Економічні
науки/ 7. Облік і аудит
Студент Волковська Я.В.
Харківський національний економічний університет, Україна
Необхідність відображення внутрішнього
гудвілу в бухгалтерському обліку
В умовах
ринкової економіки стає необхідним підвищення конкурентоспроможності
підприємства. Одним з факторів даного процесу є невідчутні активи, що впливають
на зростання вартості підприємства на ринку капіталу. Прикладом таких
невідчутних активів є гудвіл – актив, що відповідає за ділову репутацію. Проте
на сьогоднішній день у бухгалтерському обліку не відображається повна
інформація стосовно даних активів, особливо стосовно внутрішнього гудвілу, що
може неправильно представити підприємство на ринку, а отже вплинути на його
фінансовий стан та ринкову вартість. Це підтверджує актуальність даного
дослідження.
Дослідження
сутності та особливостей відображення гудвілу в бухгалтерському обліку було
відображено у працях таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як Б.А. Райзберг,
М.Л. Пятов, Є.Б. Стародубцева, Я.В. Соколов, С.В. Мочерний, С.В. Горін та інші.
Не дивлячись на значимість даних робіт, слід відзначити, що не має чіткої
позиції щодо визначення гудвілу та його зв’язку з діловою репутацією
підприємства.
Метою
дослідження є надання характеристики гудвілу, визначення сутності внутрішнього
гудвілу та запропонування його відображення на позабалансових рахунках.
Відповідно до
принципу, відомого як «теорема-ММ», вартість фірми залежить лише від величини
отриманого від її діяльності грошового потоку і не залежить від структури активів [4]. Проте структуру активів також слід враховувати, адже
вона може свідчити і про фінансову стійкість, що впливає на вартість даного
підприємства. Також важливим фактором, що прямо не є джерелом грошових
надходжень, проте впливає на вартість фірми та має буди враховуватися, є
інтелектуальний актив, що пояснює виникнення гудвілу.
Про зростаючу
роль інтелектуальних активів свідчить той факт, що ринкова вартість сучасної
фірми перевищує балансову вартість її активів. Переважна частина ринкової
вартості сучасної компанії створюється завдяки ефективному використанню активів
в нематеріальній формі, переважна більшість з яких не відображається у
фінансовій звітності підприємства. Середня величина матеріальних активів в
даний час складає менше 25% ринкової вартості підприємства. Отже, 75% ринкової
вартості компанії обумовлені не фінансовими факторами вартості [4]. Ділова
репутація є цінною для компанії, тобто є складовою її ринкової вартості. За
даними Ernst&Young у компанії Microsoft частка ділової репутації складає
84%, Disney – 66%, Yahoo – 91%, Nike – 76% [2]. За даними
британських дослідників не відображена у балансі надлишкова вартість таких
нематеріальних активів, як ноу-хау, патенти, ділова репутація, авторські права,
бренд, становить у «Coca-Cola» 96%, у IBM – 83%, у «British Petroleum» - 71% ринкової ціни цих
компаній [5, c.
337].
Згідно з п.
14.1.40 Податкового кодексу України гудвіл (вартість ділової репутації) – це
нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між ринковою ціною
та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу,
що виникає в результаті використання кращих управлінських якостей, домінуючої
позиції на ринку товарів, послуг, нових технологій тощо [1]. Згідно з П(С)БО 19
«Об’єднання підприємств» гудвіл – це перевищення вартості придбання над часткою
покупця в справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов’язань
і непередбачених зобов’язань на дату придбання [8]. Отже, за П(С)БО 19 гудвіл
не відноситься до нематеріальних активів на відміну від податкового
законодавства.
У науковій
літературі репутацію дуже часто ототожнюють з іміджем та гудвілом. Так, імідж є
емоційним сприйняттям фірми її клієнтами, контрагентами, іншими учасниками
ринку. Імідж є унікальною характеристикою фірми, що притаманна лише цій
організації, а тому важко піддається формалізації. Тоді як репутація – це
певним чином формалізоване сприйняття характеристик, переваг та недоліків
конкретної організації у бізнес-середовищі, що стимулює клієнтів віддавати
перевагу саме її продукції, а в кінцевому підсумку, підвищувати прибутковість
компанії. Саме така особливість ділової репутації, що виявляється у її
здатності впливати на фінансові показники фірми втілюється у поняття «гудвіл» -
грошової вартості репутації як нематеріального активу організації [2].
Важливим є
визначення видів та структури гудвілу. Автором на основі аналізу робіт [4; 6; 9] запропоновано наступну схему характеристики гудвілу.
Гудвіл
Рис. 1. Характеристика
гудвілу
Як видно з рис. 1, розрізняють гудвіл, що виникає під час продажу і
внутрішньогенерований (внутрішньо створений, внутрішній) гудвіл. У міжнародній
практиці переважає підхід, за яким вартість внутрішньо сформованого гудвілу
підприємству самостійно оцінити об’єктивно (з різних причин) складно, а тому
відобразити гудвіл вкрай проблематично, оскільки, насамперед, відсутня
стандартизована методика, яка не дозволяє підтверджувати цю інформацію
незалежним аудитом. Тому за міжнародними стандартами європейські компанії
відображають у фінансовій звітності тільки гудвіл, що виник в результаті
придбання. Такого ж підходу дотримуються і у вітчизняній практиці демонстрації
гудвілу як внутрішнього активу підприємства [10].
Внутрішньогенерований гудвіл виникає завдяки високопрофесійної роботи
кадрового персоналу, вдалого позиціювання підприємства на своєму сегменті
ринку, ефективній системі менеджменту тощо. Для ідентифікації внутрішньо
генерованого гудвілу, а, отже, його визначення як нематеріального активу, він
повинен згідно МСБО 38 «Нематеріальні активи» бути відокремленим, або виділення
від підприємства з можливістю бути проданим, переданим в оренду, наданим як
ліцензія, обміняним індивідуально або разом із пов’язаним контрагентом, активом
чи зобов’язанням [10]. Також відповідно до П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»
придбаний чи отриманий нематеріальний актив відображається у балансі, якщо
існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його
використанням, та його вартість може бути достовірно визначена [7]. Як було
відзначено раніше, визначити точно вартість внутрішнього гудвілу майже
неможливо, отже його не можна визнавати нематеріальним активом.
Проте відображення внутрішнього гудвілу є дуже важливим, адже показується ділова репутація підприємства не тільки під час
купівлі-продажу, але і протягом здійснення своєї діяльності на ринку у рамках
власного підприємства. Підходи до відображення внутрішнього гудвілу в системі
бухгалтерського обліку представлено на рис. 2 [3].
Підходи до відображення внутрішнього гудвілу
Рис. 2. Підходи до
відображення внутрішнього гудвілу в системі бухгалтерського обліку
На думку автора, найбільш підходящими є варіанти відображення внутрішнього
гудвілу на позабалансових рахунках та в
примітках до звітності, що, з одного боку, буде показувати хоча б приблизно
ділову репутацію підприємства, з іншого боку, - не буде викривляти фінансову
звітність.
Таким чином,
можна зробити висновок, що дослідження гудвілу, зокрема внутрішнього гудвілу, є
дуже важливим, адже визначення вартості ділової репутації безпосередньо впливає
на положення підприємства на ринку та його ринкову вартість, що, в свою чергу,
пов’язано з конкурентоспроможністю підприємства. На сьогоднішній день існують
розбіжності щодо визначення гудвілу нематеріальним активом та відсутність
методики визначення внутрішнього гудвілу, що є перспективою подальших наукових
досліджень.
Література
1. Податковий Кодекс
України вiд 02.12.10 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/
2. Берницька Д.І. Ділова
репутація як стратегічний чинник розвитку підприємства / Д.І. Берницька, Н.О.
Кравчук / [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2011_3/41.pdf
3. Вакун О.В. Гудвіл як об’єкт
бухгалтерського обліку: сутність, класифікація, шляхи розвитку / О.В. Вакун / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2011_6/135.pdf
4. Давидюк Т.В. Бухгалтерський
облік людського капіталу як передумова капіталізації компанії /Т.В. Давидюк / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ptmbo/2010_2/11.pdf
5. Осмятченко Л.М.
Концептуальні основи методики оцінки об’єктів інтелектуальної
власності / Л.М. Осмятченко // Экономика Крыма. – 2011. - №1. – С. 336-340.
6. Подольна В.В. Концептуальні
основи гудвілу як нематеріального активу підприємства / В.В. Подольна/ [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2011_6/207.pdf
7. Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджений наказом
Міністерства фінансів України від 18.10.1999 року №242 із змінами та
доповненнями / [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/
8. Положення (стандарт)
бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затверджений наказом
Міністерства фінансів України від 07.07.1999 року №163 із змінами та
доповненнями / [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/
9. Рассомахіна О.А.
Взаємозв’язок торговельної марки, ділової репутації та гудвілу як активів
підприємства: правовий аспект / О.А. Рассомахіна / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pre/2008/Rassomahina.pdf
10. Цікало Є.І. Аналіз
нормативно-правової бази обліку гудвілу / Є.І. Цікало, М.В. Плекан / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ekonk/2009_28/tsikalo.pdf