Экология/ 4.Промышленная экология и медицина труда
студентка Крикуненко К.С.
Вінницький Національний Технічний Університет, Україна
Екологічна безпека та вплив на організм
людини генетично-модифікованих організмів, барвників, консервантів,
стабілізаторів, підсилювачів смаку та інших харчових добавок
Однією із сучасних
тенденцій в екології харчування є технологізація харчової промисловості і поява
в складі харчових продуктів так званих харчових добавок і інших технологічних
компонентів.
Під час використання харчових добавок виробники
продуктів харчування, перш за все, повинні дбати не про яскраво виражений
смаковий ефект, дешевизну товару чи його привабливий зовнішній вигляд, а про
вплив, який він здійснює на організм людини.
Предметом дослідження є харчові добавки та їх
вплив на здоров’я людини. В даній роботі висвітлено
властивості та призначення ГМО, барвників, консервантів, стабілізаторів,
підсилювачів смаку та інших харчових добавок. Здійснено аналіз ринку продуктів на
наявність серед них небажаних та, в певній мірі,
шкідливих для вживання. Проведено дослідження кількох груп продуктів (шоколад
та шоколадні вироби, газовані води, йогурти, чіпси, майонез та жувальні гумки)
з точки зору відсоткового вмісту харчових добавок та ступеню шкідливості їх для
організму людини. Здійснено анкетування різних верств населення щодо
обізнаності споживачів при виборі продукту. Після проведення дослідження
наведено певні рекомендації щодо того які з продуктів харчування є небажаними,
а які не здійснюють негативного впливу на здоров’я.
Доведено, що деякі
харчові добавки, навіть дозволені для використання, при умові постійного і
тривалого їх вживання у продуктах харчування можуть здійснювати шкідливий вплив
на організм людини: сприяти утворенню пухлин, алергії, перешкоджати нормальній
роботі шлунково-кишкового тракту і т.д. Для охорони здоров'я населення та з
метою обмеження надходження до організму людини цих добавок встановлені
гранично допустимі рівні (ГДР) харчових добавок у продуктах, а також для
багатьох із них ‒ добова допустима доза ‒ ДДД (ДДС ‒ добове
допустиме споживання або ПДН ‒ прийнятне добове надходження). Крім того,
регламентовано перелік харчових продуктів, до яких доцільно додавати харчові
добавки.
Усі харчові добавки залежно від походження
поділяються на три групи:
- природні;
- аналоги природних речовин;
- синтетичні.
Донедавна харчові добавки природного походження
вважалися нешкідливими для людини, тому їм віддавали перевагу при виробництві
харчової продукції. З токсикологічної точки зору, харчові добавки, навіть
природного походження, не можна вважати абсолютно безпечними для здоров'я
людей, адже більшість токсичних речовин ‒ природного походження.
Розрізняють 30
функціональних класів харчових добавок:
- (Е100 - Е182)
барвники;
- (Е200 - Е299)
консерванти;
- (Е300 - Е399)
антиоксиданти;
- (E900 - E999)
підсолоджувачі;
- (Е500 - Е599)
емульгатори;
- желюючі речовини;
- (Е400 - Е499)
стабілізатори та загусники;
- (Е600 - Е699)
посилювачі смаку та аромату;
- регулятори
кислотності (буфери);
- розпушувачі;
- (E900-E999) піно-гасителі;
- глазурі;
- солі-плавителі;
- поліпшувачі
борошна;
- затверджувачі;
- регулятори вологи;
- наповнювачі;
- гази-витискачі
(для харчових продуктів в аерозольній упаковці);
- модифіковані
крохмалі;
- речовини для
змащення пекарських форм та листів та ін.
Генетично модифікована їжа ‒ це продукти
харчування, отримані з генетично модифікованих організімів
рослин, тварин і мікроорганізмів. Згідно з українським законодавством, продукти, що
отримані за допомогою генетично-модифікованих організмів, також вважаються
генетично модифікованими. Генетично модифіковані організми набувають
певних якостей завдяки переносу в геном окремих генів (теоретично з будь-якого
організму).
Генетична модифікація може надавати рослині і
харчовому продукту, що виробляється з неї, цілий ряд певних ознак. Переважна
кількість генно-модифікованих організмів, що культивуються, стійкі до збудників
хвороб (вірусів та грибів), комах-шкідників або до гербіцидів, що значно полегшує
культивування, а також зменшує витрати на обробку ядохімікатами. Найпоширеніші види генно-модифікованої продукції: соя, кукурудза та
картопля.
Більшість науковців
вважають, що випуск генетично модифікованих продуктів у навколишньому середовищі
можуть спричинити незворотну шкоду біологічному різноманіттю екосистем, а також
здоров'ю людей та тварин. Один з основних аргументів противників ГМО ‒ негативний вплив на
здоров'я людини, оскільки доведено, що трансгени збільшують ризик виникнення
небезпечних алергій, харчових отруєнь і мутацій. Також результатом уживання
генно-модифікованих продуктів може стати несприйнятливість до антибіотиків.
Генетично модифіковані організми можуть призвести до безплідності, онкологічних
захворювань, високого рівня смертності й захворювання новонароджених дітей.
Під час дослідження
харчових продуктів у мережі супермаркетів міста Вінниці було виявлено, що
більшість з них містять харчові добавки, серед них: йогурти, гірчиця, майонез,
желе, чіпси, сухарики, продукти швидкого приготування, шоколадні вироби,
цукерки, газована вода, алкогольні напої, жувальні гумки, різноманітні
консерви, паштети та ін.
Літературні джерела
вказують на те, що навіть дозволені харчові добавки при тривалому та надмірному
вживанні їх разом з їжею можуть негативно впливати на організм (сприяти
утворенню пухлин, набряків, розладу шлунково-кишкового тракту, дерматитам,
задусі, головним болям, мігреням, алергії і т.д.).
При виборі продуктів
дослідження ми керувалися перш за все ціновою доступністю товару для будь-яких
верств населення (в тому числі і дітей) та їх популярністю серед споживачів. В
результаті було обрано 6 категорій харчових продуктів: шоколад та шоколадні
вироби, газована вода, йогурти, чіпси, майонез та жувальні гумки.
Для кожного виробу окремо
встановлювався перелік харчових добавок у складі цього продукту, джерело
інформації ‒ упаковка, оскільки, відповідно до діючого законодавства,
виробник зобов’язаний повідомляти споживача про склад продукту, в тому числі і
про наявність в ньому харчових добавок.
В роботі досліджено
20 найменувань шоколаду та шоколадних виробів, 12 найменувань газованих напоїв,
11 найменувань йогуртів, 10 найменувань чіпсів, 8 найменувань майонезу та 9
найменувань жувальних гумок різних виробників. Всього 70 зразків продуктів.
Після цього було
розроблено оцінювальну шкалу умовних балів небезпеки кожної харчової добавки,
що була знайдена в тому чи іншому продукті. Під час присвоєння балів ми
керувалися статусом харчової добавки, тобто характеристикою її впливу на
організм (канцерогенна, заборонена, небезпечна і т.д.).
Для розрахунку
сумарного балу небезпеки кожного продукту харчування потрібно враховувати
умовний бал шкідливості кожної харчової добавки. Для цього обчислимо значення
сумарного показника Н:
де Н ‒ сумарний бал небезпеки певного
продукту харчування, який містить харчові добавки;
n ‒ кількість харчових
добавок, які входять до складу цього продукту харчування;
Hi
‒ умовний бал небезпеки і-тої
харчової добавки.
Чим менший показник Н, ‒ тим безпечніший продукт для
здоров’я людини.
Таблиця 1 ‒
Орієнтовані значення показника Ні
|
Статус
харчових добавок |
Значення
показника Ні |
|
Заборонені |
30 |
|
Канцерогенні |
20 |
|
Небезпечні |
15 |
|
Здатні викликати хвороби печінки та нирок |
10 |
|
Здатні викликати порушення артеріального тиску |
9 |
|
Здатні підвищувати рівень холестерину в крові |
8 |
|
Здатні викликати алергічні реакції |
7 |
|
Здатні викликати хвороби шкіри |
5 |
|
Здатні викликати хвороби шлунково-кишкового
тракту |
5 |
|
Не вивчені та підозрілі |
1 |
Таким чином всі 70
досліджених харчових продуктів характеризувалися трьома показниками (загальна
кількість харчових добавок у продукті, кількість небезпечних харчових добавок
та сумарний бал небезпеки кожного продукту).
Для прикладу, в
складі майонезу «Провансаль» ТМ Торчин було виявлено: Е330 ‒ лимонну
кислоту (провокує розвиток алергії, викликає злоякісні пухлини), Е412 ‒
гуарову камедь (небезпечна), Е202 –
сорбат калію (небезпечна), Е415 ‒ ксантанова камедь (канцерогенна). Отже: Н = (7+20)/2
+ 15 + 15 +20 = 63,5. Така процедура була проведена для
кожного зразка з 6 наведених вище груп.
Після проведення
обрахунків кожен з 70-ти продуктів харчування було віднесено до однієї з трьох
груп: умовно бажані для споживання, умовно небажані для споживання і ті, що займають
проміжне місце. Цей розподіл відбувався за допомогою методів кластерного
аналізу, а саме, з використанням методу К-середніх, тобто кожна з 6-ти груп
продуктів поділялася на три кластери окремо одна від одної, що дало наглядний
результат.
Після завершення
даного дослідження було складено список продуктів-лідерів відносно небажаних та
відносно бажаних для споживання. Серед йогуртів найбільш бажаними для вживання
виявились: йогурти ТМ Молокія та Біо-баланс; найбільш небажаними: йогурти ТМ
Данон, Віта, Молочна родина, Біла лінія. Серед майонезів найбільш бажаним для
споживання виявився майонез ТМ Calve’,
найбільш небажаним ‒ майонез ТМ Олейна та Форес. Серед шоколаду та
шоколадних виробів найбільш небажаними є: шоколад ТМ Світоч та Зодіак, найбільш
бажаними ‒ ТМ Корона, Roshen, Nestle, Milka. Серед жувальних гумок найбільш небажані ‒ Orbit, Stimorol, Mentos, найбільш бажані ‒ Love Is та Juicyfruit. Серед чіпсів важко визначити бажані та небажані, адже
майже у всіх зразках містився глутамад натрію та різноманітні канцерогенні
речовини. Серед газованих вод небажані ‒ Pepsi, Coca Cola, Бон Буассон, найбільш бажані ‒ Schweppes та Караван.
Було проведено ще
одне дослідження відносно проінформованості населення м. Вінниці щодо вмісту в
продуктах харчування харчових добавок та впливу, який вони здійснюють на
організм людини. Всього опитано 50 респондентів. Після обробки отриманих
результатів та аналізу цих даних було встановлено, що майже половина з опитаних
(48,5 %) звертає увагу на дату виготовлення і дату, до якої дану продукцію
потрібно вжити. На склад продукції, на жаль, звертає увагу лише третина
опитуваних (27 %). Близько 92,6 %
респондентів знає про харчові добавки, 85,5 % з них вважає, що вони шкідливі
для здоров’я та вважають, що інформація про склад продукції на упаковці не є
повною та змістовною, хоча 48 % опитаних купує продукти, на яких не зазначено
їх склад.
Алергічні реакції на
продукти харчування мали місце у 60 % опитаних, 86,5 % респондентів купили б екологічно чистий
продукт за дорожчою ціною. З усіх опитаних 73,4 % не зверталися в захист прав
споживачів з приводу неякісної продукції, але 72,2 % респондентів готові звернутися до працівника по захисту прав
споживачів в разі виявлення ними неякісних продуктів.
Література: