяєчка є значно покрученими, а в паренхімі органа гемомікроциркуляторне русло більш густе, що зумовлено атрофічними змінами органа.

Література:

1. Алексеєв О.М. Гемомікроциркуляторне русло придатка придатка яєчка людини // Лікарська справа. – 1998. - №5. – с.75-79.

2. Алексеєв О.М. Міжсистемні артеріальні анастомози в ділянці придатка яєчка //Урологія. – 2000. – №1. – с.74-78.

3. Гильбо И.С. Артерии мужской половой железы человека //Архив анатомиии, гистологии и ембриологии. – 1967. - №1. – с.106-114.

4. Грицуляк Б.В., Грицуляк В.Б Морфологія яєчка. Івано-Франківськ, «Плай» - 1998. – 133с.