Медицина / 9. Гигиена и эпидемиология

Бабюк А.В., Щотка О.О.

Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича

 

Вплив забруднювачів навколишнього середовища на рослини, тварин та біоценози

Забруднювачі навколишнього середовища можуть спричиняти негатив­ний вплив як на окремий організм (включаючи рослини і тварин), так і на біоценози в цілому. При оцінці цього впливу необхідно враховувати, що на його величину (за всіх інших однакових умов) можуть впливати не тільки масштаби використання органічних добрив значно поступаються перед мас штабами надходження органічних речовин як продуктів життєдіяльності (та продуктів розпаду рослин і тварин) рослинного та тваринного світу планети. Однак добрива при використанні становлять великі навантаження на 1 га конкретної площі, на які природні системи самоочищення виявилися не розрахованими і, як наслідок, - негативний вплив органічних добрив як на окремий організм, так і на біоценози.

Найважливішою складовою біогеоценозів в умовах помірного клімату є дерева. Особливо це стосується зони лісів та лісостепу, які займають значну частину території України. Тому вивчення впливу хімічних забруднювачів навколишнього середовища на ліси особливо цікаве як з точки зору їх впли­ву на організм, так і на біоценози в цілому.

Було встановлено, що різні види дерев та кущів мають різну чутливість до токсичної дії хімічних забруднювачів навколишнього середовища. В основному листяні породи більш стійкі до їх негативної дії, аніж .голкові (хвойні). Найбільш стійкими породами є тополя, береза, клен. З кущової рослинності добре протистоять ялівець звичайний, верба духмяна. Більша стійкість листя­них порід порівняно з шпильковими полягає в тому, що листопадні рослини скидають забруднене листя швидше, аніж спадають голки, та характеризу­ються за деякими винятками більш швидкими темпами росту. Хоча є і винят­ки. Так, дуже чутливими до дії забруднювачів навколишнього середовища виявилися такі дерева родини букових, як буки та білі дуби. Останнє особли­во важливе, оскільки буки та дуби (особливо останні) є основними породами дерев лісових біоценозів України і багатьох інших країн Європи. Що ж сто­сується білих, або, як їх ще називають, європейських дубів і насамперед ос­новного у лісових біоценозах України дуба звичайного, то їх чутливість до хімічних забруднювачів пов'язана з тим, що вони як рослини, що еволюційно походять з вапнякових скель, погано переносять закислення ґрунтів. Амери­канські ж червоні дуби, які зараз культивовані в Європі (і на Україні) досить добре переносять закислення ґрунтів і починають поступово витісняти білі дуби. Але при цьому червоні дуби мають жолуді, які через високий вміст таніну практично неїстівні, на відміну від жолудів білих дубів, які спожива­ються деякими лісовими тваринами та птахами (свині, сойки і т.д.). Це все (заміна одних видів дубів на інші) призводить до порушення всього харчово­го ланцюга, наслідки якого зараз ще не можливо оцінити. Знищення буків, однієї з основних порід в гірській місцевості, призводить до різкого посилен­ня ерозійних процесів та відсутності кормів (букові горішки) для лісових тва­рин. Із голкових дерев до хімічних забруднювачів виявилися найбільш чутли­вими ялиці (ялиця біла та ялиця європейська). Дещо стійкіша сосна звичайна (сосна лісова). Проте й вона страждає від забруднення. У сосен, які зростають у зоні великих міст та промислових підприємств, досить швидко всихають верхівки, а потім всихає і все дерево. Найбільш стійкою виявилась канадська голуба Ялина, яку і висаджують в містах.

Таким чином, при забрудненні навколишнього середовища хімічними забруднювачами насамперед страждають основні деревоутворюючі рослини зрілих лісових біоценозів: дуби, буки, ялини, ялиці, сосни. І навпаки, більш стійкими виявилися так звані "дерева-піонери", які першими зростають на ділянках після природних катастроф (лісові пожари) - берези, тополі та ін. Все це призводить не просто до винищення внаслідок токсичної дії хімічних забруднювачів зрілих лісових біоценозів, але й до їх заміни тимчасовими, які складаються з "дерев-піонерів" та кущів.

Більш стійкою до хімічних забруднювачів є трав'яниста рослинність. Саме вона разом з кущами й займає місце лісів при їх зникненні внаслідок дії вказаних чинників. Але й вона не витримує великих навантажень хімічними забруднювачами. При цьому в першу чергу страждають трав'янисті рослини ендеміки (рідкісні рослини, що ростуть тільки в одній певній місцевості), що призводить до збіднення видового складу рослинних біоценозів, а в цілому - до ерозії ґрунтів.

В свою чергу деградація рослинних біоценозів призводить до збіднення і видового складу тварин, порушення життєдіяльності мікроорганізмів у ґрунті. Має місце і пряма токсична дія хімічних забруднювачів на організм тварин. Так, було установлено, що забруднення атмосферного повітря фторида­ми (викиди підприємств, що виробляють фосфорну кислоту та суперфосфат) негативно впливає на рослини та тварин на відстані до 10 км від місця виробництва. Поїдання забрудненої трави та вдихання фторидів призводить до розвитку у тварин флюорозу. Забруднення важкими металами сільськогосподарських культур (призначених для фуражу) в районах промислових підприємств становить потенційну небезпеку для сільськогосподарських тва­рин (і, відповідно, для людини). Основну небезпеку для тваринного світу ста­новлять в основному три класи пестицидів: інсектициди (для знищення ко­мах), фунгіциди (для захисту рослин від грибкових захворювань) та гербіци­ди (для винищення бур'янів). З цих трьох груп пестицидів найбільше небез­печні інсектициди. Фунгіциди та гербіциди є відносно малотоксичними речо­винами для ссавців. Препарати з вираженою токсичністю для водних екосис­тем (фітозоопланктон та риби) є серед всіх трьох наведених груп пестицидів.