Современные информационные технологии/1.Компьютерная  инженерия.

Гусак О. М.

Приватний вищий навчальний заклад Буковинський університет, Чернівці, Україна

 

Роль психофізіологічних процесів сприйняття для вирішення задач комп’ютерного моделювання

 

Аналіз процесів сприйняття та розпізнавання інформації, розкриття їх природи і закономірностей необхідні для вирішення завдання оптимальної побудови інформаційної моделі реального оточення. Прийом інформації людиною-оператором необхідно розглядати як процес формування перцептивного (плотського) образу. Під ним розуміють суб’єктивне віддзеркалення в свідомості людини властивостей об’єкту, що діє на нього. Дослідження, що ведеться в руслі суб’єктної психофізики підкреслюють активність та індивідуальність суб’єкту в процесі вирішення психофізичних задач.

Загальне та принципове значення має комплекс питань, які належать до механізмів прийняття рішення в діяльності людини і в біологічних системах. Однією з суттєвих особливостей процесів прийняття рішення є те, що в цій процедурі найбільш повно реалізуються як відбивні, так і регуляторні функції психіки. Тому одним з перспективних напрямків психологічного дослідження є вивчення цих процесів у зв'язку з трьома основними формами психічного відображення і відповідно трьома рівнями психічної регуляції діяльності (сенсорно-перцептивні процеси, уявлення, мова, мислення).

Вивчення поведінки біологічних систем і цілеспрямованої діяльності людини, має бути основною лінією в розробці проблеми прийняття рішення.
Найважливіше питання, що має загальне значення, - питання про те, наскільки повно можна формалізувати процес прийняття рішення, а також питання про взаємодію людини і інформаційно-логічних машин у процесах прийняття рішення.

Цілеспрямована і безпечна діяльність людини заснована на сприйманні й аналізі інформації відносно характеристик зовнішнього середовища і внутрішніх системах організму. Найважливішим моментом в діяльності оператора, що становить основу в системі «людина – машина» є прийом інформації про об’єкт управління. Прийом сигналів різної модальності здійснюється за допомогою аналізаторів (зорового, слухового, тактильного і т.д.). Підвищення ефективності прийому інформації людиною здійснюється шляхом взаємодії різних аналізаторів - підсистем центральної нервової системи, які забезпечують отримання і первинний аналіз інформаційних сигналів. Інформація, яка поступає крізь аналізатори, зветься сенсорною (від лат. sensus — почуття, відчуття), а процес її отримання і первинної переробки — сенсорним усвідомленням.

Знання послідовності розрізнення ознак сигналу і динаміки становлення його образу важливе для вирішення таких інженерно-психологічних завдань, як вибір оптимального зображення знаків, визначення числа рядків в телевізійному зображенні, швидкості передачі сигналів і зміни кадрів в проекційних системах відображення і т.п. В зв’язку з цим виникає також проблема «перешкодостійкості» сприйняття, тобто можливості людини відновлювати сигнали, частково зруйновані перешкодами.

Перераховані властивості сприйняття представляють певний інтерес в плані інженерної психології в тому сенсі, що вони не є початковими властивостями перцептивного образу, а формуються в процесі його становлення. Цей факт має велике значення для правильної побудови засобів відображення інформації, для організації професійного відбору і навчання операторів.

Вивчення нейрофізіологічних механізмів сприймання підтверджує припущення спеціалістів з комп'ютерного моделювання психічних явищ про деяку схожість процесів прийому та переробки інформації в людини та в сучасних комп'ютерних системах і дає змогу використовувати раціональніші схеми моделювання процесів сприймання, ніж у 50-60-х роках, коли їхні фізіологічні основи були практично не відомі Моделювання сприймання базується на принципі поетапної обробки інформації людиною та комп'ютером у разі сприймання знайомих предметів - так званого розпізнавання образів. Етапи обробки інформації, що збігаються, включають процеси її реєстрації, виділення властивостей об'єктів завдяки роботі спеціалізованих каналів чи детекторів, порівняння стимулу з тією інформацією, котра отримана раніше і зберігається у тривалій пам'яті, прийняття рішення - вибір із багатьох актуалізованих кодів такого, який найбільше відповідає даному стимулу. Моделювання процесів сприймання має велике практичне значення, бо в перспективі допоможе вирішити проблему швидкого введення інформації за допомогою мовних команд чи з письмового тексту, що значно розширить можливості використання комп'ютерної техніки.

 

Література

1.       Варій М.Й. Загальна психологія: Навч. посібник / Для студ. психол. і педагог. спеціальностей. - Львів: Край, 2005.

2.       Загальна психологія : Підручн. для студ. вищ. навч. закладів / За заг. ред. акад. С.Д. Максименка. - К.: Форум, 2000.

3.       Загальна психологія: Навч. посіб. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: А.Г.Н., 2002.

4.       Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: У 2 т. - К.: Форум, 2002.

5.       Мґясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. - 3-тє вид., випр. - К.: Вища шк., 2004.

6.       Психология XXI века: Учебник для вузов / Под ред. В.Н. Дружинина. - М.: ПЕР СЭ, 2003.

7.       Рубинштейн С.П. Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1973.

8.Психологія / За ред. Трофімова Ю.Л. – К., 2000.

9.Словник-довідник з психології. – Харків, 2001.