Педагогічні науки /2. Проблеми підготовки спеціалістів

 

Парфило Ю. І., викладач філологічних дисциплін

Коледж Сумського національного аграрного університету

 

Методика викладання діловодства в умовах оптимізації навчально-виховного процесу

 

Навчання у вищому начальному закладі освіти для сучасної молодої людини – один з найважливіших періодів її життєдіяльності, особистісного зростання та становлення як фахівця з вищою освітою. Період навчання у вищому навчальному закладі – це підготовка до трудової діяльності, яка у найближчому майбутньому повинна стати для людини основним джерелом існування та засобом особистої реалізації.

Сучасна освіта повинна передбачати формування об’єктивних передумов для розвитку активної, творчої та гармонійної особистості, надання необхідної допомоги в навчанні, заохочення та мотивації навчання протягом усього життя.

Головна увага вищої школи повинна бути зосереджена на всебічному поліпшенні професійної підготовки спеціалістів.

Повсякденна діяльність кожного юриста розпочинається і завершується роботою з документами. Як показує досвід, однаково шкідлива як переоцінка, так і недооцінка значення діловодства. Переоцінка, як правило, призводить до розповсюдження канцелярсько-бюрократичних методів управління, коли живе керівництво, увага до людей, оперативне вирішення питань, що виникають, підміняється надто великим захопленням паперами і надлишковим канцелярським листуванням. З іншого боку, незадовільна організація діловодства, неправильне використання кореспонденції призводить до безвідповідальності в роботі, створює умови для різноманітних зловживань.

В якості одного із засобів регулювання документопотоків виступають державні стандарти, загальнодержавні класифікатори, і уніфіковані системи документації. Ці та інші нормативи покликані стабілізувати документообіг в країні по всьому технологічному циклу, створити оптимальну технологію ведення документального господарства кожної управлінської одиниці.

Для праці в нових умовах потрібні фахівці, які кваліфіковано володіють сучасним діловодством, уміють організувати інформаційне обслуговування управління діяльності із застосуванням комп'ютерних технологій, забезпечувати зберігання документів на підприємствах, в організаціях і установах, а також у відомчих та державних архівах.

Під час вивчення діловодства студенти спеціальності „Правознавство” вчаться оперувати інформацією як дослідники конкретної сфери діяльності, структурувати її, аналізувати й надавати у вигляді документації. Вони постійно повинні підвищувати свій рівень, орієнтуючись на результати і досягнення поставленої мети, щоб бути гнучкими та комунікабельними в роботі.

В умовах оптимізації навчання, коли під час зменшення навчальних годин комплекс теоретичних, методичних і організаційно-практичних питань залишається незмінним, майбутніх фахівців, які будуть працювати в галузі правознавства, слід, в першу чергу, формувати уміння та навички роботи з документами.

За таких умов основне навантаження припадає саме на практичні заняття та самостійну роботу студентів, метою яких є навчити молодшого спеціаліста:

-           складати та оформлювати документи за допомогою сучасної комп'ютерної та організаційної техніки;

-           організовувати та контролювати діловодство на підприємстві, в установі, організації;

-           здійснювати документаційно-інформаційне забезпечення юридичних процедур, у тому числі й судових процесів.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення, рішення завдань з їх обговоренням і оцінюванням результатів.

У структурі заняття самостійна робота домінує. Викладач бере участь на стадії постановки завдання, при розробленні методичних вказівок і здійснює контроль. При цьому практична робота може бути організована за допомогою комп'ютерів під час виконання задач, створення документів.

Практичне заняття може проводитися у вигляді ділової або дидактичної гри, аналізу виробничих ситуацій, роботи з документами або дискусії.

Основною функцією практичних занять є організація і проведення відпрацювання навчального матеріалу і формування у студентів умінь і навиків із застосування знань на практиці, самостійного їх здобуття і поглиблення.

Заняття такого типу, як правило, складаються з двох частин. Спочатку здійснюється підготовка студентів до самостійної роботи, потім вони самостійно вирішують поставлені завдання. Ця форма занять забезпечує індивідуалізацію навчання і сприяє активізації пізнавальної діяльності студентів.

Бажано так організувати заняття, щоб вони сприяли постановці досить високих вимог до самих підготовлених студентів, забезпечували їх максимальний інтелектуальний розвиток і в той же час створювали умови для успішного здобуття знань і вмінь менш підготовленими студентами.

Практичні заняття проводяться як в аудиторіях або навчальних лабораторіях, обладнаних необхідними технічними засобами навчання, технікою, довідковою літературою, так і поза аудиторією - на виробничих базах, на підприємствах і в організаціях.

Самостійна робота студентів вимагає наявності інформаційно-наочного забезпечення: підручників, навчальних і методичних посібників, конспектів лекцій, опорних конспектів, засобів інформаційної підтримки у вигляді автоматизованих курсів (АНК) або іншої інформації, що забезпечує отримання знань, довідників та збірників зразків документів. Методичні матеріали повинні забезпечувати можливість самоконтролю студента з того чи іншого блоку навчального матеріалу або дисципліни в цілому. Рекомендується також відповідна наукова і спеціальна монографічна і періодична література.

Перераховане вище освітлює процесуально-організаційний аспект самостійної роботи студентів, але технологія цієї форми навчального процесу цим не обмежується. Самостійність як окрема якість особистості є однією з найважливіших при навчанні. Розвиток цієї якості вимагає певних дидактичних умов і підходів.

Практика студентів як форма навчання є обов'язковою для вищих навчальних закладів і передбачає отримання студентами професійних умінь і навиків встановленого кваліфікаційного рівня. Не є винятком і вивчення діловодства, для якого практичні навики роботи з діловими паперами є першочерговими в умовах оптимізації навчально-виховного процесу. Практика може бути організована як в межах навчального закладу, так і в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача ВНЗ і фахівця в цьому напрямі.

Отже, в процесі практичної роботи відбувається оволодіння творчим підходом до теорії та застосування своїх знань на практиці, поступово виробляються навички самостійної роботи над теоретичними матеріалами, розвивається вміння аналізувати та робити висновки, усвідомлювати практичне значення інформації. Студенти здобувають знання, формують навички професійної діяльності, розвивають особистість.

 

Література:

1.   Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. - Київ, 2005.

2.   Вітвіцька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури. – Київ, 2003.

3.   Чорний Г.М. Організація навчально виховного процесу у ВНЗ: Навч. посібник / Г. Чорний, М. Ястреб. – Київ, 2008.