Інформатизація й інформаційні технології як фундамент нових якісних змін у сучасному світі.

Паснечук Д. М., Вдовиченко А. М.

Інформатизація й інформаційні технології останнім часом посіли у житті людей дуже важливе місце і стають фундаментом нових якісних змін у світі. Відкриваючи нові можливості, інформатизація потребує до себе уважного і дбайливого ставлення. Слід зазначити, що досі в Україні не зроблено конкретних кроків щодо підтримки цієї важливої галузі техніки, що позначилося на темпах її розвитку. Основне завдання інформаційної системи управління полягає у підпорядкуванні всіх внутрішніх процесів головним цілям організації.

Надзвичайно актуальним є дослідження інформаційних технологій в національній і регіональній економіці України, оскільки вони є одним з вирішальних факторів соціально-економічного розвитку. Ось чому аналіз та систематизація інформаційних технологій, особливості їх використання в економічній сфері знаходяться в центрі уваги сучасних дослідників.

Не випадково відомий вчений Е. Тоффлер назвав період останніх десятиліть періодом «третьої хвилі» в історії цивілізації, коли інформація стала основним видом виробленого товару.

Україна, починаючи з 2000 р., активно включилася в становлення інформаційного суспільства. Однак на цьому шляху виникає чимало труднощів, пов’язаних насамперед з недостатньою технічною базою, складним фінансовим забезпеченням цього процесу, неналежним законодавчим супроводом, а також відсутністю ґрунтовних наукових досліджень процесу формування інформаційного суспільства та його складових з урахуванням кращого зарубіжного досвіду, зокрема розгляду державницько-управлінського підходу до вирішення даної проблеми. Необхідність цього зумовлена тим, що зміни, які відбуваються в суспільстві внаслідок розвитку інформаційних технологій, суттєво впливають на зміст, функції та цілі управління державою. Це вимагає розвитку всієї системи державного управління, її перегляду з орієнтацією на здобутки найкращого зарубіжного досвіду використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, переходу до нових механізмів впливу на економічні, політичні та соціальні процеси.

Сучасна інформаційна система в заданій сфері діяльності організації дозволяє забезпечити вирішення таких питань:

- прямий, своєчасний доступ до інформаційного продукту (точну інформацію про хід виробничого процесу в просторі та часі);

- ефективну координацію внутрішньої діяльності та оперативне розповсюдження різноманітних повідомлень;

- ефективнішу взаємодію із суміжниками по технологічних маршрутах за рахунок використання більш інформованих та наочних засобів відображення та передачі-прийому повідомлень;

- виділення необхідного і неперервного часу для менеджерів всіх ланок на такі високоефективні види діяльності, як аналіз та прийняття рішень за рахунок зменшення часу на здійснення малопродуктивної діяльності;

- використання якісно кращої технології системного аналізу та проектування оперативного управління на нижній та середніх ланках управління виробництвом.

Наведені вище особливості, які ще не впроваджено в дію носять негативний характер і тому сьогодні при розробці інформаційних систем насамперед потрібно мінімізувати негативний вплив цих факторів, що і дозволяють зробити сучасні інформаційні технології.

Основним видом діяльності в інформаційному суспільстві стає створення і поширення інформації. Поступово відступають на задній план такі традиційні канали комунікації, як індивідуальне між людське спілкування, листування, зборів, а основним каналом інформації і комунікації стають ЗМІ. У ході науково-технічної еволюції збільшується технічна різноманітність каналів комунікації. Фундаментом нового суспільства стає комп’ютерна технологія, а відповідною галуззю економіки – інтелектуальне виробництво, продукція яког буде акумулюватися і поширюватися за допомогою нових телекомунікаційних технологій.

В сучасних умовах інформаційні технологій (ІТ) діють як загальнодоступна інфраструктура бізнесу. За оцінками, від однієї третини до половини всіх капітальних витрат сучасної фірми припадає на інформаційні технологій. Сучасні ІТ прискорюють рух інформації перш за все всередині компанії, впорядковуючи окремі напрямки її діяльності та об’єднуючи інформаційні лінії в єдиний організаційних контур.

Впровадження інформаційних технологій змінює природу продукту. Крім того, впровадження ІТ допомагає диференціювати товари і послуги і тим самим підняти цінність продукту для споживання; ІТ дозволяють використовувати нов. Форми зайнятості; ІТ змінюють характер бізнес-процесів, роблячи виробничий цикл більш прозорим і контрольованим; ІТ покращують функціонуванні компанії як єдиного організму; з впровадженням ІТ централізовані структури еволюціонують у децентралізовані; впровадження ІТ веде до оперативних змін у діяльності компаній; велика передбачуваність ділових операцій і у виробництві, і в адмініструванні. Фактори ефективності ІТ-систем: системна інтеграція, активна політика ІТ-менеджменту, людський капітал.

Дослідження свідчать, що швидке впровадження і адекватне використання нових ІТ можливо лише тоді, коли в цьому зацікавлений персонал компанії. Підвищенню ефективності ІТ-систем і діяльності компанії в цілому сприяє спільна розробка ІТ-стратегії та бізнес-стратегії.
Забезпечити ефективність корпоративної ІТ-систем можна лише за наявності комплементарних компонентів: здатність вищого менеджменту компанії усвідомити пріоритетність того чи іншого напрямку ІТ і використовувати у своїй повсякденній практиці відповідні бізнес-додатки, це специфічний дизайн технологічної інфраструктури компанії, її особлива інформаційна архітектура, що забезпечує вільний рух інформаційних потоків між різними функціональними областями та підрозділами в ієрархічній структури фірми; це спеціальна підготовка тих працівників фірми, які будуть безпосередньо користуватися інформаційними технологіями на своєму робочому місці. Емпіричні дослідження показують, що окремо ні ІТ, ні інші компоненти бізнес-процесів компанії не дають стійкої конкурентної переваги. Тільки при оптимальному поєднанні з людськими, організаційним та технічним факторами інновації дозволяють завоювати і утримати стабільну конкурентну позицію на ринку. Інвестиції в інформаційні технології надають позитивну дію на формування цінності компанії і її продуктивність тільки тоді, коли забезпечена необхідна компліментарність супроводжуючих факторів. Простіше кажучи, ІТ- система компанії ефективна, якщо створені всі необхідні умови для її використання.

Світова фінансово-економічна криза не могла не позначитися на стані української промисловості. Динамічне піднесення промислового виробництва, що спостерігалося впродовж 1999-2007 рр. із середньорічним приростом у 10%, припинилося. Обвальне скорочення виробництва припало на останні місяці 2008 р., що серйозно скоригувало результат роботи галузі в цілому за рік. В Україні промислова політика в її класичному розумінні взагалі відсутня. Держава особливо не переймається перспективами промисловості. Зростання виробництва до 2008 р. відбувалося не завдяки цілеспрямованим зусиллям вдади, а всупереч її пасивності й забезпечувалося підприємствами за рахунок посиленої експлуатації наявних сировинних та матеріально-технічних ресурсів, з використанням застарілих технологій, без якісного оновлення виробничих фондів. Проблеми, що тривалий час нагромаджувались у цьому секторі економіки, наочно проявилися й загострилися в період розгортання кризи.

Це проявляється в тому, що більшість підприємств України відстають від розвинутих країн за рівнем організації виробництва і застосовуваних технологій приблизно на 30 років. Конструкторські служби західних компаній ще 20 років тому перейшли на нові числові «людино-машині» методології, проектування виробів, відбувається інтеграція комп’ютерних систем проектування, планування і диспетчеризації виробництва, повсюдно застосовуються комп’ютерні моделі 3G, що дозволяють створювати «розумні виробництва», переважає дрібно- і середньо серійне виробництво. Сировинна спеціалізація, вкрай низька оплата праці, недостатнє фінансування наукових досліджень, втеча капіталу, вимивання національного доходу через обслуговування зовнішнього боргу, втрата суверенітету в проведенні економічної політики, зумовлена директивами МВФ, -усе це характерні риси так званої «периферійної країни». Подолання такої ситуації і створення в Україні адекватного з розвинутими країнами технологічного середовища є життєво необхідним. Звичайно, у найближчі 10 років вирішити цю проблему самотужки буде неможливо, тому сьогодні потрібно чітко обґрунтувати альтернативи широкомасштабному використанню закордонних технологій. Це вимагатиме серйозної перебудови систем управління знаннями в крмпаніях і відомствах, перепідготовки кадрів і модернізації освіти.

Очевидно, що вже сьогодні заходи з подолання кризи слід націлювати не на відтворення наявної спекулятивної моделі фінансового ринку, а на формування вітчизняної інвестиційної системи, яка спиратиметься на внутрішні джерела довгострокового кредиту і розгалужену систему інститутів, спроможних стимулювати інноваційну активність.