Педагогические науки/3
Книш О. К.
аспірантка кафедри педагогіки та
психології
Дніпропетровського національного університету
Щодо проблем формування ставлення
молоді до сімейного життя
На думку деяких вчених (Т.А. Демидової, В.П. Кравця, В.Г.Постового), в
теперішній час, у суспільній свідомості відбувається зміна розуміння сімейних
стосунків та ставлення до сімейного життя. За даними сучасних опитувань, в
країні спостерігається тенденція збільшення кризових сімей, нестабільності
молодих шлюбів. Соціальним неблагополуччям можна вважати те, що у всіх регіонах
України, у її містах та селах, спостерігається зростання кількості неповних
сімей з неповнолітніми дітьми. При цьому, лише третина сімейних пар вважають
себе щасливими [3; 6; 9].
Відомо, що кількість розлучень вражаюча і зростає з року в рік. Якщо у 60-х роках на 10-ть шлюбів припадало 1-не розлучення, у 70-х – 2, у 80-х – 3, у 90-х – 5 і сьогодні ця тенденція зберігається. У великих містах на 2 шлюби припадає одне розлучення, про це свідчать дані досліджень Т.В.Говорун [1], Т.А.Демидової [3], В.П.Кравця [6]. У столиці України розпадається 7 з 10-ти створених сімей. Фактично ж розлучень більше ніж вказує статистика, бо деякі сім’ї не реєструють шлюб у державних органах, а проживають у цивільному шлюбі. Соціологи вважають благополучною лише кожну четверту сім’ю.
До об’єктивних факторів актуалізації соціальних аспектів проблем
формування відповідального ставлення до сімейного життя у молоді вважаємо
необхідним віднести відозміну сучасної сім’ї і ускладнення стосунків у ній.
Після вивчення наукових праць з даної проблематики Т.В. Говорун [1], С.І. Голода
[2], О.Г. Харчева [11], В.Г. Постового [9], В.П. Кравця [6], Л.В.Яценко
[12], нами виділено наступні найбільш
властиві особливості сучасної сім’ї: зміна ролей членів сім’ї; зменшення віку
вступу у шлюб; необізнаність в особливостях сімейного життя; вагітність до
шлюбу; соціально-економічна незахищеність молодих сімей; зростання впливу ЗМІ,
кіно, телебачення; збільшення кількості людей не орієнтованих на шлюб; зміна
мотивації створення сім’ї; фемінізація
чоловіків та маскулізація жінок; ранній початок статевого життя.
А.Г. Харчев [11] та Т.А.Демідова [3] у якості основної особливості
молодої сім’ї виділяють перехід від жорстко заданих ролевих взаємовідносин до
більш гнучких, більш динамічних. Такі зміни підвищують важливість спілкування
між подружжям, яке стає не заданим, а спільним мистецтвом.
Аналіз розходжень в уявленнях молоді дозволяє виявити наступні
особливості молодих сімей: найчастіше партнери мають різне уявлення про домашнє
хазяйство та працю, свою участь у цьому; про можливості проведення вільного
часу та спільного дозвілля; про планування сімейного бюджету; про виховання
дітей [1; 2; 4].
Ми вважаємо, що загальну
характеристику стану розвитку інституту сім’ї в Україні можливо уявити у
вигляді наступних тенденцій:
·
відбувається зміна характеру як внутрішніх, так і зовнішніх зв’язків сім’ї.
Часто поєднання жінкою професійних та сімейних ролей знаходяться у протиріччі;
·
відбувається розширення та ускладнення функцій сім’ї, це відбувається
одночасно зі скороченням її складу;
·
відбувається ослаблення передачі традиційної культурної інформації від
покоління до покоління;
·
зниження рівня народжуваності;
·
збільшення кількості розлучень та нуклеарізація сімей;
Т.А. Демидова зазначає, що молодь, яка вступила до шлюбу, дуже часто
вважає, що у сфері міжособистісних стосунків іноді все вирішується само по собі
і стає так, як було раніше. Це свідчить про низьку моральну та психологічну
готовність до сімейного життя, незнання чи нерозуміння особливостей та проблем
міжособистісних стосунків. За даними досліджень
науковця, більше 24% сучасних молодих людей зводять почуття любові до фізичного
потягу, понад 26% вважає, що в її основі лежить проста звичка, а 30% - зовсім
не визнають цього почуття [3].
За матеріалами досліджень А.В.
Мудрика [8], слід зазначити, що старшокласники мало замислюються про своє
майбутнє сімейне життя . Більше того, багато молодих людей вступають до шлюбу
не маючи свідомих уявлень про те, як вони будуть будувати свою сім’ю та
взагалі, яку вони хотіли б бачити свою сім’ю ідеально.
Результати досліджень Д.В.
Колесова [5] свідчать про те, що тільки
близько 20% школярів отримують певні знання про інтимні сторони людського життя
від батьків, педагогів та спеціалістів, інші – черпають із випадкових джерел.
Не мають наукового уявлення про гігієну статевого життя 90% юнаків і 92%
дівчат, 60% не знають про небезпеку захворювань, що передаються статевим
шляхом. Хоча наведені дослідження проводились на початку 90-х років, сучасна
ситуація суттєво не змінилась, про що свідчать результати досліджень В.Г. Постового [9], В.П. Кравця [6], Т.А. Демидової [3], І.М. Мачуськи [7], Л.В. Яценко [12] та інших.
Соціологічні дослідження, які
проводив А.Н. Сизанов [10] продемонстрували, що більшість молодих людей, які
вступають до шлюбу, мотивують своє рішення коханням до іншої людини. Але,
аналіз змісту, який вони вкладають у це поняття виявляє домінування уявлення
про неземне романтичне кохання. Відмічено, що кохання сприяє розвитку подружніх
стосунків, однак люди, орієнтовані лише на свої почуття без збереження духовної
близькості часто відчувають розчарування. Тому, іноді, кохання є фактором, який
не сприяє збереженню шлюбу, так як причиною цього явище є партнер, що не
враховує факту проживання з реальною людиною. Також встановлено, що кількість
шлюбів, які розпались більше серед пар, що мотивували своє рішення вступу у
шлюб лише коханням більше ніж серед тих, хто мотивував це рішення більш
раціональними мотивами.
Відомий вітчизняний вчений А.Г, Харчев
[11] вважає, що у шлюбі подружжя одразу стикається з труднощами пристосування
один до одного і до нових умов існування, а потім і до обставин, які сприяють
згасанню того почуття. Все більш важливою, як підвалина шлюбу стає духовна
близькість, тобто спільність інтересів, спільне культурне життя подружжя, яке
спирається на глибокі почуття.
Згідно з даними отриманими С.І.
Голодом, більша задоволеність шлюбом спостерігається у подружніх парах, шлюб
яких був мотивований спільністю інтересів. Він виділяє наступні мотиви шлюбу:
любов як мотив створення сім’ї - 39,1% чоловіків, 49,6% жінок; спільність
інтересів та поглядів - 26,1% чоловіків,
28,5% жінок; почуття самотності - 14,1%
чоловіків, 4,7% жінок; матеріальну забезпеченість майбутнього чоловіка чи дружини
як мотив розглядають лише жінки (3,1 %); інші мотиви шлюбу 0,6 % чоловіків та
3,1 % жінок. Дослідник зазначає, що спільність інтересів та поглядів призводить
навіть до більшої задоволеності шлюбом ніж першопричинний мотив кохання, ніж
корисливий розрахунок [2].
Дослідження З.Г. Кісарчук [4] демонструють, що шлюбно-сімейні уявлення
старшокласників відрізняються недостатньою наповненістю, невисокою оцінкою себе
як майбутнього подружжя. Особливо неповними є уявлення старшокласників про
функції сім’ї та організації сімейного життя. Різниця виявляється у розумінні
хлопцями та дівчатами понять “мужність” та “жіночність”, розумінні змісту
сімейних ролей, уявлень про вагомість чоловіка та жінки у стосунках. Різниця
між юнаками та дівчатами також проявляється у їх оцінці своїх можливостей у
сімейному житті. В цілому, самооцінка старшокласників у цій сфері є невисокою.
Про недостатню інформованість
учнівської молоді з питань статі, шлюбу і сім’ї свідчать дослідження Д.В.
Колесова [5] та В.П. Кравця [6]. Виявляється, що спостерігається неспівпадіння
знань старшокласників, їх уявлень про сімейне життя та стосунки протилежних
статей з їх поведінкою. Так, в результаті досліджень В.П.Кравця [6], було
встановлено багато випадків невідповідності вербальної та реальної поведінки
школярів у питаннях, що стосуються морально-статевої та дошлюбно-сімейної
сфери: між знаннями про мету шлюбу та реальними цілями, до яких прагнуть в
ньому; між їх морально витриманими та романтичними висловлюваннями про ставлення
до дівчини, жінки і конкретними проявами грубощів щодо до них; розумінням
інтимності у проявах почуттів між закоханими і безпосередністю їх проявів на
людях; вербальним несхваленням раннього статевого життя та їх конкретна
діяльність у цій сфері тощо.
Молодь не завжди усвідомлює, які риси
характеру найсуттєвіші для щасливого шлюбу, за яким принципом найдоцільніше
обрати шлюбного партнера, що найбільше заважає шлюбним почуттям і стосункам,
які психологічні риси слід виховувати в собі у шкільному віці для гармонійного
міжстатевого спілкування, як враховувати психологічні особливості статей, як
вирішувати конфліктні ситуації, попереджати і регулювати конфлікти. Кожна
молода людина, яка вступає у шлюб повинна бути готова до сімейного життя, саме
тому повинна пройти серйозну підготовку. Дослідник проблем сімейного життя В.П.
Кравець [6], вважає, що 75% шлюбів розпадаються саме через непідготовленість
молоді до сімейного життя.
Вочевидь, що завищені вимоги до майбутнього сімейного життя у поєднанні
з недостатнім уявленням про можливі майбутні труднощі та невмінні їх долати у
конкретних життєвих ситуаціях відіграють не останню роль серед факторів, що
дестабілізують сім’ю. А тенденція до абсолютизації романтичної чи прагматичної
особливостей шлюбу ще раз демонструє недостатню підготовленість молодих людей
до організації взаємодії у реальних умовах.
Підсумовуючи підкреслюємо, що в Україні в останні роки відбувається
скорочення народжуваності, збільшення кількості розлучень, зростання кількості
дітей народжених поза шлюбом, зростання кількості цивільних шлюбів, майже повна
відсутність знань у молоді про сімейне життя. Все це актуалізувало проблему
підготовки молоді до створення власної сім’ї, а особливо старшокласників до
майбутнього відповідального шлюбу, як основну проблему розвитку майбутнього
суспільства. Покращення знань молоді про соціально-психологічні процеси, які
відбуваються при становленні молодої сім’ї, є однією з форм зміцнення
майбутньої сім’ї. Всі вище зазначені тенденції у розвитку сучасної сім’ї
обумовлюють, на наш погляд, необхідність розробки нових підходів до процесу
підготовки молоді до сімейного життя, а саме, розробку програм формування у
старшокласників усвідомленого ставлення до сімейного життя.
1.
Вихователю про
психологію та педагогіку сексуального розвитку дитини: Науково-методичний
збірник./ За ред. Т.В. Говорун.- К.: ІЗМН, 1996.- 168с.
2.
Голод С.И. Стабильность семьи:
социологические и демографические аспекты. - Л.: Наука,
1984.- 136с.
3.
Демидова Т.А.
Особенности формирования представлений о будущей семье у старшеклассников: Дис.
канд. психол. наук, 19.00.07 / Нацинальный педагогический университет им.
Драгоманова – К. 2003, 272с.
4.
Кисарчук З.Г. Особенности брачно-семейных представлений старшеклассников.// Психология: Респ.
науч.- метод. сб./ Под ред. Л.Н.
Проколиенко. - К.: Рад. шк., 1990.- Вып. 34 С. 65- 73.
5.
Колесов Д.В.
Беседы о половом воспитании. - М.: Педагогика, 1990. - 190с.
6.
Кравець В.П.
Психологія сімейного життя. В 2т. - Тернопіль, 1995.-
Т.2- 396с.
7.
Мачуська І.М. Засоби формування культури
міжособистісного спілкування старшокласників у їх підготовці до сімейного життя
/ Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Збірник
наукових праць. – К.: 2002. – Кн. 1. С. 21 – 27.
8.
Мудрик А.В.
Время поисков и решений или старшеклассникам о них самих. - М.: Просвещение, 1990.- 191с.
9.
Постовий В.Г.
Сучасна сім’я і її педагогіка / Ін-т системних досліджень освіти АПН України.
Ін-т педагогіки. – К.: Освіта, 1994. – 64с.
10.
Семья и
общество. Подготовка к семейной жизни./ Под ред. А.Н. Сизанова. - Минск: Ротапринт МГПИ им. А.М. Горького,
1987.- 63с.
11.
Харчев А.Г.
Брак и семья в СССР.- М.: Мысль, 1979.- 367с.