Экономические науки / 14.Экономическая теория.

Свінцов О.М., Огоновський А.Р., Сербина О.Г.

Львівська комерційна академія

НАЦІОНАЛЬНІ та іноземні інвестиції в

освітній комплекс України

В Україні чи не найважливішою проблемою є стимулювання притоку національних та, особливо, іноземних інвестицій у сфери високих технологій, науки та освіти. Процес залучення іноземних інвестицій в освітній комплекс України розпочався із 1993 року з програми ТЕМПУС-ТАСІС – трансєвропейської системи співробітництва в галузі вищої освіти. Дана програма була розроблена Європейським Союзом для пострадянських республік (окрім Прибалтійських) з метою підтримки взаємодії і співпраці між університетами та іншими ВЗО постсоціалістичних країн з вузами Євросоюзу шляхом співпраці та обміну інноваціями у сфері освіти. За період з 1993 по 1999 роки ЄС інвестував через програму ТЕМПУС-ТАСІС більш ніж 20 млн. ЕКЮ в реформування вищої освіти України, профінансувавши 85 проектів у 30 ВЗО. У 1999-2000 навчальному році було виділено 4 млн. ЄВРО в межах програми ТЕМПУС-ТАСІС в Україні. За 6 років існування програми було подано більш ніж 300 заяв на проекти, які включали біля 1000 ВЗО України та Євросоюзу.

Нова програма під назвою ТЕМПУС-ІІІ була розрахована на період 2000-2006 років. Основне її призначення – налагодження зв’язку між університетами країн ЄС та Східної Європи, пред¢явлення ґрантів для обміну та технічної допомоги у рамках навчальних програм, а також допомога у розвитку матеріальної бази ВЗО постсоціалістичних країн. Передбачено щорічне виділення коштів для програми ТЕМПУС-ІІІ у розмірі 35-40 млн. ЄВРО. ВЗО України беруть участь також у програмах ЄС-Сократ (освіта) та Леонардо (професійна підготовка).

Впродовж 1990-1999 рр. за програмою Фонду “Відродження” Україна одержала фінансування на суму 50 млн. доларів США. У 2000 році ця сума зросла ще на 5,5 млн. дол. Як бачимо, розмір європейської допомоги вузам України у вигляді міжнародних освітніх проектів значно перевищує вітчизняне фінансування науки та освіти.

Інвестиції – невід¢ємна складова відтворення капіталу, в тому числі і капіталу інтелектуального, який акумулюється і кристалізується в межах освітнього комплексу. Для економічного зростання рівень капіталовкладень не повинен бути нижчим ніж 20-30% ВВП, що вважається індикатором інвестиційної безпеки. Сумарні капіталовкладення в економіку України із внутрішніх та зовнішніх джерел у 2001р. не перевищували 14,68% ВВП. При цьому внутрішні реальні інвестиції складали 13,24%, а зовнішні – 1,44% ВВП. У порівнянні із бурхливим ростом світового обсягу інвестування (із 464,3 млрд. дол.. в 1997р. до 643,9 млрд. дол.. в 1998р.) на Україну припадало лише 718,1 млн. дол., що складає 0,1% світових вкладень і 4,1% поступлень у країни Центральної та Східної Європи (17,5 млрд. дол.). Як видно, ситуація в Україні по залученню інвестицій не відповідає сучасним вимогам. Урядом розроблено програму “Інвестиційний імідж України” для стимуляції міжнародних інвестиційних потоків. Це дало певний позитивний результат, принаймні, у порівнянні із 2000 роком, у 2001-му обсяг інвестування зріс на 21%.

Враховуючи статтю №9 Закону України “Про національну програму інформатизації”, при формуванні стратегії економічного розвитку України на 5-10 років слід розглядати як пріоритетні напрямки інвестування в інформаційні ресурси, у знання. Належить здійснити відповідний перерозподіл бюджету, розширити можливості отримання інвестицій тощо. Необхідно активно формувати ринок інформаційних продуктів та послуг, стратегічно-ключовим сегментом якого виступатиме ринок освітніх послуг – середовище генерації інформаційного, інтелектуального та інноваційного пріоритетно-випереджувального ресурсу розвитку суспільства.