к. пед. н., ст. науковий співробітник, доцент Ципко В. В.

Національний транспортний університет, м. Київ, Україна

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО НАВЧАННЯ

Важлива не тільки кількість знань, а й якість.

Можна знати дуже багато, не знаючи найголовнішого.

(Л. Толстой )

Сучасні соціальні перетворення, впровадження нових технологій, розширення міжнародних зв’язків зумовлюють необхідність постійного вдосконалення системи та практики освіти.

Стрімке зростання інформатизації суспільства, швидкий розвиток науки, техніки і виробництва потребують якісного зростання інтелектуального потенціалу сучасної людини, а відтак – модернізації змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх спеціалістів. Одним із стратегічних напрямків реформування вітчизняної вищої освіти є впровадження у навчальний процес семінарського заняття як засобу реалізації компетентнісного навчання.

Однією з форм організації навчання – є семінар. Дослідження семінарського заняття в умовах реалізації компетентнісного навчання вимагає проаналізувати його особливості.

Як відомо, до семінарського заняття студенти готуються заздалегідь і тому викладач має своєчасно надати їм план семінарського заняття, питання для обговорення, рекомендувати відповідну літературу та джерела, інформувати про форму проведення заняття тощо.

Розглянемо одну з найпоширеніших форм семінарського заняття – дискусію. Підготовка до проведення такого семінарського заняття має свою специфіку. Студенти спочатку готуються до заняття відповідно до плану та запропонованої літератури. На семінар для обговорення виноситься одне максимум два ключових проблемних питання. Студенти об’єднуються у три, чотири групи (по 5-7 чол.) в залежності від зайнятої позиції щодо шляхів розв’язання проблеми. Якщо необхідно, викладач консультує кожну з груп та координує їх підготовку до заняття.

Структура семінару-дискусії є наступною.

Вступна частина: вступне слово викладача, оголошення очікуваних результатів, алгоритму навчальної діяльності відповідно до теми, плану семінару, та організації дискусії. Студенти можуть формулювати проблему (проблемні запитання) самі або вони закладаються у плані семінарського заняття завчасно та розподіляють обов’язки між собою в групі: спікер, секретар, доповідач тощо. Під час дискусії вимагається, щоб викладач і студенти дотримувались принципу плюралізму (вільного обміну думками), адже ніщо так не підносить людину в її очах, як право і можливість висловити власну точку зору, дати оцінку тим чи іншим подіям, явищам та ін., відстояти власну позицію

Основна частина семінару: розв’язання проблеми шляхом проведення дискусії. Спочатку групи по черзі за відповідним часовим регламентом презентують власну позицію. Викладач коментує і узагальнює позицію кожної групи, не висловлюючи при цьому власної точки зору та надає час групам для підготовки критичних зауважень. Потім кожна група виступає з критикою позиції інших груп. Останнім етапом дискусії є виступ груп спрямований на захист власної позиції, пошуки можливого компромісу та спільних висновків.

Заключна частина: підведення підсумків дискусії, формулювання висновків, узагальнений коментар викладача, аналіз, оцінка, взаємооцінка виступів студентів та рефлексія власної роботи на занятті.

Інші експериментальні семінари, незважаючи на різні форми їх організації: рольова гра, ділова гра, круглий стіл, дебати тощо, будуються з використанням інтерактивних технологій навчання. Спільним для всіх варіантів є застосування способів активізації пізнавальної діяльності студентів, що входять як складова у структуру такого семінару як засобу реалізації компетентнісного навчання.

Надамо його структуру у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1.

Структура інтерактивного семінару, способи активізації пізнавальної діяльності студентів як засобу реалізації компетентнісного навчання

Структура (основні компоненти) семінарського заняття	Що повинен робити викладач, щоб активізувати діяльність студентів (можливі прийоми)
1. Попередня підготовка студентів за планом і літературою, що надані викладачем	Перевірити наявність літератури у кабінеті або читальному залі; приготувати дискусійні питання.
2. Мотивація навчальної діяльності	Постановка проблемних питань; залучення при обговоренні попереднього досвіду (зв’язок з попереднім заняттям); пояснення практичного значення теми Використання таких технологій як мозковий штурм, мультиголосування, мікрофон тощо.
3. Представлення теми, плану, завдань заняття	Записати і пояснити тему і план заняття.
4. Обговорення зі студентами матеріалу згідно плану заняття	Організація обговорення теми семінару представлення різних точок зору для розв’язування дискусії; постановка уточнюючих запитань; спонукання до підсумків, узагальнень, висловлення власної думки використання таких інтерактивних технологій як робота в малих групах, в парах, займи позицію, дискусія, дебати тощо.
5. Підведення підсумків заняття	Проведення бесіди: чого досягли, що сподобалось, що ні оцінювання і самооцінювання діяльності групи і окремих студентів застосування таких технологій як незакінчене речення, дерево рішень, мікрофон тощо.

Отже, у методиці навчання одним з пріоритетних напрямків стає підвищення рівня освіченості кожного майбутнього спеціаліста, що неминуче впливає на вибір методів компетентнісного навчання у контексті сучасних освітніх вимог.