К.е.н., доц. Разборська О.О., Путь І.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ОСОБЛИВІ ВІДМІННОСТІ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ТА РЕВІЗІЇ ЗА ВИМОГОЮ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

Постановка проблеми. З розвитком ринкових відносин в Україні також з’явилась необхідність у більш жорсткому та ретельному контролі фінансової діяльності суб’єктів господарювання, оскільки більшість правопорушень фінансово-економічного законодавства як юридичними, так і фізичними особами знаходить своє відображення у документах бухгалтерського та податкового обліків. Тому для безпеки цієї діяльності використовуються такі види контролю, як судово-бухгалтерська експертиза та ревізія за вимогою правоохоронних органів. Проведення ревізії або судово-бухгалтерської експертизи насамперед пов’язане з метою посилення фінансової безпеки підприємства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Багато авторів, таких, як: Білуха Н.Т., Понікаров В.Д., Савченко Л.І., Усач Б.Ф., Глібко В.М., Бущан О.П. та інші, працювали над даною темою. Проведений аналіз літературних джерел показав, що дослідження даних авторів є досить актуальними, проте низка питань організаційного характеру щодо відмінностей судово-бухгалтерської експертизи від ревізії за вимогою правоохоронних органів потребує подальшого вивчення.

Метою дослідження є визначення та узагальнення відмінностей судово-бухгалтерської експертизи та ревізії за вимогою правоохоронних органів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ревізією є система контрольних дій, за допомогою яких за певний період часу, відповідно до програми ревізії, встановлюються законність, цілеспрямованість та економічна ефективність проведених господарських операцій, а також правильність дій посадових осіб при їх здійсненні [1, с. 97].

Головним завданням державної фінансової інспекції України є здiйснення державного фiнансового контролю за використанням i збереженням державних фінансових ресурсiв, необоротних та iнших активiв; правильнiстю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань; ефективним використанням коштiв i майна; станом i достовiрнiстю бухгалтерського облiку i

фiнансової звiтностi в мiнiстерствах та iнших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах i у суб’єктiв господарювання державного сектора економiки, а також на пiдприємствах i в органiзацiях, якi отримують (отримували в перiодi, який перевiряється) кошти з бюджетiв усiх рiвнiв та державних фондiв або використовують (використовували у перiодi, який перевiряється) державне чи комунальне майно; виконанням мiсцевих бюджетiв, а також розроблення пропозицiй щодо усунення виявлених недолiкiв i порушень та запобiгання їм у подальшому.

Обов’язки ревізора передбачені Законом України «Про Державну контрольно-ревiзiйну службу в Українi» [3] та судового експерта Законом України «Про судову експертизу» [4].

Судова експертиза – це дослiдження експертом на основi спецiальних знань матерiальних об’єктiв, явищ i процесiв, якi мiстять iнформацiю про обставини справи, що перебуває у провадженнi органів дiзнання, досудового та судового слідства [4].

Істотні відмінності між судово-бухгалтерською експертизою і ревізією за вимогою правоохоронних органів зумовлені юридичною природою, їх цілями і завданнями, які вони вирішують.

Так, сутність судово-бухгалтерської експертизи полягає у дослідженні фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, з метою надання висновку стосовно кола питань, що їх було поставлено органами дізнання, досудового слідства чи суду. Що стосується ревізії за вимогою правоохоронних органів, то це спосіб збору доказів органом дізнання і слідчим з використанням

спеціальних знань ревізора.

Крім того, слід зауважити, що судово-бухгалтерську експертизу призначає слідчий або суд (арбітраж), як правило, після проведення ревізії, призначеної за наказом правоохоронних органів, яка виявляє конфліктні ситуації, що стали предметом судового розгляду. Тому судово-бухгалтерська експертиза має багато спільного з ревізією, що проводиться за ініціативою органів внутрішніх справ. Так, на нашу думку, судово-бухгалтерську експертизу та ревізію об’єднує:

– єдина мета (перевірка первинних документів, облікових реєстрів, бухгалтерської та статистичної звітності, матеріалів інвентаризації коштів і товарно-матеріальних цінностей, розкриття й запобігання розкраданням, порушенням державної та фінансової дисципліни);

– взаємопов’язаність з економічною наукою, використання знань з бухгалтерського обліку, фінансового контролю та аналізу господарської діяльності;

– джерела інформації: дані первинних документів, облікових реєстрів, показники звітності, що стають надійним підтвердженням вчинених зловживань і порушень (або ж спростування інформації про їх можливе існування);

– спосіб оформлення результатів перевірки: складається з трьох частин: вступної, дослідної та результативної;

– не займаються веденням та відновленням бухгалтерського обліку на підприємстві (це перевірка ведення обліку, а не рекомендація);

– однаково класифікуються за повторністю: первинні, додаткові та повторні;

– підпорядкованість державі.

Але разом із цим, судово-бухгалтерська експертиза багато в чому відрізняється від ревізії (табл.1) [2, с. 214].

Таблиця 1

Відмінності судово-економічної експертизи від ревізії,

яка проводиться за ініціативою органів внутрішніх справ

№ з/п	Судово-бухгалтерська експертиза	Ревізія, яка проводиться за ініціативною органів дізнання та досудового слідства
1	Експертиза – це спосіб доведення протиправних дій осіб, що проходять по кримінальній справі, шляхом використання спеціальних знань експерта-економіста	Ревізія – це спосіб збору доказів органом дізнання та слідчим шляхом використання спеціальних знань ревізора
2	Правовою підставою призначення експертизи є ст. 75, 196 КК України	Ревізія призначається відповідно до ст. 66 КПК України. Проведення її регулюється Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»
3	Безпосередньою підставою є постанова органу дізнання, слідства чи суду	Безпосередньою підставою проведення є наказ керівника підрозділу державної контрольно-ревізійної служби або керівника вищого (стосовно підприємства) органу управління
4	Порядок призначення і проведення експертизи, права та обов’язки експерта-економіста регламентуються кримінально-процесуальним законодавством України та Законом України «Про судову експертизу»	Порядок призначення і проведення ревізії, права та обов’язки ревізора регламентуються Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (Кримінально-процесуальне законодавство України лише застерігає право певних органів вимагати проведення ревізії)
5	Експерт-економіст – процесуальна особа, що бере участь у попередньому розслідуванні і в судовому процесі	Ревізор є учасником попереднього слідства, але не має ніяких процесуальних прав на стадії кримінального процесу. У суді він може бути допитаний як свідок
6	Діяльність експерта-економіста обмежена рамками матеріалів, надісланих йому слідчим. Ніяких самостійних дій щодо збору і пошуку додаткових матеріалів експерт-економіст здійснювати не може	Ревізор, крім аналізу одержаних від слідчого матеріалів, може здійснювати самостійні дії щодо пошуку і збору додаткових матеріалів про корисливі зловживання шляхом проведення інвентаризації, застосування інших методів фактичного контролю, має право вилучати документи, опечатувати місця зберігання матеріальних цінностей
7	Строк проведення експертизи встановлюється, залежно від складності дослідження у межах: 10 днів щодо матеріалів з невеликою кількістю; 1 місяця – щодо матеріалів із середньою кількістю; 2 місяця щодо матеріалів з великою кількістю; більше 2 місяців щодо матеріалів з особливо великою кількістю	Тривалiсть планової виїзної ревiзiї – 30 робочих днiв (позапланової виїзної ревiзiї – 15 робочих днiв). За рішенням суду строк може бути подовжено

Аналізуючи дані наведеної таблиці, можна зробити висновок, що судово-бухгалтерська експертиза відрізняється від ревізії, яка проводиться за вимогою правоохоронних органів, за сутністю, регламентацією, сферою застосування, суб’єктами, порядком використання матеріалів, оформленням результатів і, насамперед, за підставами для їх проведення.

Висновок. Отже, все розглянуте вище говорить, що кожний вид контролю має свою сферу застосування, суб’єктів, що їх проводять, а також належно затверджену нормативну базу. Незважаючи на те, що і судово-бухгалтерська експертиза, і ревізія, яка проводиться за вимогою правоохоронних органів, – це форми контролю, вони істотно різняться за багатьма основними економічними і процесуальними ознаками.

Література:

1. Глібко В.М. Судова бухгалтерія : підручник / В.М. Глібко, О.П. Бущан. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 224 с.

2. Пахомов В. В. Відмінність судово-економічної експертизи від аудиту та ревізії за вимогою правоохоронних органів // Управління розвитком. – 2011. - №2. – С. 213-215.

3. Про Державну контрольно-ревiзiйну службу в Українi : Закон України від 26.01.1993 р. № 2939-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.

4. Про судову експертизу : Закон України від 25.02.1994 р. № 4038-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.