Педагогічні науки / 5.Сучасні методи викладання

Лєдєньова О.П.

Українська інженерно-педагогічна академія

Використання інтерактивних технологій на лабораторних роботах з органічної хімії

Розвиток сучасної науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розв´язання освітніх завдань. З огляду на це роль педагога, як авторитарного транслятора готових ідей змінилася на коригування ним інтелектуального і творчого потенціалу студентів.

 Водночас відбувається еволюція змісту, форм і методів навчання, яка спонукає до розробок і впровадження новітніх освітніх технологій. Серед них найперспективнішою видається інтерактивна технологія.

Сьогодні в педагогічній літературі все частіше з´являється термін “інтерактивні форми і методи роботи”. Інтерактивним сьогодні називають спеціальне устаткування, яке забезпечує безперервну діалогічну дію, тобто все це спрямовано на те, щоб випрацювати, будувати цікавий, конструктивний діалог. При використанні таких форм роботи викладач при правільній постановці навчання може вирішити такі завдання:

         навчально пізнавальні;

         комунікативно-розвивальні;

         соціально-орієнтовні.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що в навчальний процес залучаються всі студенти. Спільна діяльність студентів у процесі пізнання й опанування навчальним матеріалом означає, що кожний робить індивідуальний внесок у навчальний процес, відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності.

Це відбувається в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дає змогу не тільки оволодівати новими знаннями, а й розвивати пізнавальну діяльність, виходити на вищі форми кооперації та співробітництва.

Мотивуючи вибір впровадження інноваційних технологій, розглянемо “піраміду навчання”, яка демонструє ефективність оволодіння матеріалом: 1) лекція – 5 %; 2) читання – 10 %; 3) аудіо-відеозаписи – 20 %; 4) наочне приладдя – 30 %; 5) обговорення у групах (дискусії, “мозкові штурми”) - 50 %;  6) практика через дію – 70-75 %; 7) виступ в ролі того, хто навчає – 90 %.

Серед інтерактивних технологій навчання поширені технології кооперативного, колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання, обробки дискусійних питань.

Під час виконання лабораторної роботи зі студентами з дисципліни “Органічна хімія” викладач використовує елементи колективно-групового навчання – навчання  об´єднаних спільною навчальною метою студентів у малих групах.

Кожен студент у групі має свої обов´язки: спікер – керівник, пропонує свій хід проведення досліду і вносить корективи; секретар – веде записи; посередник – готує розчин або прилад к досліду і проводить його;  доповідач – чітко висловлює думку групи. Після завершення лабораторної роботи студенти   колективно обмірковують результати досліду і формулюють висновки.

Викладач не приймає участі в розподілу  обов´язків у групах. Не дивлячись на можливість колективного виконання завдання, кожен студент самостійно пояснює результати дослідів, формулює висновок і робить звіт. Викладач виступає в ролі порадника, хоч разом зі студентами, наприклад, тітрує розчин, знимає показання приладу, перевіряє написання хімічних реакцій, шукає помилки.

Для аналізу ефективності впровадження інтерактивних технологій навчання був проведений експеримент на групі студентів 2 курсу, контингент якої становив 21 особа. Група була поділена на дві підгрупи – контрольну та експериментальну. Експеримент проводився під час вивчення теми “Ароматичні карбонові кислоти”. Результати аналізу подано у таблиці 1.

 

Таблиця 1. Результати аналізу навчальних досягнень студентів

 Рівні навчальних досягнень

                          Оцінювання знань, %

початковий

6

-

середній

40

15

достатній

54

65

високий

-

20

Значно збільшені дані результатів аналізу навчальних досягнень у студентів експериментальної групи свідчать, що разом з традиційними формами організації навчального процесу доцільно впроваджувати в навчальний процес сучасні, більш ефективні моделі активного та інтерактивного навчання.

Отже, студенти повинні швидко орієнтуватися  у вивченому матеріалі, відбирати потрібну інформацію, здійснювати спільну діяльність, поступово розширювати коло спілкування.

Розвиток творчого потенціалу особистості стає однією з головних якостей, які визначають життєздатність людини. Людина розвиває те, що знадобиться їй у життєвій практиці. Тому є лише один спосіб удосконалення творчих, ділових якостей та можливостей у системі освіти: найбільш можлива участь самого студента у творчій діяльності протягом усіх років навчання.

З цього випливає головна тенденція навчального процесу: від пізнання – до творчої діяльності, через інтерактивні методи і форми навчання – до самостійного оволодіння інформацією. Тоді результативність цієї методики майже оцінена рівнем досягнень студентів на всіх етапах навчання.

 

Література:

1. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Метод. посібник/ Авт.-укл.: О. Пометун, Л. Пироженко. - К .: А.П.Н., 2002.

2. Золотарьова О.П. Інтерактивне навчання в системі нових технологій. //Гуманізація навчально-виховного процесу. - Слов´янськ: Видавничий центр СДПУ, 2006.