К. е. н., проф., Соляник Л. Г, Шпиганович Є.А.

ДВНЗ «Національний гірничий університет», Україна

РОЛЬ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ЗРОСТАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ

Розвиток фінансових інститутів та інтеграція України у світове економічне співтовариство істотно підвищують увагу до інноваційної та інвестиційної діяльності підприємств. Інновації дозволяють створити переваги у найбільш конкурентних галузях економіки. Їх ефективне використання є для країни самим дійовим інструментом реалізації важливих задач соціально-економічного розвитку: забезпечення національної безпеки, захисту навколишнього середовища та якості життя населення. Національна економіка та її реальний сектор в теперішній час переживають кризу. Фінансова нестійкість підприємств реального сектору економіки стала однією з основних перешкод на шляху до їх активної інвестиційно-інноваційної діяльності та стабілізації економічного зростання економіки України. Брак власного капіталу у підприємств реального сектору економіки є головною проблемою інноваційного фінансування, тому наголос доцільно робити на зовнішніх джерелах фінансування. На сучасному етапі розвитку теорії інвестування розроблено й застосовуються різні підходи до визначення оптимальних схем залучення інвестиційних ресурсів підприємствами.

Проблемам дослідження різних підходів щодо підвищення ефективності фінансового забезпечення інвестиційної діяльності присвячено ряд робіт зарубіжних і вітчизняних учених-економістів:  Александера Г., Бромвіча М., Васюренка О., Гітмана Л., Губського Б., Діхтла Е., Дзюбика С., Друкера П., Завліна П., Золотарьова А., Ковальова В., Крейніної Н., Крушвіца Л., Лапко О., Лисяк Л., Морріса Д., Науменкової С., Поручніка А., Стоянової  О., Татаренко Н., Фролова П., Хаймана Д., Хейя Д., Шарпа У., Шумпетера Й. та ін. Але питання вдосконалення вибору й оцінки фінансової ефективності інвестиційних рішень, раціонального використання фінансових ресурсів, необхідних для здійснення інноваційної діяльності в умовах активізації глобалізаційних процесів, потребують новітніх  наукових досліджень.

Можливість здійснювати інноваційну діяльність у класичному (і законодавчому) розумінні володіють обмежене число українських підприємств. Держава на сучасному етапі не має можливості повною мірою фінансувати фундаментальні дослідження, що є першоджерелом інновацій. Виходом із ситуації, що створилася, може стати здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промисловими підприємствами.

Основними проблемами, що стримують розвиток інвестиційно-інноваційної діяльності, є: непогодженість законодавчих актів, відсутність взаємозв'язку між грошово-кредитною, бюджетно-фінансовою політикою й політикою економічного росту, нерозв'язаність проблем технологічного обміну, відсутність тісних зв'язків між наукою й виробництвом, недосконалість системи права інтелектуальної власності. Для їхнього рішення й створення ефективної системи стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств необхідний комплексний аналіз та врахування впливу стимулюючих факторів інвестиційно-інноваційної діяльності, зокрема, впливу  фінансового ринку на формування інвестиційних ресурсів підприємств.

Як свідчить досвід країн з розвиненою ринковою інфраструктурою суттєве зростання власного капіталу підприємств відбувається за рахунок первинної емісії цінних паперів (ІРО). На сьогоднішній день серед всіх джерел фінансування розвитку бізнесу ІРО вважається одним з найбільш дешевих і найбільш важливих механізмів на ринках капіталу, який є каналом для отримання нового капіталу й забезпечує залучення фінансування під реалізацію стратегічних інноваційних проектів компанії.

Зарубіжний досвід та аналітична оцінка інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств свідчать про те, що розробляючи інвестиційну стратегію підприємства, з усього розмаїття джерел формування інвестиційних ресурсів варто вибирати найдоступніші та найефективніші, якими за світовим досвідом є ІPOnіtіal Publіc Offerіng) [1].  В результаті ІPO формується так звана busіness value  - вартість бізнесу, що враховує не тільки верстати і нерухомість, а і якість керування, торгову марку та інші параметри. І, що найважливіше, у ціну компанії наперед закладаються перспективи розвитку компанії та її стратегічні можливості щодо генерування прибутку. Для української компанії проведення ІPO на західному ринку автоматично означає підвищення інвестиційної привабливості в результаті чого, банки будуть кредитувати компанію дешевше і на великі суми. Слід зазначити, що провести ІPO вітчизняними підприємствами за гідну ціну, поки що можна лише на закордонних ринках. І ринок первинних розміщень акцій з цього погляду  є одним з перспективних способів залучення іноземного капіталу,

Український бізнес має потребу в довгострокових капіталовкладеннях, необхідних для розвитку економіки і підвищення інвестиційного іміджу країни.  Але результати досліджень дозволяють зробити висновок, що в Україні сформувався спекулятивний фондовий ринок, який перебуває у значній залежності від іноземного капіталу й зовнішньоекономічної динаміки.  У сучасних умовах фондовий ринок України  недостатньо сприяє розвитку інвестиційних процесів в економіці країни [2], що потребує впровадження комплексу заходів для подолання перешкод до IPO для вітчизняних компаній: створення стабільних і передбачуваних правил відносин бізнесу і влади, законодавчої основи для захисту прав власності; ефективної інфраструктури українського фондового ринку; формування сприятливого правового середовища фондового ринку, зміну системи володіння і управління власністю  сучасну реструктуризацію підприємств шляхом акціонування.

 

Література:

1. Річні звіти Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2008-2016 рр./ Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua

2. У України негативний рейтинг інвестиційної привабливості за французьською класифікацією./ Інформаційне агентство РБК-Україна: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.rbc.ua.