Химия и химическая технология/4.Химико-фармацевтическое производство

К.фарм. н. Куценко С.А., д.фарм.н. Рубан О.А.

Національний фармацевтичний університет, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ З ВИБОРУ ТИПУ ОСНОВИ М’ЯКОЇ ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ВАРИКОЗНОЇ ХВОРОБИ ВЕН

Для вивчення впливу типу мазевої основи м’якої лікарської форми на біодоступність були досліджені основи різної природи, які найчастіше використовують у сучасній фармацевтичній практиці [1,3]

Таблиця 1.

Склад модельних мазевих основ

№	Тип мазевої основи	Допоміжні речовини	Вміст допоміжних речовин в основі, г
1	Гідрофільна	ПЕО-400 ПЕО-1500	80,0 20,0
2	Емульсійна типу м/в	Олія кукурудзяна ПЕО-400 Гліцерін Емульгатор №1 Вода очіщена	20,0 10,0 15,0 8,0 47,0
3	Гелева	Карбопол Триетаноламін Пропіленгликоль Гліцерин Вода очищена	1 2,0 10,0 10,0 77,0

Вибір компонентів основи, яка виконує роль носія для активних речовин, проводили з урахуванням місця локалізації патологічного процесу. Розроблювальний нами препарат призначений для нанесення на неушкоджену шкіру, тому в якості носія використовували легку гідрогелевую полімерну основу з нейтральним рН. Дана основа легко наноситься й розподіляється по шкірній поверхні з утвором тонкої непомітної плівки. При взаємодії гідрогелевой основи з наявними на поверхні шкіри в мінімальній кількості солями в'язкість препарату повільно падає, він розріджується й рівномірно розподіляється по шкірі, що сприяє кращому проникненню активних речовин. Більш того, під дією повітря нанесений шар швидко висихає з утворюванням тонкої плівки, яка забезпечує пролонговане вивільнення активної речовини [2, 5,6].

Нами було враховано негативний вплив гідрофобних основ для зовнішнього застосування при лікуванні варикозного розширення вен. Відомо, що нанесення на шкіру такої гідрофобної речовини, як вазелін, перешкоджає її теплообміну, порушує всмоктувальну та віддільну функцію шкіри. Тому для проведення досліджень нами було обрано емульсійну основу типу масло/вода, гідрофільну гелеву основу та гідрофільну поліетилен оксидну основу. Склад модельних мазевих основ наведений у таблиці 1 [4,7]

Дослідження з вибору оптимальної мазевої основи включали вивчення ступеня вивільнення настойки з різних мазевих основ методом in vitro - дифузії в гель. Нами був використаний 2% -вий желатиновий гель, який був виготовлений на стандартному розчиннику (8,9 г натрію хлориду, 0,3 г калію хлориду, 0,39 г кальцію хлориду, очищеної води до 1000 мл). Гель розливали в чашки Петрі, давали сформуватися впродовж 24 год. Як індикатор використовували 4 мл 10% розчину хлориду заліза (III), який вводили в процесі приготування гелю.

У гелі, що сформувався, металевим циліндром (d=8 мм) вирізували лунки, в які поміщали досліджувані зразки мазей (0,3 г). Готову систему залишали на одну добу, після чого визначали розміри забарвлених в інтенсивно - коричневий колір зон навколо кожної виїмки відповідної мазі за допомогою лінійки. Час спостереження 4 години.

Результати дослідження вивільнення настойки з різних зразків мазі методом дифузії в гель наведені на рисунку 1

Рис. 1. Ступень вивільнення діючих речовин в залежності від типу основи.

З даних наведених на рис. 1 чітко простежується залежність ступеня вивільнення настойки від природи основи. Найбільша зона фарбування спостерігається у мазі на гелевій основі (33 мм), мазь на емульсійній основі дала зону фарбування дещо нижче – 23 мм, мазь на основі ПЕО дає зону фарбування - 17 мм. Для визначення динаміки вивільнення настойки з досліджуваних композицій, розраховували відношення їх уявних коефіцієнтів дифузії в кожну з акцепторних фаз. Так міра вивільнення настойки з мазі гелю карбополу в порівнянні з водним розчином складає 68,7%, мазі на гідрофильно-ліпофільної основі - 54,8%, мазі на основі ПЕО 1500 і ПЕО 400 - 40,1%.

Таким чином нами для подальших досліджень була обрана гелева основа.

Література

1. Безуглая Е.П. Исследование высвобождения некоторых лекарственных веществ из различных основ для мазей и суппозиториев / Е.П. Безуглая, А.Г. Фадейкина, А.А. Лысокобылка // Фармаком.– 1999.– № 1.– С. 96–98.

2. Вспомогательные вещества используемые в технологии мягких лекарственных форм (мезей, гелей, линиментов, кремов) (обзор) / О.А. Сёмкина, М.А. Джавахян, Т.А. Левчук и др. // Хим.-фармац. журн. – 2005. – Т. 39, №9. – С. 45–48.

3. Грецький В.М. Основы для медицинских мазей / В.М. Грецький.– М.: Медицина, 1975.– 56 с.

4. Исследование высвобождения некоторых лекарственных веществ из различных основ для мазей и суппозиториев / Е.П. Безуглая, А.Г. Фадейкина, А.А. Лысокобылка и др. // Фармаком. – 1999. – № 1. – С. 26–29.

5. Ляпунов Н.А. Создание мягких лекарственных средств на различных основах. Сообщ. 2. Исследование реологических свойств гелей, образованных карбомерами / Н.А.Ляпунов, Н.В. Воловик // Фармаком. – 2001. – № 2. – С. 1 –10.

6. Перцев И.М. Мази в современной фармакотерапии / И.М. Перцев, И.С. Гриценко, В.И. Чуешов // Вісник фармації. – 2002. – № 2 (30). – С. 3–5.

7. Семкина О.А. Вспомогательные вещества, используемые в технологии мягких лекарственных форм (мазей, линиментов, кремов) (обзор) /. О.А. Семкина, М.А. Джавахян, Т.А. Левчук и др. // Хим.-фармац. журн. - 2005. - Т.39, №8. - С. 45-48.