Кравець О.О., Ткачук О.О.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Вплив паклобутразолу на особливості росту та розвитку кормових бобів сорту Кармазін

Одним із перспективних прийомів підвищення продуктивності рослинництва і якості продукції є застосування регуляторів росту, що дозволяє реалізувати потенційні можливості рослин, закладені природою та селекцією, регулювати строки дозрівання, поліпшувати якість продукції та підвищувати врожаї сільськогосподарських культур [1, 2, 6].

Найбільш поширеною групою серед синтетичних регуляторів росту є ретарданти, які відносяться до антигіберелінових препаратів. За механізмом дії четвертинні амонієві солі та триазолпохідні, до яких відноситься хлорхолінхлорид та паклобутразол, - впливають на активність ферментних систем синтезу попередників гібереліну, наприклад кауренсинтетазу, контролюючи синтез каурену. Інші ретарданти – етиленпродуценти – не переривають синтез гібереліну, а блокують утворення гормон-рецепторного комплексу. Антигібериліновий ефект їх здійснюється на стадіях сполучення гіберелінів із білковим рецептором або дії утвореного комплексу на фізіолого-біохімічні процеси [3].

Вплив триазолпохідних препаратів на процеси метаболізму багатьох сільськогосподарських культур, їх ріст і розвиток добре вивчений [2, 3, 6]. Однак, вивчення впливу регуляторів росту на фізіолого-біохімічні процеси рослин кормових бобів практично не проводилося. Тому метою нашої роботи було вивчити вплив паклобутразолу на анатомічну будову рослин кормових бобів сорту Кармазін.

Результати наших досліджень свідчать, що 0,025%-ий паклобутразол викликав однозначний рістгальмуючий ефект. Через 10 днів після обробки висота рослин була меншою від контролю у 2 рази.

Ретарданти, впливаючи на висоту осьових органів в багатьох випадках призводять до розростання стебел, потовщення стінок соломини, тощо. Результати наших досліджень мають типову реакцію. Так за дії триазолпохідного препарату відбувалося достовірне потовщення стебла кормових бобів сорту Кармазін. Товщина стебла рослин оброблених 0,025 %-им розчином паклобутразолу у 1,5 рази більша від контрольного варіанту.

Гальмування росту рослин Faba bona призводило до змін у наростанні листкового апарату. Вже через 10 днів після обробки кількість листків у дослідних рослин була більшою від контролю. Через 30 днів після обробки спостерігалася чітка реакція по збільшенню листків у варіанті з використанням 0,025 %-ого паклобутразолу, де кількість листя була більшою від контролю на 15 % .

Дослідження анатомічної будови листків за дії інгібітору росту свідчить про перебудову листкового апарату дослідних рослин. За дії досліджуваного препарату спостерігалося потовщення листкової пластинки, що відбувалося за рахунок розростання паренхіми. При цьому збільшувався об’єм саме стовпчастих клітин. Зокрема за дії паклобутразолу цей показник був більший від контролю у 3,2 раз (табл. 1). Стовпчаста паренхіма є основною фотосинтетичною тканиною, тому збільшення її розмірів є позитивною ознакою.

Регулятор росту рослин – паклобутразол впливав і на формування продихового апарату рослин, зокрема відбувалося збільшення клітин епідермісу та кількості продихів, а також збільшувався вміст основного фотосинтетичного пігменту – хлорофілу. Це може свідчить про збільшення інтенсивності фотосинтетичних процесів, впливає на збільшення процесів транспірації та газообміну.

Таблиця 1

Вплив паклобутразолу на мезоструктурні показники листків Faba bona, n=15

Показники/ Варіант	Контроль	0,025 %-ий паклобутразол
Товщина листка, мкм	147,21 ± 1,93	*180,01 ± 1,91
Кількість клітин епідермісу	11,90 ±0,43	*15,40 ± 0,62
Кількість продихів	3,50 ± 0,22	*5,02 ± 0,29
Площа одного продиха, мкм^2	429,66± 11,69	*379,43 ± 9,31
Об'єм клітин стовпчастої паренхіми, мкм^3	1299,49±60,02	*4231,54 ± 58,61
Довжина губчастих клітин, мкм	20,27±0,61	*26,28±1,02
Ширина губчастих клітин, мкм	13,56±0,54	*21,43±0,62

Примітки: 1. Рослини обробляли 04.02.2013р.

2. Проби відбирали 05.03.2013р.

3. * – різниця достовірна при р£ 0,05.

Таким чином, ретарданти, як препарати інгібуючої дії, призводили до зменшення висоти рослин кормових бобів при цьому змінювався габітус рослин, збільшувалася кількість листя на рослині. Рослини, оброблені ретардантом, мали товстіші листкові пластинки, більший об’єм стовпчастих клітин, більшу кількість продихів, що свідчить про посилення фотосинтетичних процесів. Тобто за допомою регуляторів росту можна перетворити сільське господарство у більш інтенсивне. Відомо, що основною властивістю ретардантів є сповільнення росту стебла рослин, що призводить до його вкорочення та потовщення. Ці зміни, як правило, зумовлюють перерозподіл асимілятів до господарсько важливих органів, що в свою чергу збільшує продуктивність рослин.

Література:

1. Веремеєнко С. І., Олійник О.О. Вплив стимуляторів росту рослин на ріст та розвиток кукурудзи / С. І. Веремеєнко, О.О. Олійник // Вісник ХНАУ, Агрохімія. – 2009. - № 3 – С. 127 – 130.

2. Кур’ята В. Г., Голунова Л. А. Ефективнiсть симбiотичної системи соя —Bradyrhizobium japonicum за дiї паклобутразолу / Л. А. Голунова, В. Г. Кур’ята , Береговенко С. К. // Физиология и биохимия культ. растений. – 2010. – Т. 42. –№ 3. – С. 218 – 224.

3. Кур’ята В.Г., Негрецький В.А., Рогач В.В. та ін. Дія паклобутразолу на активність гіберелінів і вміст абсцизової кислоти в листках деяких сільсько-господарських рослин // Физиология и биохимия культ. растений. — 2005. — 37, № 5. — С. 452—458.

4. Моргун В. В. Проблема регуляторів росту в світі та її вирішення в Україні / В. В. Моргун, В. К. Яворська, І. В. Драговоз // Физиология и биохимия культурных растений. – 2002. – Т. 34, № 5. – С. 371–375.

5. Прусакова Л. Д. Применение производных триазола в растениеводстве / Л. Д. Прусакова, С. И. Чижова // Агрохімія. – 1998. - № 10. – С. 37 – 44.

6. Ткачук О. О. Перспективи застосування регуляторів росту в практиці рослинництва / Актуальні питання географічних, біологічних та хімічних наук. Основні наукові проблеми та перспективи дослідження / О. О. Ткачук // Збірник наукових праць ВДПУ. – Вінниця, 2011. – Вип. 8 (13). – (178 с.) – С. 123–125.