Економічні науки/7

Економічні науки/7. Облік і аудит

студент Ворона О.М.,

кафедра обліку і аудиту,

Чернігівський державний технологічний університет, Україна

ТРАКТУВАННЯ КАТЕГОРІЇ «АУДИТОРСЬКИЙ РИЗИК» ТА ПИТАННЯ РОЗРОБКИ ДОЦІЛЬНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ АУДИТОРСЬКИХ РИЗИКІВ В КОНТЕКСТІ ПЕРЕВІРКИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Аудиторська перевірка фінансової звітності має на меті висловити незалежну думку відносно того чи складена звітність у всіх суттєвих аспектах відповідно до визначеної концептуальної основи МСФЗ та основних нормативно-правових засад діючого законодавства України, так як від цього напряму залежить якість та інформативність фінансової звітності підприємства.

Проте в практиці будь-якої аудиторської компанії завжди присутня ймовірність того, що аудитор висловить невідповідну думку щодо достовірності фінансової звітності, а це, в свою чергу, призведе до суттєвого викривлення інформації, яка буде переданою внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.

Визначенню сутності категорії «аудиторський ризик» та огляду методики її оцінки присвячені наукові праці таких вчених, як: Бодюк А.В., Ватуля І. Д., Давидов Г.М., Дорош Н.І., Петренко С.М., Усач Б.Ф., Адамс А.А., Білуха М.Т., Шатковська Л.С., Дорош Н.І., Кузьминський А.Н. та ін. Незважаючи на вагомий внесок науковців, актуальними залишаються питання належного трактування терміну «аудиторський ризик» та розробки доцільної класифікації аудиторських ризиків при перевірці фінансової звітності, що власне ставиться за мету дослідити в даній роботі.

Огляд дефініції поняття «аудиторський ризик», що пропонується МСА 400 «Оцінка ризиків та внутрішній контроль» та науковцями наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Трактування поняття «аудиторський ризик»

Джерело	Тлумачення терміну «аудиторський ризик»
МСА 400 «Оцінка ризиків та внутрішній контроль» [1]	- це ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку, якщо фінансові звіти містять суттєво викривлену інформацію.
Йордан Х. [2]	- це невпевненість у тому, що аудитор може висловити неадекватну думку у випадках суттєвих перекручень бухгалтерської звітності, недостовірності бухгалтерської звітності та її неправильної підготовки.
Карпусенко А.Г., Закалінська К.О. [3]	- це усвідомлена можливість невиявлених аудитором (аудиторською фірмою) помилок, більш допустимих меж і ймовірного складання неправильного аудиторського висновку зі сподіванням позитивного результату аудиту після завершення всіх аудиторських процедур.
Чернелевський Л.М., Беринга Н.І. [4]	- коли аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, якщо в документах бухгалтерської звітності існують суттєві недоліки, тобто, за неправильно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень.
Піча Ю.В. [5]	- це ризик того, що аудитор може позитивно оцінити баланс та інші форми фінансової звітності у випадку, коли вони приховують у собі істотно непевно інформацію, що не відповідає реальності.
Селезньов О. В., ОльховіковаО. Л., Гик О.В., Шарашидзе Т. Ц., Куликов С.О., Юріковська Л.Й. [6]	- це ризик або небезпека того, що аудитор зробить неправильний висновок щодо фінансової звітності після виконання ним аудиторських процедур, тобто за неправильно складеною фінансовою звітністю буде представлений аудиторський висновок без застережень і навпаки.
Алборов Л.А. [7]	- оцінка ризику неефективності майбутньої перевірки аудитором, який у своєму висновку вказав те, що бухгалтерська звітність клієнта достовірна, а в дійсності ж у ній можливі суттєві помилки і пропуски, які не попали у поле зору аудитора; або ж признав, що звітність містить суттєві викривлення, коли в дійсності таких викривлень у ній немає.

Джерело: розроблено автором.

Проаналізувавши перелік тлумачень аудиторської категорії «аудиторський ризик», ми пропонуємо власне розуміння поняття, яке охоплює всю його сутність, зокрема аудиторський ризик – це ступінь ймовірності складання за результатами перевірки недостовірного аудиторського висновку стосовно повноти та відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансової звітності, що зумовлено можливістю наявності у аудиторських доказах ретроспективних викривлень.

Аудиторський ризик, на наш погляд, слід класифікувати за наступними ознаками, які мають місце на рис. 1.

Результати дослідження мають особливу практичну цінність, оскільки запропоновано найбільш доцільне визначення категорії «аудиторський ризик» та розроблено класифікацію аудиторських ризиків в розрізі перевірки фінансової звітності. Дані елементи новизни можуть стати також фундаментальним підґрунтям для подальших досліджень проблем пов’язаних із ідентифікацією аудиторських ризиків, в процесі здійснення перевірок звітності.

Список використаних джерел

1. Міжнародний стандарт аудиту 400 «Оцінка ризиків та внутрішній контроль»: [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Аудиторської палати України. – Режим доступу: http://apu.com.ua

2. Йордан Х. Аудиторський ризик та його роль в аудиторській діяльності: [Електронний ресурс] / Х. Йордан // Актуальные вопросы современной экономической науки: материалы ХІ Международной научно-практической конференции (г. София (Болгария), 17-25.12.2012): у 9-х частях. – София: «Бял ГРАД-БГ» ОДД, 2012. ч.9. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/

3. Карпусенко А.Г. Структуризація аудиторського ризику: [Електронний ресурс] / А. Г. Карпусенко, К.О. Закалінська // Становление современной науки: материалы ІХ Международной научно-практической конференции (г. София (Болгария), 08-11.09.11): у 7-х частях. – София: «Бял ГРАД-БГ» ОДД, 2011. ч.7. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/

4. Чернелевський Л.М. Аудит: навчальний посібник / Л.М. Чернелевський, Н.І. Беринда – К.: Міленіум, 2002. – 466 с.

5. Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти / Ю.В. Піча – Львів: «Каравела» 2002. – с.124 – 135.

6. Селезньов В.О. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики / О. В. Селезньов, О. Л. Ольховікова, О. В. Гик, Т. Ц. Шарашидзе, Л. Й. Юріковська, С. О. Куликов; [пер. з англ.] – К.: СТАТУС, 2006. – 1152 с.

7. Алборов Р. А. Аудит в организациях промышленности, торговли и ЛПК / Р. А. Алборов. – М. : Издательство «Дело и сервис», 2000. – 432 с.