Физическая культура и спорт/1.Физическая культура и спорт: проблемы, ис­сле­дования, предложения.

 

Чеховська А.Ю.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Специфіка хореографічної складової занять з аеробіки для студентів
І-ІІ курсів НТУУ «КПІ»

Технічний прогрес, стрімкий розвиток науки і дедалі зростаючу кількість нової інформації, необхідної сучасному фахівцю, роблять навчальну працю студента все більш інтенсивною, напруженою. Відповідно зростає значення фізичної культури як засобу оптимізації режиму життя, активного відпочинку, збереження і підвищення працездатності студентів [1, 5]. Таким засобом у навчальному закладі є навчальні та секційні заняття з фізичного виховання.

Протидією негативним наслідкам обмеження рухового режиму молоді є фізична культура і спорт, які є важливими чинниками збереження і зміцнення здоров’я, всебічного розвитку, покращення працездатності, якісного складання контрольних нормативів, зниження втомлюваності, підвищення опору організму різним захворюванням за період навчання у ВНЗ [2, 3].

Реформування системи фізичного виховання студентів передбачає виховання у студентів стійкої мотивації до занять фізичним вихованням, проведення самостійних занять та активного відпочинку.

Виникає питання, як зацікавити студентську молодь І-ІІ курсів до активних занять фізичними вправами на рівні отримання задоволення від занять та корекції власної фігури. Рішенням такої проблеми є застосування в начальному процесі з фізичного виховання різних видів аеробіки, хореографічна складова яких, відіграє важливу роль завдяки різноманітним танцювальним рухам, їх варіативності, музичному супроводу та його темпу в залежності від напряму: (classic aerobic, step-aerobic, latino, step latino, belly dance, salsa, bachata, zumba, hip hop, funk) що підвищують емоційний фон занять, самопочуття студентів, приваблюють своєю доступністю, емоційністю і можливістю змінити зміст занять в залежності від інтересів, віку, фізичного стану, підготовленості тих, хто займається, стимулюють розвиток творчої особистості, здатної формувати свої цілі, а також підвищувати рівень естетичного виховання [4, 5].

Завдання, що вирішує аеробіка і фітнес – це зміцнення здоров’я, підвищення життєвого тонусу, зростання загальної та спеціальної працездатності, виховання фізичних якостей, формування постави та корекція вад статури, профілактика патологічних станів та профзахворювань, психопрофілактика, набуття життєвої енергії, бадьорості, життєрадісного настрою, протидії та опору до стресів [6, 9].

Об’єктом дослідження були студентки І—ІІ курсу НТУУ «КПІ» у кількості 68 осіб, які займаються на навчальному відділенні Аеробіка.

За результатами опитування на навчальному відділенні, переважна кількість студенток, надають перевагу заняттям оздоровчою аеробікою, які містять у собі елементи різних танцювальних культур: salsa, bachata, belly dance,  zumba, jazz funk, step Latino, hip hop, що свідчить про різноманітність хореографічної складової [7, 8].

На сьогодні, враховуючи малозацікавленість студентів до занять фізичним вихованням, малорухливий спосіб життя, існує гостра необхідність в урізноманітненні занять з аеробіки з використанням різноманітних методів і технічних засобів.

Під час занять аеробікою широко застосовуються специфічні методи, щоб забезпечити різноманітність (варіативність) танцювальних рухів. До них належать:

n   метод музичної інтерпретації;

n   метод ускладнень;

n   метод подібності;

n   метод блоків;

n   метод “Каліфорнійський стиль”.

Метод музичної інтерпретації: широко використовується при побудові танцювальних композицій в аеробіці. Найбільш "зручним" до виконання багатьох вправ є музичний розмір 2/4 чи 4/4. Найчастіше використовують вправи на 2 або 4 рахунки. Але можуть бути і складніші вправи на 8-16 рахунків. При визначенні кількості повторень кожної вправи потрібно, щоб перехід на новий рух був зроблений відповідно до "музичного квадрату".

Метод ускладнень: поступове ускладнення вправ за допомогою нових деталей допомагає реалізувати на занятті цей метод. Ускладнення простих технічно вправ може здійснюватися за допомогою різних прийомів: зміна темпу руху (виконання спочатку на 2 рахунки, а потім на 1), зміна ритму руху ("1" – крок правої, "2" – крок лівої, "3-4" – крок правої), додавання нових рухів у раніше вивчені комбінації, зміна техніки виконання руху, зміна руху у просторі, зміна амплітуди руху, – спочатку розучити вправу частинами, та потім поєднати її в одну, що й буде ускладненням стосовно початкового вивчення. Метод ускладнень притаманно заняттю аеробіки і дозволяє опанувати правильну техніку кожної вправи.

Метод подібності використовують у тому випадку, коли при доборі кількох вправ береться за основу якась одна рухова тема, напрям переміщень чи стиль рухів. Такий комплекс може складатися від 2 і більше вправ. Залежно від рівня підготовленості тих, хто займається перехід до кожної наступної вправи, може бути повільним чи більш швидким.

Метод блоків полягає в об'єднанні між собою різних, раніше вивчених вправ в хореографічну комбінацію. Залежно від рівня підготовленості тих, хто займається і складності рухів кожна з підібраних вправ може повторюватися кілька разів. Більш складним є поєднання вправ без багатократних повторень одних і тих же рухів.

Метод "Каліфорнійський стиль" фактично є комплексним проявом вимог до викладених вище методів. Перед виконанням блоків, кожна вправа розучується поступово (м. ускладнення), і далі основні вправи об'єднують у блоки і виконуються з переміщенням у різних напрямах (з поворотами, по "квадрату", із широкого кола, по діагоналі). Кожній вправі викладач повинен прагнути надати танцювального забарвлення. І тому, вправу можливо додатково урізноманітнити рухами руками, ударами, і навіть притопами, підскоками тощо. Усі вправи мають узгоджуватися з музикою [10].

 

Висновки

Багаторічний досвід роботи і дослідження, що проводились показали, що хореографічні вправи, що застосовують в музично-ритмічному вихованні, позитивно впливають на студентів: формують правильну поставу; розвивають фізичні якості − гнучкість, спритність, координацію; виховують культуру рухів, уміння красиво і ритмічно рухатися під музику; виробляють музичність і виразність виконання танцювальних рухів.

Специфіка хореографічної складової занять з аеробіки полягає в тому, що за бажанням можливо змінювати складові заняття, його емоційне забарвлення, темп та стиль музики.

Аеробіка та безпосередньо танцювальна аеробіка поєднує більшість найпопулярніших та найцікавіших танцювальних стилів та є одним з найлегших і приємних способів підтримки організму в тонусі і заснована на однойменних музичних і танцювальних стилях, логічно і послідовно з'єднаних з елементами сучасної хореографії, а також з вправами спортивного характеру.

Перспективи подальших досліджень передбачають розробку нових оздоровчих методик з аеробіки і фітнесу для студентів та застосування їх у процесі фізичного виховання у вузах з метою зацікавлення та прилучення студентської молоді до занять фізичною культурою та з послідуючим вивченням ефективності впливу їх на здоров’я.

vlcsnap-2017-01-25-05h21m31s146

 

Література:

1.     Антікова В.А. Виховання у студентів інтересу до занять з фізичної культури / Антікова В.А., Єфімов А.О. // Роль ФК у здоровому способі життя: Матер. І наук.-практ. конф. – 1992. – С. 171–172.

2.     Булич Э. Г. Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в ее стимуляции / Булич Э. Г., Муравов И. В.//  Олимпийская литература. – К.: 2003. – 424 с.

3.     Галіздра А.А. Характеристика факторів, що впливають на здоров’я студентів вищих навчальних закладів / Галіздра А.А. // Теорія і методика фізичного виховання. – 2004. – №3. – С. 41–43.

4.     Круцевич Т.Ю. Приоритетные мотивы подростков к занятиям физической культурой и спортом. / 36. наукові записки Тернопільского державного педагогічного університету. Педагогіка. №7. - 2000р. - С. 96-103.

5.     Крючек, Е. С. Аэробика. Содержание и методика проведения оздоровительных занятий : учеб.-метод. пособие / Е. С. Крючек. – М., 2001. – 64 с. 

6.   Толмачова С.Є. Оздоровча аеробіка та фітнес: методичні рекомендації / Толмачова С.Є., Полухін Ю.В., Градусова Н.В. – Славутич, 2009. – 60 с.

7.   Чеховська А.Ю. Популяризация «Salsa», как танцевального вида аэробики, среди студенток НТУУ «КПИ»//Материалы Х Международной научно-практической конференции. – Выпуск 37. – Премшль.: 2014. – 37с.

8.   Jane Wake Fat burning exercises for energy and weight loss / Jane Wake – London. Greenwich edition, 2005.

9.   http://www.aerobica.ru/cgi-bin/asp.pl?how.htm

10.  http://ukrbukva.net/print:page,1,63107-Aerobika-kak-fizkul-turno-ozdorovitel-naya-sistema.html