ВИВЧЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ХВОРИХ НА ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНУ РЕФЛЮКСНУ ХВОРОБУ, ПОЄДНАНУ З ДИСФУНКЦІЄЮ СФІНКТЕРУ ОДДІ

 

Л.М. Мосійчук, Л.В. Демешкіна, А.О. Гукасян, П.В. Газдюк

 

ДУ "Інститут гастроентерології НАМН України" (Дніпропетровськ),

Дніпропетровський національний університет

Україна

 

У статті розглядаються проблеми, пов'язані з якістю життя хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ), поєднану с дисфункцією сфінктеру Одді. Розроблена анкета-опитувальник для вивчення якості життя, пов'язаного з даними захворюваннями в динаміці лікування, проведена оцінка легкості сприйняття і розуміння пацієнтами питань розробленого специфічного опитувальника за якістю життя, трудомісткості (витрат часу анкетованих).

Ключові слова: якість життя, пов'язана зі здоров'ям, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, дисфункція сфінктеру Одді, анкета-опитувальник.

 

This articles deals with issues connected with health-related quality of life. The specific questionnaire for patients with gastoesophageal reflux disease combined withSphincter of Oddi dysfunction  was worked out. The evaluation of this questionnaire (patients 'comprehensiveness, timesuming etc) was explored.

Keywords: health-related quality of life, gastoesophageal reflux disease, Sphincter of Oddi dysfunction, questionnaire.

 

Загальноприйняте міжнародне поняття «якість життя» базується на 9 складових, кожній з яких відводиться відповідний процентний внесок: вартості життя - 20%, культурі і дозвіллю - 10%, економіці - 15%, навколишньому середовищу - 5%, свободі - 10%, здоров'ю - 10%, інфраструктурі в місці проживання - 10%, безпеці та ризику - 10%, клімату - 10% [1].

Медиків з  усього світу хвилює саме така складова в структурі якості життя, як здоров'я населення, на поліпшенні якого зосереджені зусилля всіх фахівців в області медицини. Більш того, за кордоном був введений спеціальний термін "Health-related quality of life" в перекладі «Якість життя, пов'язана зі здоров'ям», який широко використовується в науковій літературі [2]. В усьому світі, особливо в країнах Західної Європи та США, цей термін відноситься до основних в організації охорони здоров'я населення, тому підвищення його рівня є метою діяльності всіх ланок медичних установ [2, 3, 4].

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визначає якість життя як індивідуальне співвідношення положення в суспільстві в контексті культури і систем цінностей даного суспільства з цілями конкретного індивідуума, його планами, можливостями і ступенем загального незадоволення. Експерти ВООЗ рекомендують при визначенні ефективності ведення хворого оцінювати результати з усіх боків, обов'язково включаючи і якість життя, пов'язану зі здоров'ям.

В даний час, враховуючи рекомендації ВООЗ, дослідження якості життя, пов'язаної зі здоров'ям, стає одним з найбільш важливих питань в терапевтичній практиці при оцінці будь-якого терапевтичного і, в меншій мірі, хірургічного втручання. Це обумовлено тим, що зростає кількість хворих з хронічними невиліковними захворюваннями, коли метою терапії є зменшення або зникнення симптомів, що дозволило б пацієнтові жити протягом тривалого часу з більш високою якістю життя, без або з меншим дискомфортом, обумовленим хворобою.

На сьогоднішній день найкращим і найбільш відомим шляхом отримання інформації щодо якості життя, пов'язаної зі здоров'ям (далі просто іменованої "якістю життя») є опитування пацієнта. Для цієї мети використовуються численні опитувальники (шкали, індекси і т.д.), які поділяються на неспецифічні (загальні), (наприклад, SF-36, SF-12 Health Utilitites Index 3 та ін), і специфічні для конкретного захворювання [ 2, 5].

Загальновідомо, що використання тільки неспецифічних опитувальників у вивченні якості життя в динаміці лікування конкретної патології некоректно, тому що вони не враховують зв'язок виявлених змін з патологією, яка цікавить дослідника [2]. Наприклад, це добре простежується в найбільш популярному загальному (неспецифічному) опитувальнику SF-36, в якому відповіді на питання, що стосуються «обмежень у виконанні фізичних навантажень» (піднятися пішки по сходах, пройти кілька кварталів, виконувати важкі фізичні навантаження і т.д. ) можуть бути обумовлені не тільки конкретним захворюванням, що цікавлять лікаря (наприклад, гастроезофагеальною рефлюксною хворобою), а й наявною супутньою патологією (наприклад, перенесеним інфарктом міокарду, стенокардією, болем у суглобах, хребті і т.д.) [5]. Незважаючи на такі недоліки, загальні (неспецифічні) опитувальники з успіхом застосовуються для оцінки здоров'я в цілому. Більш того, їх позитивною стороною є відсутність необхідності вибирати і оцінювати параметри, тому у них низький ризик пропустити несподівані побічні ефекти, які можуть бути при вивченні будь-якого нового препарату або методу лікування. У той же самий час, вони не дають можливість повноцінно оцінити вплив конкретного методу лікування на конкретну нозологію, що є прерогативою специфічних опитувальників. На сьогоднішній день ці опитувальники розроблені не для всіх захворювань або по структурі не завжди влаштовують дослідника за якимось критеріями  Так, ми не могли використати такі відомі специфічні опитувальники, як Novel Disease-Specific Quality of Life Questionnaire for Gastroesophageal Reflux Disease (GERD), Quality Of Life in Reflux and Dyspepsia (QOLRAD) Questionnaire, Questionnaire based gastroesophageal reflux disease (GERD) assessment та ін., тому що метою дослідження була поєднана патологія ГЕРХ та дисфункція сфінктеру Одді  [6].

Таким чином, розуміння всіх вищеперелічених аспектів і відсутність відповідного специфічного опитувальника щодо ГЕРХ, поєднану з дисфункцією сфінктеру Одді (зручного до застосування) і зумовило розробку нами спеціальної анкети-опитувальника для вивчення якості життя хворих в динаміці лікування даного захворювання.

Мета роботи: вивчити якість життя в динаміці лікування у хворих на ГЕРХ, поєднану з дисфункцією сфінктеру Одді, за допомогою самостійно розробленого специфічного опитувальника.

Матеріал і методи дослідження: Під спостереженням знаходилося 30 хворих на  ГЕРХ, поєднану з дисфункцією сфінктеру Одді, які перебували на стаціонарному лікуванні в ДУ «ІГ НАМН України». Протягом 15-18 днів хворі отримували комплексне лікування, яке включало інгібітори протонної помпи, прокінетики, антациди, препарати урсодезоксихолевої кислоти тощо (per os в стандартних дозуваннях). Оцінка якості життя проводилась до і після лікування за допомогою розробленого специфічного опитувальника для оцінки якості життя та ефективності лікування даного контингенту хворих.

Розроблений опитувальник містив питання з приводу впливу даного захворювання на якість життя в цілому та окремі питання про скарги (печію, біль або тяжкість у правому підребер'ї, біль за грудиною, відриг, гіркоту у роті, нудоту, та наскільки переліковані скарги заважають вживати улюблену їжу та напої, ін), обумовлені ГЕРХ, поєднану з дисфункцією сфінктеру Одді. Крім цього, пацієнти самостійно оцінювали в розробленому специфічному опитувальнику наскільки їм заважають вище перелічені скарги в цілому в повсякденному житті за 5-бальною системою, де 0 – скарги немає, 1 – скарга невиражена і не потребує уваги, 2 – скарга має місце, але незначно порушує звичний ритм життя, 3 – скарга помірно порушує активність протягом дня, 4 – скарга значно порушує активність та ритм життя. Також пацієнти визначали своє емоційне сприйняття захворювання (відповіді варіювали від «спокійного» ставлення  до «значно емоційно турбує»).

Після успішного заповнення анкети-опитувальника всіх хворих просили дати інформацію:

1.      Скільки часу вони витратили, відповідаючи на питання даної анкети-опитувальника (вибір: а) ≤ 10 хвилин; б) 11-15 хвилин; в) 16-20 хвилин; г) більше 20 хвилин; д) важко відповісти, а також, якщо можливо, з конкретизацією кількості хвилин, витрачених на відповіді)

2.      Чи складно їм було відповідати на питання (якщо відповідь була «ні» хворий переходив до питання № 3, якщо пацієнт вибирав відповідь "так", то пропонувалося конкретизувати причини:

а) не звик до анкетування;

б) погано розумів питання [тому що дуже складні питання; по життю чи з віком погано з концентрацією уваги, тяжко вникати в суть питань; швидка стомлюваність при читанні; інше (з проханням конкретизувати)];

3.      На думку анкетованих, чи може впоратися середньостатистичний пацієнт з  відповідями на запитання розробленої анкети-опитувальника за якістю життя (пропонований вибір відповідей «так» і «ні»).

Метою пропонованих питань була оцінка легкості сприйняття і розуміння пацієнтами  розробленого специфічного опитувальника за якістю життя, трудомісткості (витрат часу анкетованих).

Всі отримані дані статистично оброблялися в програмі Microsoft Office Еxcel.

Результати: Обстежено 30 хворих на ГЕРХ, поєднану з дисфункцією сфінктеру Одді,  серед яких 21 (70,0%) пацієнт були жінками і 9 (30,0%) - чоловіками. Середній вік хворих склав (46,5 ± 1,8) років.

 

Результати дослідження щодо скарг хворих в динаміці лікування наведено на рис. 1.

 

 

 

Рис. 1.  Зміна частоти і вираженості скарг обстежених хворих в процесі лікування (в %).

 

Як видно на рис. 1, за даними опитування пацієнтів спостерігається позитивна динаміка. Так, значно виражену печію до лікування відзначали 70,0% проанкетованих, помірно виражену - 23,3%, незначно виражену – 6,7%. Після лікування хворі відзначали печію лише помірну (10,0%) і незначно виражену (6,7%), у решти пацієнтів печії не було.

 

Вище переліковані скарги безумовно обмежували можливість пацієнта вживати свою улюблену їжу та напої (рис. 2).

 

Рис. 2. Неможливість вживання улюбленої їжі через появу скарг

 

Зокрема, якщо до лікування у 60,0%  хворих після вживання улюбленої їжі кожен день з’являлися вищенаведені скарги, то після лікування цей показник склав тільки 26,7%.

В той час, як можливість вживати дану їжу з появою скарг інколи могли 10,0% до лікування та 50,0% після лікування.

 

Ці факти знайшли відображення і в тому, наскільки скарги хворих на ГЕРХ, поєдану з  дисфункцією сфінктеру Одді, на їх власну думку, заважають повсякденному стилю життя (активності протягом дня), тобто погіршують якість їх життя (рис. 3).

 

 

Рис. 3.  Вплив перебігу захворювання на звичайний ритм життя хворого.

 

Як видно на рис. 3, після лікування лише 6,7% пацієнтів вказали на значний негативний вплив даного захворювання на якість життя в порівнянні з 63,3% – до лікування. Значно збільшився відсоток хворих, які вважали, що скарги і прояви даної патології не погіршували або незначно погіршували якість життя: з 0 до 16,7% і з 0% до 20,0%, відповідно.

У той же самий час, у відношенні емоційного сприйняття своєї хвороби пацієнтами ситуація покращилася, проте не так значно (рис.4).

  

Рис.4. Емоційне сприйняття своєї хвороби проанкетованими пацієнтами за результатами розробленої специфічної анкети-опитувальника.

 

На рис.4, продемонстровано, що сильне емоційне занепокоєння з приводу свого захворювання відзначали 33,3% проанкетованих до лікування проти 10,0% – після лікування, помірне і незначне занепокоєння – 50,0% проти 30,0% і 16,7% проти 36,7%, відповідно. Спокійно, без особливих емоційних переживань сприймали свою хворобу 6,7% обстежених до лікування проти 23,3% – після лікування. Таким чином, в процесі лікування поліпшується емоційне сприйняття хворими свого захворювання: зменшується або зникає занепокоєння у більшості пацієнтів.

Більшість хворих (n = 25; 83,3%) на заповнення розробленої анкети-опитувальника за якістю життя витрачали не більше 10 хвилин, у деяких хворих (n = 3; 10,0%) на відповіді йшло 11-15 хвилин, 16-20 хвилин витратили (n = 2; 6,7%), жоден з анкетованих не відповідав більше 20 хвилин. Не всі пацієнти змогли конкретизувати більш точний час, витрачений на заповнення опитувальника за якістю життя, а ті, які це зробили, затратили (7,2 ± 2,1) хвилин. Дана інформація свідчить про те, що пропонований варіант опитувальника для хворого на ГЕРХ, поєднану з дисфункцією сфінктеру Одді, нетрудомісткий для заповнення. До того ж, 29 (96,7%) хворих зазначили, що їм нескладно було відповідати на питання, і лише 1 (3,3%)  пацієнт відмітив, що «не звик до анкетування», як фактор складності анкети для нього. У той же час всі хворі вважають, що середньостатистичний пацієнт впорається з відповідями на запитання анкети. На нашу думку це досить хороші показники для розробленої специфічної анкети за якістю життя, що свідчить про гарні перспективи щодо її використання.

 

Висновок: Розроблена специфічна анкета-опитувальник, яка заповнюється хворими самостійно, дозволяє оцінити динаміку скарг, якості життя пацієнтів, емоційне сприйняття свого захворювання – ГЕРХ, поєднану з дисфункцією сфінктеру Одді. Вона нескладна у використанні, доступна до розуміння, займає невелику кількість часу і може бути рекомендована до застосування як окремо, так і поряд з будь-яким загальним (неспецифічним) опитувальником.

 

 

 

Література:

  1.   Международный индекс качества жизни [Электронный ресурс].- Режим доступа: <http://internationalliving.com/2010/12/quality-of-life-index-2011-where-the-numbers-come-from/>
  2.   Hans Glise, Ingela Wiklund. Health-related quality of life and gastrointestinal disease // J. Gastroent. and Hepatology. – 2002.- Suppl. 14. – S.72-84.
  3.   Пономаренко В.М. Методичні підходи до вивчення якості життя населення у взаємозв'язку зі станом здоров'я /В.М. Пономаренко, Г.Л. Апанасенко, Н.І. Чебаненко //Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. –2002.-№ 3.-74-77
  4.   Антипенко Е.Н. Качество жизни и самооценка здоровья / Е.Н Антипенко, Н.Н. Когут // Мед. вести. - 1997. - №2. - С. 20-21
  5.   Ware JE The SF-36 Health Survey. – In: Spilker B, ed. Quality of life and Pharmacoeconomics in Clinical Trials, 2nd edn. Philadelphia: Lippincott-Raven, 1996; 337-345.
  6. Mouli V. P. Questionnaire based gastroesophageal reflux disease (GERD) assessment scales / V. P Mouli, V. Ahuja //Indian J Gastroenterol, 2011, р.108-117.

 

.