аспірант Пастушенко А.І.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна

СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРИБУТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Прибуток у ринкових умовах господарювання відіграє ключову роль у діяльності будь-якого підприємства і соціально-економічному розвитку країни в цілому. Тому питання управління прибутком підприємств в умовах ринкової економіки є актуальним як для науковців, так і для практиків.

Головною метою політики управління прибутком є забезпечення збільшення добробуту власників підприємства, яка повинна забезпечувати одночасно гармонізацію інтересів власників підприємства з інтересами держави. Управління прибутком безпосередньо спрямоване на зростання економічної ефективності розвитку виробництва, яке призведе до стійкого зростання ринкової вартості підприємства. Стратегія управління якістю прибутку є важливим елементом фінансової стратегії, яка базується на процесах інноватизації, виробництва, враховує зміни в зовнішньому і внутрішньому середовищах і є основним напрямком зростання економічної ефективності підприємства. Така стратегія гарантовано дозволяє забезпечити збільшення нових інвестиційних ресурсів і загального рівня економічної безпеки підприємства [3].

Критерієм і показником ефективної діяльності підприємства є прибуток і його якість. Якість формування прибутку визначається стабільністю темпів зростання прибутку, дією позитивних та негативних факторів на його формування, питомою вагою прибутку від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності в результатах звичайної діяльності та іншими характеристиками.

В сучасних умовах господарювання важливу роль відіграють якісні характеристики розвитку підприємства. Тому при управлінні прибутком підприємства важливо враховувати саме цей аспект. Першочерговим стає питання отримання прибутку необхідної якості за заданого його обсягу.

Деякі особливості категорії «якість прибутку» розглянуто в працях А.І. Бланка. Однак визначенню сутності, розробленню методики управління та оцінюванню «якості прибутку» у сучасних дослідженнях недостатньо приділяють уваги. Так, у праці зазначено, що якість прибутку – це узагальнена характеристика структури джерел формування прибутку підприємства.

Зінченко О.А. зазначає, що загальну діяльність підприємства (всі види діяльності підприємства разом: операційна, інвестиційна і фінансова) треба оцінювати за показником якості прибутку, що базується на величині ЕВІТ (прибутку підприємства до сплати відсотків за позичками та податків), а також сукупного капіталу (валюта балансу підприємства). Якість прибутку – це узагальнена характеристика структури джерел формування прибутку підприємства [2]. Хістєва О. здійснює кількісне оцінювання якості прибутку підприємства, поклавши в її основу фінансові підходи і коефіцієнти [5].

Л.А. Бернстайн пов’язує якість прибутку з чинниками, що її визначають, які поділяє на три групи, зокрема ті, що пов’язані з обліковою політикою, можливостями щодо створення резервів для обслуговування активів, підтримки та збільшення рентабельності, рівнем менеджменту на підприємстві. Поняття якості прибутку виникло через потребу надати базу для порівняння прибутку різних підприємств та збагнути з метою оцінки відмінності в якості [1].

Слід зауважити, що категорія «якість прибутку» охоплює не тільки етап формування прибутку, а також етапи розподілу і використання прибутку, оскільки характеризує операційний, інвестиційний і фінансовий прибуток [4]. Якість прибутку як фінансовий процес, що виступає об'єктом управління, має відповідати ряду наступних умов: безперервність функціонування; наявність системи статистичних методів контролю; наявність можливості реального функціонування процесу формування прибутку; наявність реальної можливості вирішувати за допомогою прибутку високої якості технологічних проблем; максимізація прибутку високого ступеня якості [6].

Отже, якість прибутку як об'єкт управління представляє собою сукупність функціональних характеристик, зміст яких відповідає стратегічним цілям підприємства. Основними характеристиками прибутку високої якості є безпека (свідчить про відсутність залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності та наявність власних можливостей у максимально повному обсязі забезпечувати відтворювальний процес на розширеній основі), достовірність (забезпечується кваліфікацією робітників фінансового сектору підприємства, високопрофесійним рівнем організації данного виду роботи), надійність (містить у собі зміст процесів, які забезпечують безперервність, регулярний характер процесу надходження прибутку та максимально повне використання його суми на фінансування потреб власного розвитку).

Література:

1. Бернстайн Л. А. Анализ финансовой отчѐтности: теория, практика и интерпретация : [пер. с англ.] / научн. ред. перевода чл.-кор. РАН И. И. Елисеева ; гл. ред. серии проф. Я. В. Соколов. – М. : Финансы и статистика, 2003. – 624 с.

2. Зінченко О.А. Управління якістю фінансового результату підприємства / О.А. Зінченко // Економіка та управління підприємствами. – 2010. – № 1(103). – С. 109-114.

3. Покропивний С.Ф.Економіка підприємства. – К.:КНЕУ, 2008. – 528 с.

4. Стратегічне управління маркетинговою діяльністю: монографія / Л.В. Балабанова, Ю.М. Логвіна. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2012.- 250 с.

5. Хістієва О.В. Якість прибутку та його вплив на сталий розвиток торговельного підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) / О.В. Хістієва; Дон.держ. ун-т. економіки і торгівлі ім. Туган-Барановського. – Донецьк, 2006. – 26 с.

6. Чимирис О.В. // Управління якістю прибутку підприємства. Вісник ДонДУЕТ № 3 2003 р.- С. 310-319.