Савченко Т. Л.

Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Визначення загальних чинників

професійного самоздійснення вчителів

Постановка проблеми. Досліджуючи життєвий шлях людини, ми звикли аналізувати його з точки зору успішної реалізації індивідом своїх життєвих планів і цілей. У сучасній психології ця реалізація стала розглядатися під терміном “самоздійснення”. Як багатогранне поняття, самоздійснення людини можливе у різних сферах. У даному випадку нас цікавить професійне самоздійснення індивіду. Виступаючи як одне з найважливіших видів життєвого самоздійснення, професійне самоздійснення характеризується високим рівнем розкриття особистісного та професійного потенціалу, розвитком здібностей з широким використанням професійного досвіду та здобутків в професійній діяльності. Дослідження проблеми самоздійснення вчителів, як свідомого саморозвитку людини, котра впливає на виховання і розвиток нового покоління, допоможе особистості самій розкривати потенційні можливості і досягати вищих результатів у професійному житті.

Методики та результати дослідження. Психодіагностичне дослідження було розпочато нами у 2014 році і здійснювалося у межах Всеукраїнського експерименту «Психолого-педагогічні засади інноваційних технологій розвитку особистості». В ньому взяли участь вчителі Ліцею №38 ім. В.М. Молчанова Шевченківського району м. Києва (46 вчителів, 30 з яких пройшли повторне дослідження через рік), Загальноосвітньої школи №263 Деснянського району м. Києва (30 вчителів), Києво-Печерського ліцею № 171 «Лідер» (37 вчителів), Дніпропетровського обласного ліцею-інтернату (9 вчителів), Львівського фізико-математичного ліцею (20 вчителів), Долинської гімназії №1 (27 вчителів), Комарівського навчально-виховного об’єднання (14 вчителів). Всього у дослідженні взяли участь 183 вчителі.

Під час дослідження було використано такі методики:

1. Опитувальник професійного самоздійснення;

2. Самоактуалізаційний тест Е. Шострома (САТ);

3. Шкала самоефективності Р.Шварцера та М. Єрусалова;

4. Мотивація професійної діяльності (методика К. Замфір, модиф. А. Реана).

Усі результати попередніх теоретико-експериментальних дослідів і узагальнень отриманих даних викладено нами у попередніх статтях [1, 2, 3]. На даному етапі дослідження, нами проводилося визначення чинників професійного самоздійснення, яке засновувалося на використанні лінійного регресійного аналізу (метод Stepwise). За результатами регресивного аналізу видно, що обрані методики містять показники, які можна розглядати в якості виражених чинників професійного самоздійснення фахівців.

Нами було здійснено побудову регресійних моделей для трьох узагальнених показників Опитувальника професійного самоздійснення фахівців з показниками усіх використаних психодіагностичних методик.

Визначення загальних чинників професійного самоздійснення вчителів середніх загальноосвітніх шкіл. Результати обробки даних для визначення чинників загального рівня професійного самоздійснення вчителів можна побачити у Таблиці 1.

Таблиця 1. Регресійна модель предикації «загального рівня професійного самоздійснення» вчителів показниками психодіагностичних методик

Модель	R	R^2
1	0,43	0,19
2	0,57	0,32
3	0,67	0,45

Предиктори: 1) шкала ціннісних орієнтацій; 2) № 1 та самоефективність;

3) №№ 1-2 та зовнішня негативна мотивація.

Примітки: показник № 1 отримано за Самоактуалізаційним тестом; № 2 – за Шкалою самоефективності; №№ 3 – за тестом «Мотивація професійної діяльності».

За результатами наведеними у Таблиці 1 видно, що «шкала ціннісних орієнтацій» – яка визначає, якою мірою людина поділяє цінності, властиві особистості що самоактуалізується (високий бал за шкалою характеризує високий ступінь самоактуалізації), утворює блок цінностей, які набувають реалізації в поведінці необхідній для здатності організувати і здійснити власну діяльність, необхідну для досягнення певної мети. Отже, шкала ціннісних орієнтацій справляє найбільш виражений вплив на можливість професійного самоздійснення, що доводиться наявністю доволі високого коефіцієнта множинної регресії R=0,43 та кількості поясненої дисперсії R²=0,19. Отримані результати в цілому узгоджуються з існуючими уявленнями, що саме без шкали ціннісної орієнтації, котра зумовлює подальший зміст діяльності, неможливий такий особистісно-професійний феномен як професійне самоздійснення.

Другим за значущістю чинником загального професійного самоздійснення вчителів виявилася «самоефективність» – R=0,57; R²=0,32. З цього витікає, що самоефективність, яка уособлює у собі впевненість людини щодо її здатності організувати і здійснити власну діяльність, необхідну для досягнення певної мети, справляє вагомий вплив на можливість професійного самоздійснення.

Третім чинником досягнення фахівцем загального високого рівня професійного самоздійснення виявився показник «зовнішня негативна мотивація», яку визначали за тестом «Мотивація професійної діяльності». Зовнішня негативна мотивація у даному випадку пов'язана з зовнішніми обставинами, яке виявляється у вигляді страхів покарання чи осуду з боку керівництва, співробітників і оточуючих взагалі – R=0,67; R²=0,45.

Результати обробки емпіричних даних для визначення чинників рівня внутрішньопрофесійного самоздійснення вчителів подано у Таблиці 2.

Таблиця 2. Регресійна модель предикації «рівня внутрішньопрофесійного самоздійснення» вчителів показниками психодіагностичних методик

Модель	R	R^2
1	0,53	0,28
2	0,61	0,38
3	0,68	0,47

Предиктори: 1) самоефективність; 2) № 1 та шкала ціннісних орієнтацій;

3) №№ 1-2 та зовнішня негативна мотивація.

Примітки: показник № 1- отримано за Шкалою самоефективності; № 2 – отримано за Самоактуалізаційним тестом; №3 – за «Мотивація професійної діяльності».

Як видно з Таблиці 2, найвагомішим чинником рівня внутрішньопрофесійного самоздійснення вчителів виявилася «самоефективність». Вищенаведені результати свідчать, що наявність у фахівців високого рівня самоефективності – впевненості людини щодо її здатності організувати і здійснити власну діяльність, необхідну для досягнення певної мети - справляє найбільш виражений вплив на рівень внутрішньопрофесійного самоздійснення, що доводиться наявністю високого коефіцієнта множинної регресії R=0,53 та кількості поясненої дисперсії R²=0,28. На другому місті знаходиться «шкала ціннісних орієнтацій», де коефіцієнт множинної регресії становить R=0,61; R²=0,38.

На третьому місті знаходиться зовнішня негативна мотивація – яка, пов'язана з покараннями або заохочуваннями – R = 0,68; R² = 0,47.

Отже, з отриманих емпіричних результатів видно, що істотною передумовою високого рівня внутрішньопрофесійного самоздійснення фахівця, який характеризує його професійне самовдосконалення, спрямоване на підвищення професійної компетентності та розвиток професійно-важливих якостей, є його всебічна здатність до інтеграції власних когнітивних, соціальних та поведінкових компонентів задля здійснення цілеспрямованої та результативної професійної діяльності.

Результати обробки даних для визначення чинників рівня зовнішньопрофесійного самоздійснення вчителів можна побачити у Таблиці 3.

Таблиця 3. Регресійна модель предикації «рівня зовнішньопрофесійного самоздійснення» показниками психодіагностичних методик

Модель	R	R^2
1	0,47	0,22
2	0,59	0,35
3	0,66	0,44
4	0,70	0,50

Предиктори: 1) шкала ціннісних орієнтацій;2) № 1 та зовнішня негативна мотивація;

3) №№ 1-2 та шкала поглядів на природу людини. 4) №№ 1, 2, 3 та самоефективність.

Примітки: показник № 1 – отримано за Самоактуалізаційним тестом; № 2 – за Шкалою самоефективності; № 3 – отримано за Самоактуалізаційним тестом; №4 – отримано за Шкалою самоефективності.

За результатами отриманих емпіричних даних було побудовано 4 регресійні моделі, які виявились достатньо інформативними. При цьому max значення коефіцієнта множинної регресії R=0,70; та max значення кількості поясненої дисперсії R²=0,50. Як видно з Таблиці 3, найвагомішим чинником рівня зовнішньопрофесійного самоздійснення вчителів виявилася «шкала ціннісних орієнтацій». Це доводиться наявністю доволі високого коефіцієнта множинної регресії R=0,47 та кількості поясненої дисперсії R²=0,22. Вищенаведені результати свідчать, що наявність у фахівців чітко структурованої шкали ціннісних орієнтацій – вміння розставляти пріоритети, визначати першочергові і другорядні чинники, необхідні для досягнення певної мети – справляє найбільш виражений вплив на рівень зовнішньопрофесійного самоздійснення.

На другому місті знаходиться «зовнішня негативна мотивація», де коефіцієнт множинної регресії становить R=0,59; R²=0,35. На третьому місті знаходиться шкала поглядів на природу людини – яка, пов'язана з покараннями або заохочуваннями – R=0,66; R²=0,44.

На четвертому місті виявилася «самоефективність» – здатність організувати і здійснити власну діяльність, необхідну для досягнення певної мети. коефіцієнт множинної регресії при цьому становить R=0,70; R²=0,50.

Висновки. Проведене дослідження дозволило виділити за силою впливу такі чинники професійного самоздійснення фахівців. Найбільш вагомим та інформативним чинником загального та зовнішньопрофесійного рівня професійного самоздійснення виявилася шкала ціннісних орієнтацій фахівця (R=0,43; R²=0,19), та (R=0,47; R²=0,22) відповідно. Отже, можна стверджувати, що людина, яка самоздійснюється, утворює блок цінностей, які набувають реалізації в поведінці, необхідній для здатності організувати і здійснити власну діяльність, необхідну для досягнення певної мети.

Другим за інформативністю чинником, що разом з шкалою ціннісних орієнтацій обумовлює високий загальний рівень професійного самоздійснення виявляється самоефективність. Безпосередньо вона виходить на перший план при формуванні рівня внутрішньопрофесійного самоздійснення вчителів (R=0,53; R²=0,28).

Третє місце при визначенні впливу на рівень професійного самоздійснення посіла зовнішня негативна мотивація. У даному випадку вона пов'язана з зовнішніми обставинами, які виявляються у вигляді страхів покарання чи осуду з боку керівництва, співробітників і оточуючих взагалі. Отже, саме зовнішня негативна мотивація виходить на друге місце серед пре дикторів, які відповідають за формування рівня зовнішньопрофесійного самоздійснення (R=0,59; R²=0,35), і на третє місце при формуванні загального (R=0,67; R²=0,45) та внутрішньопрофесійного (R=0,68; R²=0,47) рівнів самоздійснення, відповідно.

Суттєвим чинником рівня зовнішньопрофесійного самоздійснення виступає шкала поглядів на природу людини (R=0,66; R²=0,44), що вимірює ступінь конструктивності поглядів на природу людини, здатність переживати теперішній момент свого життя у всій його повноті, відчувати нерозривність минулого, сьогодення і майбутнього.

Список використаних джерел

1. Савченко Т.Л. Професійне самоздійснення вчителів середніх загальноосвітніх закладів. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том V: Психофізіологія. – Випуск 14. – К., 2014. – С. 251-257.

2. Савченко Т.Л. Психофізіологічні особливості професійного самоздійснення вчителів-предметників. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том V: Психофізіологія. – Випуск 15. – К., 2015. – С. 209-216.

3. Савченко Т.Л. Психологічне сприяння психофізіологічному забезпеченню професійного самоздійснення фахівця в умовах соціально-економічних перетворень. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. – Випуск 16. – К., 2016. – С. 144-149.