Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доц., проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес)

ВНЗ «Миколаївський політехнічний інститут», Україна

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОБ`ЄДНАНЬ

Певні вимоги висуваються до методології бухгалтерського обліку в сучасних умовах обробки економічної інформації і з точки зору отримання результатної обліково-аналітичної інформації. Практика показує, що хоча при функціонуванні сучасних функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення, як і в традиційних системах управління, залишається таблична форма надання вихідних обліково-аналітичних даних, зміст самих таблиць зазнає доволі істотні зміни якісного порядку. Справа в тому, що одним із недоліків існуючих методологічних матеріалів із бухгалтерського обліку є те, що в них, за рідкісним виключенням, зазвичай не вказується, кому конкретно призначена інформація і для яких цілей. А між тим, як свідчить практичний досвід, характер облікової інформації в кожному окремому випадку повинен визначатися конкретними потребами, тому що одна й та ж інформація при наданні її на різні рівні управління в одному випадку може бути достатньою, в іншому – надлишковою, у третьому – недостатньою.

Наприклад, обліково-аналітична інформація про обсяг виробництва за день, представлена за групами продукції, а всередині цих груп – у розрізі окремих проектів машин і замовлень, уявляється досить достатньою для бухгалтерської служби, планово-економічного відділу суднобудівного заводу, в той же час вона відверто надлишкова для директора підприємства, якому немає необхідності мати щоденні дані звіту за кожним окремим замовленням. Для рівня керівництва цехів в такому вигляді інформація буде недостатньою, тому що тут потрібні більш змістовні дані і, зокрема, інформація, яка характеризує звіт за окремими технічними етапами виконання замовлень.

Наведений приклад достатньо наочно показує залежність обліково-аналітичної інформації від конкретних потреб, які в кінцевому рахунку і визначають кількість інформації, її характер, ступінь агрегації та деталізації.

Ще один недолік інформації, що надається в існуючої традиційної методології бухгалтерського обліку є в тому, що структура і зміст приведених інформаційних обліково-аналітичних таблиць в основному визначаються методологією розрахунку тих або інших показників, їх взаємозв`язком, що породжує необхідність відображення в таблицях не тільки кінцевих облікових, але також планових, проміжних облікових і інших початкових показників.

Перераховані недоліки надання в існуючих методологічних матеріалах результатів бухгалтерського обліку зменшують цінність обліково-аналітичної інформації, збільшують важкість її сприйняття, збільшують трудомісткість виконуємих розрахунків. Тому в сучасних умовах функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення цих недоліків неможливо припускати. Методологія бухгалтерського обліку повинна передбачати надання результатів обліково-аналітичних розрахунків у формі таких інформаційних таблиць, які могли б бути прийняті за основу вихідної обліково-економічної та аналітичної інформації. Для цього необхідно, щоб приведені в методології інформаційні обліково-аналітичні таблиці, по-перше, були орієнтовані на конкретні потреби, по-друге, не містили в собі надлишкової інформації і, по-третє, враховували технологічні особливості надання інформації ЕОМ.

В сучасних умовах інтенсивного впровадження функції бухгалтерського обліку на перший план на сам перед висувається вимога орієнтації вихідних облікових даних на конкретні потреби користувачів. Реалізація цієї вимоги означає, що в методології у кожному окремому випадку повинне бути вказано, кому, з якою ціллю та в які терміни повинна бути надана та чи інша інформація. В залежності від особливостей запитань в методології потрібно передбачати і різні варіанти інформаційних обліково-аналітичних таблиць. Виконання другої вимоги – усунення надлишковості інформації в інформаційних обліково-аналітичних таблицях досягається шляхом виключення із них непотрібної планової, облікової, аналітичної і іншої інформації, а також порядку розрахунків облікових показників. Це, з одного боку, полегшить сприйняття саме результатів бухгалтерського обліку, а з іншого – зменшить витрати часу на надання вихідної інформації. І виконання третьої вимоги – врахування особливостей надання вихідної обліково-аналітичної інформації диктується тим, що на розмірність і структуру інформаційних обліково-аналітичних таблиць накладають обмеження окремі елементи технічного комплексу функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення.

Існуючі методологічні матеріали із бухгалтерського обліку не задовольняють ще вимогам ефективної обробки інформації і в тому, що в них немає чіткого вирішення питань кількісного складу обліково-аналітичних задач і меж між ними. А в сучасних умовах функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення саме завдання є основним функціональним елементом, яке визначає характер різних проектних рішень в області впровадження функції обліково-аналітичного забезпечення.

Тому традиційний підхід до викладення методології бухгалтерського обліку повинен бути замінений новим, більш прогресивним. Такий підхід, на наш погляд, забезпечується принципом блочного побудування методології бухгалтерського обліку господарської діяльності відокремлено для рівня підприємств і об`єднань та внутрішньозаводського рівня. У загальних рисах сутність його є в наступному. Викладення методології повинне надаватися у розрізі окремих обліково-аналітичних блоків, а саме: уніграфічної бухгалтерії, камеральної бухгалтерії, діграфічної бухгалтерії. За кожним із блоків приводиться перелік обліково-аналітичних комплексів задач та окремих задач, і, на сам кінець, за кожним завданням бухгалтерського обліку надається цільове призначення задачі, її зв`язок з іншими обліково-аналітичними завданнями, стислий опис початкової інформації для вирішення, підходи вирішення, характеристика вихідної інформації, яка надається по задачі, організаційні принципи вирішення використання результатів рішення.

Удосконалення методології бухгалтерського обліку діяльності підприємств значно полегшує розробку проектних рішень по підсистемі обліково-аналітичного забезпечення та підвищує їх ефективність, аналітичність і якість.