Педагогіка/2. Проблеми підготовки спеціалістів

к.пед.н. Корольова Н.В.

Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, Україна

Кафедра педагогіки та методики професійного навчання

Здоров’язберегіючі технології та сучасна система освіти

Специфіка освіти на сучасному етапі висуває особливі вимоги до якості та рівня професійної підготовки фахівців, тим самим, змушуючи навчальні заклади переглядати як зміст освіти, так і організацію всього освітнього процесу. Державі потрібні фахівці високої кваліфікації, всебічне розвинені, фізично міцні, здорові, з гарним рівнем працездатності.

У даний час простежується тенденція до зниження показників здоров’я населення в цілому по країні. Особливо сильно вона виявляється серед дітей, підлітків та молоді.

Тому дослідження стану здоров’я студентів, виявлення факторів, які впливають на їх здоров'я, визначення шляхів покращення цього стану, здобувають особливо важливе значення.

Практика показує, що вирішити дану проблему однією медицині в даний час не під силу. Тому значну частину цієї роботи зобов’язані взяти на себе освітні установи. Однак, зусилля, прикладені освітніми установами, є не досить ефективні.

Починаючи з давніх-давен до сьогодні (Алкмеон, Цицерон, К.Ясперс, К.Роджерс, К.Юнг, Г.Апанасенко, І.Брехман, М.Гончаренко, Е.Казін, Ю.Лісицин, Ю.Науменко, Л.Попова, В.Шкуркіна та ін.) спостерігається підхід до здоров’я людини як до цілісності, тобто здоров’я не зводиться лише до фізичного стану особистості, а передбачає баланс різних складників життєдіяльності людини, її психоемоційну врівноваженість, соціальне, моральне здоров’я.

Педагогічна свідомість під здоров’ям має на увазі достатньо широке розуміння цього поняття, що включає такі складові, як духовне, психічне, фізичне та соціальне здоров’я. Ці складові, взаємодіючи, взаємовпливаючи один на одне, інтегруючись, створюють здоров’я людини як цілісність і як цінність [5].

Виходячи з вище викладеного, в даному дослідженні під поняттям «здоров’я» будемо розуміти стан повного фізичного, психічного, соціального та духовного благополуччя людини.

Слід відмітити, що термін «здоров’язберігаючі технології» достатньо часто використовуються в наукових працях. Разом із тим даний термін на сьогодні не має однозначного визначення. Проведений науковий пошук [1, 3, 4] дозволив розкрити сутність освітніх здоров’язберігаючих технологій як сукупності засобів, методів, форм, прийомів організації та проведення навчально-виховного процесу, спрямованого на здоров’язбереження тих, хто навчається (створення безпечних і комфортних умов перебування вихованців у навчальному закладі, запобігання стресів і перевантажень, забезпечення цілісного розвитку особистості).

Аналіз психолого-педагогічної літератури [2, 3] дозволив виділити наступні компоненти освітніх здоров’язберігаючих технологій:

1) технологія проектування змісту освіти. Провідними способами є предметно-змістова інтеграція й варіювання змісту навчання;

2) технологія раціональної організації навчального процесу. Серед факторів ризику здоров’я найважливішими є інформаційні перевантаження й як наслідок – розумове стомлення. Психічне й фізичне здоров’я людини безпосередньо залежить від її працездатності, а хронічна втома викликає різні порушення здоров’я. Ефективними способами запобігання виникнення втоми, забезпечення адекватного відновлення фізичних і психічних сил у тих, хто навчається є організація навчального процесу на основі врахування динаміки працездатності студентів протягом навчального заняття, змін довільної та емоційної активності, залучення оздоровчого впливу рухової активності;

3) технологія активізації навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається. Здоров’язберігаючий характер навчально-виховного процесу передбачає стимулювання студентів до активного проживання й осмислення знань, до діяльності творчого характеру;

4) технологія формування сприятливого психологічного клімату. Найбільш поширеними способами здійснення технології формування сприятливого психологічного клімату у групі є створення ситуації успіху та запобігання й розв’язання педагогічних конфліктів;

5) технологія діагностики освітніх результатів за процесом їх досягнення. Студент має змагатися із самим собою, щоб у нього було відчуття контролю над процесом свого навчання. Саме це є основою зміцнення мотивації навчання й особистісного зростання тих, хто навчається. Для цього студентів необхідно вчити самооцінці досягнень, виділенню еталонів і критеріїв самооцінки.

Література:

1. Зотова М.О. Особенности применения здоровьеразвивающих технологий в формировании культуры здоровья школьников / М.О.Зотова // Современные проблемы науки и образования. – 2009. – №3.

2. Колеченко А.К. Энциклопедия педагогических технологий: [пособие для преподавателей] / А.К.Колеченко. – СПб.: КАРО, 2002. – 368 с.

3. Митяева А.М. Здоровьесберегающие педагогические технологии: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / А.М. Митяева. – М.: Издательский центр «Академия», 2008. – 192 с.

4. Михайлова Н.Н. Внедрение здоровьесберегающих технологий как актуальное направление технологизации профессионального образования / Н.Н. Михайлова // Образование: исследовано в мире. – 2005.

5. Савченко О.Я. Реформування шкільної освіти і реалізація її оздоровчої функції / О.Я. Савченко // Шлях освіти. – 2002. – №1. – С.2-6.