Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

 

Ярмольчук Т. М.

аспірант кафедри методики навчання та управління навчальним закладом Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ, Україна)

 

Формування і реалізація індивідуальних стратегій професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації як психолого-педагогічна проблема

 

У Національній доктрині розвитку освіти визначено, що освіта є основою розвитку особистості, суспільства, нації та держави. Освіта відтворює й нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства. В умовах модернізації й інформатизації системи освіти набуває актуальності активне й ефективне використання різноманітних стратегій навчання у процесі формування професійної підготовки майбутніх фахівців вищої категорії.

Підготовка фахівців до професійної діяльності є предметом вивчення в сучасних наукових дослідженнях і психолого-педагогічних джерелах.

Останнім часом актуальності та дискусійності набуває проблема розробки індивідуальних стратегій професійної підготовки фахівців. Сучасний стан становлення нових економічних і політичних відносин у державі характеризується посиленням вимог до особистісного, духовного та професійного потенціалу майбутнього фахівця вищої категорії.

У цій ситуації виникає необхідність підвищення ролі особистісного чинника, самоцінності особистості у процесі всебічного розвитку та професійної підготовки молодої людини.

Мета дослідження: дослідити особливості формування й реалізації індивідуальних стратегій професійної підготовки фахівців вищої категорії.

Проблемі індивідуального підходу у вихованні дітей придавали увагу багато представників прогресивної педагогіки, як вітчизняної, так і зарубіжної. Уже у педагогічній системі Я. А. Коменського – великого чеського педагога – чітко позначені положення про те, що весь процес навчання й виховання дітей необхідно будувати з урахуванням їх вікових й індивідуальних особливостей і виявляти ці особливості шляхом систематичних спостережень.

У процесі здійснення науково-педагогічних досліджень питання формування й реалізація індивідуальних стратегій безпосередньо не вивчалося, але знаходять своє відображення певні його аспекти у дослідженнях проблем професійної підготовки фахівців різних галузей серед таких науковців: В. Моргун, С. Максименко, О. Малихін, І. Бондаренко, Г. Панок, В. Рибалка. У своїх працях вчені відзначають, що важливими чинниками професіоналізму у професійній підготовці фахівців є рівень індивідуальної зрілості та готовності до професійної діяльності, відповідність сфери, яка обирається для реалізації професійної діяльності, індивідуально-психологічним властивостям студентів.

Основну сутність проблеми формування індивідуальних стратегій професійної діяльності можна охарактеризувати двома основними положеннями: 1) «особистість виявляється у професійній діяльності» – у процесі професійної підготовки, вибору й оволодіння стратегіями професійної діяльності; 2) «розвиток особистості в діяльності» – формування професійно-орієнтованих якостей людини, особистісних рис, розширення сфери пізнання.

О. Малихін у своїх працях стверджує, що вивчення механізмів формування індивідуальних стратегій професійної діяльності пов’язане з вивченням особистості як суб’єкта діяльності, якому є притаманними відповідні професійні мотиви, цілі, знання, навички [1].

Натомість В. Моргун для досягнення високого рівня сформованості індивідуальних стратегій професійної діяльності пропонує варіант профілювання підготовки майбутніх фахівців. Важливими умовами цього варіанту є такі: а) наявність спецкурсів за вибором, котрі мають обслуговувати різні потреби студентів у профілюванні та спеціалізації; до їх читання залучати практиків; б) проходження виробничих практик у закладах, які відповідають профілю підготовки; в) написання курсової роботи на четвертому та дипломної на п’ятому курсах за темою, яка теж пов’язана з профілем (спеціалізацією) [2]. Зокрема, якісним чинником формування індивідуальних стратегій професійної підготовки фахівця є засоби інформаційних технологій навчального призначення, які дають змогу розширити інформаційний простір для навчальної діяльності, ефективніше вплинути на мотиваційну сферу, що, у свою чергу, забезпечує створення інноваційного середовища для розвитку творчого потенціалу [1].

Послідовний розгляд еволюції поняття стратегія в науці уможливлює визначення поняття індивідуальної стратегій професійної діяльності як інструменту професійної діяльності фахівця вищої категорії, через який реалізується індивідуальний стиль, його творчий підхід у постановці цілей та вирішенні поставлених завдань і запитів клієнта. Індивідуальні стратегії професійної діяльності інтегрують у собі властиву особистості життєву стратегію, професійні знання, уміння та навички, комплекс професійно-важливих якостей і професійних цілей.

Актуальність окреслених питань дає змогу констатувати необхідність активного й ефективного використання індивідуальних стратегій навчання у професійній підготовці фахівців вищої кваліфікації. У царині педагогіки слід систематизувати всі наявні уявлення про визначальні характеристики стратегій навчання, умови формування та функції в освітньому процесі.

Література

1.     Малихін О. В. Організація самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів: теоретико-методологічний аспект: монографія/Олександр Володимирович Малихін // Кривий Ріг: Видавничий дім., – 2009. – С. 80 – 95.

2.     Моргун В. Ф. Проблема профілювання та спеціалізації у концепції підготовки практикуючих психологів / В. Ф. Моргун // Психологічна освіта в системі вищої школи. К., 1997. С. 110 111.

3.     Плигин А. А. Психология познавательных стратегий школьников в индивидуализации образования: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора психол. наук.: спец. 19.00.07 «педагогическая психология» / Андрей Анатольевич Плигин – М., – 2009. – С. 3133.