к. пед. наук Ніколенко Л.М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

студентка 5 курсу Сіренко К.Ю.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Вольова готовність дітей із ЗПР до навчання у школі

Волові процеси дошкільнят є досить цікавим та мінливим процесом. Саме в цьому віці дитині потрібно вчитися керувати своєю поведінкою, фізичною та емоційною активністю. Не менш важливим є підготовка до навчання у школі, найнеобхіднішим моментом якої виступає психологічна готовність дитини увійти до нового соціального становища з новими людьми, системою поведінки та вимогами [4]. Вольова готовність дитини до школи є значною системною складовою загальної психологічної готовності до навчання. Формування психологічної готовності до шкільного навчання є найважливішим наслідком психічного розвитку дитини дошкільного віку [1]. По суті, її становлення свідчить про завершення періоду дошкільного дитинства.

Дослідження ряду авторів (Н. Борякової, Є. Слепович та ін.) дозволяє зробити висновок про те, що діти із ЗПР на початок шкільного навчання не досягають оптимального рівня інтелектуально-емоційного розвитку. У всіх старших дошкільників із ЗПР не сформована вольова готовність до шкільного навчання [2].

Особливості вольових процесів дошкільників із ЗПР вивчалися у три етапи. Перший етап дослідження передбачав підбір психодіагностичних методів та методик, що дозволяють вивчити особливості розвитку вольових процесів дітей із ЗПР та безпосередньо готовності дітей із ЗПР до навчання у школі [5].

Дослідницька робота – другий етап дослідження – проводилася в Навчально-реабілітаційному центрі КЗО «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний ресурсно-методичний центр корекційної роботи та інклюзивного навчання» ДОР. Всього в обстеженні брали участь дві групи дітей по 13 осіб (всього 26 дітей), що мають діагноз затримка психічного розвитку. Вік досліджуваних 6 –7 років.

На цьому етапі ми провели обстеження всіх досліджуваних за допомогою таких методик: «Діагностика сприйняття кольору», «Чого тут не вистачає?», «Знайди зайве слово», «Склади картинку» Д. Забрамної [3]. Також з кожною дитиною провели бесіду та запропонували батькам заповнити нашу авторську анкету «Розвиток моєї дитини». Ця розробка є впорядкованим за змістом та формою переліком питань, які, на нашу думку, мають висвітлити деякі психолого-педагогічні фактори життя дітей із ЗПР і саме ті, що не досліджуються іншими методиками, а потребують простого уточнення їх наявності. Анкета складається із десяти питань та уточнює особливості активності дитини, її поведінки вдома, в групі та серед інших груп дітей, з вихователем окремо. Застосування даної анкети є досить важливим, адже наша мета – якомога ширше розглянути всі можливі фактори розвитку дитини із ЗПР.

Дані методи дослідження відповідають віковим та психологічним потребам дитини. Вони спеціально розроблені для таких дошкільників. Використання цих методик дає можливість визначити рівень сформованості когнітивних процесів дітей, що мають ЗПР. Методика сприйняття кольорів дозволяє нам з’ясувати, чи сприймає дитина кольори, які кольори їй треба вивчити. Методика сприйняття просторових відносин «Чого тут не вистачає?» виявляє комбінаторні здібності: вміння дитини співвідносити частини та ціле, здійснювати аналіз, синтез, виявити вольові зусилля. Методика наочно-образного мислення «Знайди зайве слово», «Склади картинку» допомагає дослідженню процесів образно-логічного мислення та розумових операцій аналізу дитини.

Дуже важливо, що в процесі дослідження ми оцінювали такі показники працездатності досліджуваних:

– рівень загальної працездатності;

– швидкість виснаження та втомлюваності;

– розуміння інструкції завдання;

– рівень фізичної активності.

Отже, на початку дослідження ми оцінили загальний рівень працездатності всіх досліджуваних дітей. Він становив 3 бали з 10. Швидкість виснаження – 8. Розуміння інструкції – 5 балів та рівень фізичної активності – 6 балів.

Діагностика сприйняття кольору показала, що жодна дитина не може назвати всі кольори правильно. Невміння розпізнавати кольори в таких дітей пов’язане із загальним недорозвитком сприйняття. Ми нараховували по 1 балу за кожну правильну відповідь. Таким чином, у середньому діти знають 4 кольори з 10 (з 10 запропонованих відповідають правильно 4–5 разів) та можуть назвати їх. У цілому відсоток правильності впізнавання на початок дослідження склав 43 %.

Методика «Чого тут не вистачає?» показала, що у досліджуваній групі вміння здійснювати розумові операції аналізу і узагальнення дорівнювало 47 %.

Методика «Знайди зайве слово» показала, що операції такого характеру дуже складні для дітей із ЗПР. Продуктивність складає лише 33 %.

Продуктивність за методикою «Склади картинку» становить 57 %. Цей вид роботи дуже подобається досліджуваним. Вони немов занурюються у свій власний світ і займаються складанням картин, це їх певною мірою розслабляє.

Далі ми розділили наших досліджуваних на дві групи: контрольну та емпіричну. До кожної з них входило по 13 дітей. З емпіричною групою ми проводили тренінгову розвивальну роботу – третій етап нашого дослідження. Ця частина включала в себе вправи та завдання, по перше, на розвиток та тренування вольових процесів. Це були ігри на увагу, на логічне мислення, тренування пам’яті, розвиток емоційно-вольової сфери, навичок самообслуговування та ін.

Що стосується другої контрольної групи, то робота з цією групою дітей нами не проводилася задля виявлення того факту, чи вплинув наш тренінг на дітей в емпіричній групі.

Четвертим етапом нашої роботи було повторне тестування дітей обох груп та порівняння отриманих результатів.

Що стосується розвитку знань дітей про кольори, то в середньому діти почали краще знати кольори – 5,5 балів з 10 (з 10 запропонованих відповідають правильно 5–6 разів) та можуть назвати їх. У цілому відсоток правильності впізнавання склав 55 %. На початку дослідження він становив 43 %. Щодо контрольної групи, то наприкінці дослідження цей відсоток став 45 %. Тобто збільшився на 2 %. Це може бути пояснено тим, що хоч ми й не проводили роботу з контрольною групою, але розвиток дітей не стоїть на місці. Вони також виконують певні завдання в рамках свого планового навчання і їхні показники можуть покращуватися.

Контрольна діагностика показує, що наша робота є ефективною, важливою та підвищила рівень розвитку дітей стосовно кольорів та їх диференціювання. Варто також додати, що психічні процеси не ізольовані один від одного, і всі наші види робіт покращували інтелектуальний розвиток дітей, їх загальну активність, працездатність, емоційно-психологічний стан.

Результати методики «Чого тут не вистачає?» показали, що у досліджуваній групі вміння здійснювати розумові операції аналізу і узагальнення зросло на 13 % (з 47 % у 60 %). Тобто діти краще почали розуміти просторові співвідношення, орієнтуватися у предметах, розуміти їхню суть.

Аналіз цієї діагностики свідчить, що зростання на 13 % є досить значущим і наша робота принесла результат. Варто зазначити, що, крім навчання, діти краще почали спілкуватися та іноді ініціативно виконувати деякі завдання. Рівень їх активності підвищився. Їм стало цікавішим навколишнє середовище, вони почали вивчати оточуючі предмети.

Дуже цікавим є результат за методикою «Знайди зайве слово». Як ми зазначали раніше, операції такого характеру дуже складні для дітей із ЗПР. Їх продуктивність складала лише 33 % і зросла всього на 3 %. До того ж у обох група – як контрольній, так і емпіричній. Це може свідчити про те, що для розвитку логічного мислення у дітей із ЗПР потрібно більше часу та більш плідна робота.

Що стосується продуктивності за методикою «Склади картинку», де вона в емпіричній групі становила 57 %, то на час другого зрізу стала 68 %, що є досить помітним і у роботі з цими дітьми. Із рисунку 3 ми бачимо, що робота з процесами наочно-образного мислення у дітей, що мають ЗПР, дала свій результат. Збільшення продуктивності на 11 % є значним і досить помітним у роботі. Діти стали більш активними та працездатними, кмітливими. В контрольній групі також пройшли зміни, але у зворотному напрямі – зниження на 3 %.

Аналізуючи результати дітей емпіричної групи щодо працездатностів кінці дослідження, ми виявили, що цей показник склав 5 балів з 10 (підвищення на 2 бали). Швидкість виснаження – 7 (зниження на 1 бал). Розуміння інструкції – 5,5 балів (майже не змінилася) та рівень фізичної активності – 7 (збільшення на 1 бал). Для більшої наочності результати зображені на рисунку 4.

Щодо дітей з контрольної групи, то ці показники майже не змінилися.

Аналіз діагностик показує, що в цілому активність дітей підвищилася. Вони краще почали розуміти і виконувати завдання. Їх продуктивність підвищилася, логічні операції покращилися, вони стали більш витривалими, більш відкритими та здатними до навчання та змін. Це є результатом нашої роботи, що підкреслює її ефективність і доводить, що використання різноманітних прийомів та методів у роботі корекційного педагога, психолога чи вихователя може значно поліпшити фізичний та психоемоційний розвиток дитини із ЗПР.

Аналіз результатів за анкетами для батьків «Розвиток моєї дитини» показав, що діти ,за спостереженнями батьків та вихователів, стали більш відкритими та розвинутими. Вони краще йдуть на контакт, у них підвищилася навчальність у побуті, вони більш активні та охочіше сприймають пропозиції щодо розвитку своєї діяльності. Їх словниковий запас збільшився, вони більш відкриті до спілкування та навколишнього середовища. Також варто додати, що деякі батьки у процесі бесіди відмічали, як під впливом цілеспрямованої емпіричної роботи в них також підвищився інтерес до більш активної роботи з їхньою дитиною, що також вплинуло на результати дослідження у позитивному напрямі.

Література

1. Атемасова О. А. Практична психологія в початковій школі / О. А Атемасова.– «Ранок», 2010. – 160 c.

2. Власова Т. А. О детях с отклонениями в развитии / Т. А. Власова, М. С. Певзнер. – М. : Просвещение, 1973. – 176 с.

3. Забрамная С. Д. Практический материал для проведения психолого-педагогического обследованиядетей: пособие для психологов мед.-пед. комис. / С.Д. Забрамная‒ М. : Гуманитар, изд. центр ВЛАДОС, 2005. ‒ 32 с.

4. Липа В. А. Основы коррекционной педагогики: учеб.пособие / В. А. Липа. – Донецк, 2002. –327 с.

5. Рубан Н. А. Готовність дитини до школи : складові успішного навчання / Н.А. Рубан. – 2007. -№ 3.- С. 65.

6. Стаденко Н. М. / Н. М. Стаденко, Т. Д. Ілляшенко, А. Г. Обухівська/ Методика діагностики готовності до навчання в школі дітей шестирічного віку. – Кам’янець-Подільський: «Абетка». – 2001.