Химия и химическая технология/4.Химико-фармацевтическое производство

К.техн. н. Кутова О.В., к.фарм.н. Ковалевська І.В.

Національний фармацевтичний університет, Україна

Допоміжні речовини, що використовуються для варіювання біофармацевтичних характеристик пероральних лікарських форм

З біофармацевтичної точки зору допоміжні компоненти лікарських форм несуть відповідальність за реалізацію терапевтичного ефекту. Ця відповідальність проявляється у забезпеченні та контролюванні процесів вивільнення діючої речовини з лікарської форми, а також безпеки для організму при використанні активного компоненту. На підставі аналізу даних літератури щодо біофармацевтичних досліджень відомо, що кожна допоміжна речовина має своє навантаження при розробці препарату належної якості з заданими фармакокінетичними показниками. Тому, склад лікарських препаратів повинен бути науково обґрунтований. Вивчення можливого впливу допоміжних речовин на фармакокінетику, стабільність при зберіганні та прийомі до настання моменту дії лікарської субстанції є пріоритетним завданням при розробці лікарської форми.

В даний час промисловістю ряду країн випускаються полімери, із заданими фізико-хімічними властивостями, призначені для регулювання біофармацевтичних характеристик лікарських препаратів, а також як технологічних компонентів. Це похідні метакрилової кислоти (Eudragit RS Eudragit RL, Eudragit NE30 D), полівінілпіролідон (Plasdone К), поліетилгліколь (Macrogol 4000, 6000) полівінілацетат (Kollidon® SR), етилцелюлоза (Surelease Aquacoat ECD- 30), гідроксипропілметилцелюлоза (Walocel® HM 4) та їх похідні стабілізовані іншими речовинами [1].

Аналіз даних літератури дозволяє відзначити не тільки велику номенклатуру, а й те, що виробники випускають один вид допоміжної речовини лініями, в яких марки відрізняються розмірами частинок, насипною щільністю, сипучістю, що дозволяє обирати продукт з необхідними фармако-технологічними показниками.

Полімери й сополімери на основі поліетилгліколю використовують у фармацевтичній технології, як в Україні, так і за кордоном. Вони відрізняються хорошою розчинність у воді. У розчині на кожній молекулі ПЕГ є два гідратних шару води. Перший пов'язаний з ефірним киснем, а другий має дифузну будову. При концентрації розчину близько 38% ПЕГ практично повністю структурує воду. При цьому формується флуктуаційна сітка двох типів: гетерофазна (переважають кристалічні структури ПЕГ-вода з швидким зростанням молекулярної маси і схильністю до кристалізації, підвищення температури призводить до руйнування цих сіток) і гомофазная (обумовлена наявністю зачеплення між молекулами і встановленням міжмолекулярних контактів, з підвищенням температури відбувається стабілізація і ущільнення сіток). Використовуються у системах з контрольованим вивільненням діючих речовин, при термопластичній грануляції, що може сприяти підвищенню біодоступності препарату. ПЕГ можуть підвищувати ефективність зв’язування речовин в таблетках, впливати на пластичність гранул

Полімери похідних метакрилової кислоти (МАК) у водних розчинах утворюють жорсткий каркас з гелеподібної консистенцією. Оскільки вони мають високу біоадгезивну здатність, на їх основі створюють букальні форми - плівки, таблетки, багатошарові терапевтичні системи, призначені для аплікації в ротовій порожнині. Крім захисних функцій, завдяки своїм унікальним властивостям плівки МАК володіють рядом інших специфічних функцій. По-перше, дозволяють забезпечити доставку активної речовини в будь-який відділ шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Цей ефект досягається за допомогою використання в якості покриття саме тих типів метакрилової кислоти, які розчиняються при певних значеннях рН - кислотності середовища, властивої тієї або іншої ділянки ШКТ. Варто відзначити, що окрім застосування окремих типів цієї речовини можна також використовувати їх комбінації в тих випадках, коли потрібно доставка лікарської речовини в строго певний відділ ШКТ.

Крім використання у вигляді оболонок, похідні метакрилової кислоти можуть застосовуватися і як матриці для створення так званих ретардних лікарських форм. Подібні форми забезпечують уповільнене вивільнення діючої речовини в організмі людини, тим самим продовжуючи його терапевтичний ефект. Бувають випадки, коли виробник ліків має справу з комбінованими препаратами, ядро, яких повинні складати кілька активних речовин, погано сумісних один з одним або які вступають в хімічну взаємодію. Застосування похідних МАК дозволяє успішно ізолювати одні речовини від інших всередині самої таблетки [4].

Полівінілпіролідон використовується для пролонгації активних речовин або прискорення їх всмоктування. Спостерігається помітне зниження токсичності залежно від молекулярної маси полімеру лікарських речовин при іммобілізації ПВП. Іммобілізований інсулін на основі ПВП здатний викликати цукрознижувальний ефект протягом тривалого часу. Kollidon ® 25, Kollidon ® 30 і Kollidon ® 90F особливо підходять для процесів вологої грануляції в концентрації від 1 до 5%, або з розчином сполучного компонента, або з розчинником (наприклад, з водою). Kollidon ® 25 і Kollidon ® 30 можуть використовуватися також у процесах таблетування в концентраціях, порівнянних з концентраціями в процесах вологої грануляції. Kollidon ® SR.

Через наявність гідрофобних вінілацетатних груп Kollidon ® SR [3]. розчиняється у воді. Це робить його підходящим для застосування в матричних формах з модифікованим вивільненням активного компонента, з використанням технології прямого пресування, вологої грануляції або екструзії.

Гідроксипропілметилцелюлоза у твердих лікарських формах використовується як звязувальна речовина, матриця в технології виготовлення таблеток пролонгованої дії та як компонент для плівкового покриття [2].

Таким чином, можна зробити висновок, що модифікація часу початку і явної дії фармакологічного ефекту забезпечується, в першу чергу, за рахунок раціонально підібраних допоміжних речовин, що регулюють розчинення і всмоктування лікарської речовини.

Література

1. Допоміжні речовини в технології ліків: вплив на технологічні, споживчі, економічні характеристики і терапевтичну ефективність : навч. посіб. для студ. вищ. фармац. закл./авт.-уклад. : І.М. Перцев, Д.І. Дмитрієвський, В.Д. Рибачук та ін.; за ред. І.М. Перцева. – Х. : Золоті сторінки, 2010. – 600 с.

2. Ингредиенты компании ROQUETTE – универсальные решения в разработке любых рецептур для фармацевтической промышленности//Фармацевтическая отрасль. – 2012. – №6. – с.26 – 31.

3. Kollidon. Technical information. - BASF. 2006.

4. The United States Pharmacopeia and the National Formulary: USP 30/NF 25. – Rockville: The United States Pharmacopeial Convention, 2007. – 3505 p.