5. Современные методы преподавания

Д.п.н., проф. В.Ю.Ковальчук, к.ф.-м.н., доц. Л.С.Білецька,

к.ф.-м.н., доц. Стасів Н.І., к.ф.-м.н., доц. Силюга Л.П.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Україна

ІГРОВИЙ МЕТОД ЯК ЗАПОРУКА ЯКІСНИХ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ПОЧАТКОВОГО КУРСУ МАТЕМАТИКИ

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний і загальний соціальний розвиток. У освітньому процесі вчитель постає, насамперед, як організатор і керівник активної навчально-пізнавальної діяльності учнів. Він створює такі умови, за яких школярі можуть найбільш раціонально і продуктивно розвивати пам’ять, логічне і творче мислення, математичне мовлення і уяву. Це необхідно робити на основі вивчення програмового матеріалу у початковій школі, де навчання дітей відповідно до їх вікових особливостей пов'язане з ігровою діяльністю.

Загальновідомо, що ефективність процесу навчання знаходиться у прямій залежності від рівня активності самих учнів у цьому процесі. Сучасні педагоги намагаються знайти найбільш ефективні методи з метою активізації і розвитку в учнів початкової школи пізнавального інтересу до змісту навчання. Відомо, що одним з найбільш ефективних таких методів навчання учнів початкової школи через їх вікові особливості є ігровий метод, вміле використання якого значно збагачує освітній процес та підвищує його ефективність.

Шляхом аналізу психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури встановлено, що проблему використання ігрового методу у навчальному процесі досліджували філософи, психологи і педагоги (Я.А.Коменський, Ж-Ж.Руссо, І.Кант, Ж.Піаже, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський, А.Сікорський, П.Блонський, Л.Виготський, О.Леонтьєв, Д.Ельконін, Б.Нікітін, Т.К.Жикалкіна, М.В.Богданович, Л.П.Кочина, О.Я.Савченко, М.В.Козак, Я.А.Король, Н.О.Будна, Б.Г.Друзь, Т.О.Фадєєва, В.І.Новоселецька, В.І.Попова та інші).

Проблеми вибору оптимальних методів навчання та їх використання у навчально-виховному процесі в початковій школі набувають сьогодні дедалі більшого значення. Впровадження сучасних форм і методів роботи з формування предметних математичних компетенцій учнів у практику навчання в початковій школі забезпечується дотриманням загальних вимог до освітнього процесу, використанням різних методів і засобів навчання, одним з яких є ігровий метод. А саме це дозволяє зробити навчання математики у початковій школі ефективним та наблизити його до звичної діяльності дітей.

Основним завданням вивчення освітньої галузі «Математика» у початковій школі є розвиток учнів через засвоєння математичних понять та формування в них спеціальних компетенцій, необхідних у повсякденному житті і достатніх для вивчення математики в наступних класах. Одним з важливих факторів цього цілісного процесу є використання ігрового методу на уроках математики у 1-4 класах. Вміле використання дидактичних ігор для активізації навчально-пізнавальної діяльності значно збагачує освітній процес та підвищує ефективність роботи кожного вчителя початкової школи.

Певний програмовий матеріал потребує від дитини значних вольових зусиль та багаторазового виконання різних варіантів вправ для його засвоєння. Саме тоді дидактична гра, запобігаючи психічному перевантаженню дитини, і допомагає реалізувати навчальну мету значно швидше і міцніше, ніж будь-який інший засіб навчання. Дидактичні ігри допомагають більш тісніше закріпити знання, одержані на уроці. Використання в навчальному процесі дидактичної гри, створення на уроці ігрової ситуації призводять до того, що учні, захоплені грою, непомітно для себе одержують певні знання, вміння і навички.

Дослідження засвідчують, що математичні поняття у молодших школярів ефективно формуються за допомогою використання дидактичних ігор та системи пізнавальних вправ з елементами гри, спрямованої на розвиток мислительного компонента навчальної діяльності. Але разом з тим треба застерігати вчителів від "забавляючої педагогіки", підкреслюючи, що засобами гри значно легше навчити дитину читати і писати, але серйозна навчальна праця потребує від дитини такої ж серйозної, клопіткої і зосередженої роботи.

Структура будь-яких педагогічних ігор така: завдання, питання, заклик до дії. Істотна ознака дидактичної гри – стійка структура, що відрізняє її від будь-якої іншої діяльності. Наприклад, Хто швидше? Будь уважним! Відповідай!

Виділяють такі структурні компоненти дидактичної гри:

1. Ігровий задум, який виражений, як правило, у назві гри.

2. Ігрові дії, які сприяють пізнавальній активності учнів і дають їм можливість виявити свої здібності, застосувати наявні компетенції для досягнення цілей гри.

3. Ігрові правила, які допомагають направляти ігровий процесі регулюють поведінку дітей під час гри.

У проведенні уроків з шестирічками зберігає своє значення основний методичний підхід – вивчення і опрацювання нового матеріалу, закріплення і засвоєння знань здійснюється за допомогою системи вправ. Вправи здебільшого мають предметно-практичний характер. Особливе значення має використання дидактичних ігор та ігрових форм практичних завдань.

Широко використовуються традиційні види дидактичного матеріалу з елементами ігрової діяльності учнів, які у своїй роботі на уроках математики у початкових класах добирають вчителі з метою розвитку математичних здібностей учнів: математичні ребуси; математичні загадки; геометричні головоломки;  математичні ігри;  хвилинки-цікавинки;  числові головоломки.

Щодо підбору ігор, то тут вчителю надається повна свобода, адже, як говорив Б.А.Кордемский: "Будь-яка гра є математичною, якщо її результат може бути зумовлений попереднім теоретичним аналізом". Добір дидактичних розвивальних ігор передбачає їх постійне оновлення, щоб уникнути одноманітності у використанні з учнями одного класу. Їх арсенал вчитель постійно розширює для можливості використання на різних етапах уроку, а також з метою узагальнення та систематизації знань.

Література

1.      Державний стандарт початкової загальної освіти, 2011.

2.      Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: навчально-методичний посібник. – Тернопіль, 2006. – 352с.