Хімія і хімічна технологія / 4. Хіміко-фармацевтичне виробництво

К.ф.н. Гриценко В.І., д.ф.н. Рубан О.А.

Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна

Дослідження макро – і мікроелементного складу рослинних екстрактів та супозиторіїв для лікування захворювань передміхурової залози

Останніх два десятиріччя у всьому світі відзначається стрімке зростання кількості захворювань передміхурової залози (у першу чергу гіперплазії простати та хронічного простатиту) [4].

Клінічні прояви цих захворювань вкрай різноманітні: розлади сечовипускання, еректильної функції, різке погіршення якості життя – симптоми, які ставлять чоловіків перед вибором виду лікування [2,3].

За останні 10 років з’явилось багато препаратів з простатопротекторними властивостями, серед яких α-адреноблокатори, інгібітори 5α – редуктази, гормональні препарати. Разом з цим, для деяких пацієнтів існує ряд протипоказань до застосування цих ліків. Це вимагає призначення лікування, головною ланкою якого стає фітотерапія [1,5].

Огляд ринку фітопростатопротекторів в Україні свідчить про переважну більшість імпортних лікарських засобів, які, як правило, представлені у вигляді капсул та таблеток. На сьогодні однією з перспективних лікарських форм для лікування захворювань передміхурової залози є супозиторії. Перевагами цієї лікарської форми є: висока швидкість всмоктування активних фармацевтичних інгредієнтів, надходження лікарських речовин безпосередньо в системний кровоток, зниження алергізуючої дії препарату, зменшення побічних ефектів, простота використання, можливість усунення неприємних органолептичних властивостей субстанцій.

Фармакологічна ефективність лікарської форми є результатом впливу і взаємодії великої кількості хімічних сполук, які входять в дану лікарську форму з рослин. Лікувальні ефекти являються вектором системного впливу на організм як окремих біологічно активних речовин фітопрепарату, так і їх сукупності.

Метою нашого дослідження стало визначення якісного складу та кількісного вмісту макро – і мікроелементів у рослинних екстрактах та лікарських формах на їх основі.

Об’єктами дослідження були сухі екстракти насіння гарбуза, кореню кропиви, пальми Сабаль. Дослідження проводили з використанням атомно-емісійного спектрографічного методу з фотографічною реєстрацією.

В результаті досліджень встановлено наявність 19 елементів. Отримані дані свідчать про значний вміст таких елементів, як магній (4,2-275 мг/100г), цинк (0,09-4,2 мг/100г), кремній (365-5000 мг/100г), фосфор (9,1-1420 мг/100г), кальцій (640-3335 мг/100г), які виявляють позитивний вплив на передміхурову залозу. Вміст таких токсичних елементів, як кобальт, кадмій, арсен і ртуть знаходиться в межах гранично припустимих концентрацій для сировини та харчових продуктів.

Результати визначення макро – і мікроелементного складу рослинних екстрактів у супозиторіях, виготовлених на ліпофільній і гідрофільній основах показали, що вміст магнію у супозиторіях, виготовлених на основі твердого жиру становить 0,04 мг/100г, на поліетиленоксидній основі – 0,03; кремнію – 32 мг/100г у супозиторіях на ліпофільній і 28 – на гідрофільній основах; фосфору – 8 мг/100г і 6 мг/100г відповідно. Вміст цинку в супозиторіях на ліпофільній основі становить 0,04 мг/100г, на гідрофільній – 0,01 мг/100г. Таким чином, у супозиторіях, виготовлених на основі твердого жиру, спостерігається більш повне збереження макро – і мікроелементів.

Література

1. Мирошников В.М. Лекарственные растения и препараты растительного происхождения в урологии: Учебное пособие / В.М. Мирошников. – М.: МЕДпресс – информ, 2005. – 240 с.

2. Практическая урология. Руководство для врачей / под. Ред. П.В. Глыбочко, Ю.Г. Аляева. – М. : Медфорум, 2012. – 352 с.

3. Рациональная фармакотерапия в урологии: руководство для практикующих врачей / Под редакцией Лопаткина Н.А. – М.: Литтера, 2006. – 824 с.

4. Тиктинский О.Л. Андрология / О.Л. Тиктинский, С.Н. Калинина, В.В. Михайличенко. – М.: ООО ''Медицинское информационное агентство'', 2010. – 576 с.

5. Dreicorn K. The role of phytotherapy in treating lower urinary tract symptoms and benign prostatic hyperplasia // World J Urol. – 2002. – Vol. 19. Suppl. 6. P. 426-435.