Педагогические науки / 3. Методические основы воспитательного процесса

к. пед. н. Журенко Л.О.

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди, Україна

«Майстер-клас» у дошкільному навчальному закладі як засіб формування творчої особистості вихователя

З переорієнтацією освіти і виховання на принципи гуманізму і демократизації зростають вимоги до особистості вихователя дошкільного навчального закладу. Найважливіша з них – високий професіоналізм, який акумулює інтерес фахівця до педагогічної діяльності, компетентність у питаннях виховання, глибокі теоретичні та практичні знання дитячої психології.

Потреба в індивідуально-творчому формуванні вихователів зумовлюється цільовими настановами сучасної загальноосвітньої й професійної шкіл. Основна мета й головний зміст в освітній діяльності – розвиток особистості, створення умов для її творчого саморозвитку, розкриття всіх її дарувань, самореалізація в праці.

Проблемі формування творчої, креативної особистості присвячено багато наукових праць (С. Гончаренко, І. Бех, В. Даль, А. Лук, В. Моляко, О.Є. Остапчук, А.І. Сологуб, Г. Данилова, Н. Протасова, Є.М. Павлютенков, В.В. Крижко, В.О. Сухомлинський, В.А. Кан-Калік, В.І. Пуцов,
С.В. Крисюк). Але всі ці роботи розкривають лише теоретичні основи формування творчої особистості педагога, або автори досліджень пропонують емпіричні моделі креативного навчання.

Н.В. Протасова зазначає, що основним механізмом педагогічної творчості є активізація особистісних функцій педагога: світоглядно-мотиваційної, аналітико-рефлексивної, вибірково-інтегративної, творчо-перетворюючої та функції автономності.

На думку О.Є. Остапчук, педагог майбутнього – в ідеалі педагог-науковець, для якого педагогічне дослідження є умовою розвитку професійної майстерності.

І.Д. Бех акцентує увагу на актуальності особистісного зорієнтованого підходу в освітньому процесі, який передбачає повноцінний інтелектуально-духовний розвиток кожної особистості, її всебічну творчу самореалізацію.

Слід відзначити творчі знахідки В.В. Крижко і Є.М. Павлютенкова, які розробили концепцію обмежень (фактори, які стримують потенціал та результати діяльності педагогічних працівників). Одним із положень цієї концепції є недостатність творчого підходу до педагогічної діяльності. Але автори зазначають, що кожен педагог потенційно володіє творчими здібностями, і необхідно тільки подолати психологічні бар’єри, які заважають творчій діяльності; оволодіти методами творчого підходу до педагогічної діяльності.

За визначенням В.В. Крижко і Є.М. Павлютенкова, творчість – це процес, яким алгоритмічно можна оволодіти. Ним можна оволодіти, напрацьовуючи досвід.

Дослідження психологів і педагогів показують, що для успішності розв’язання даної проблеми треба якомога раніше починати формувати творчі здібності особистості. Творчу особистість може виховати тільки творчий, самобутній педагог. Забезпечити вихователям сприятливі умови для творчого пошуку та виявлення особистих можливостей важливий аспект методичної роботи. У дошкільному навчальному закладі методист-вихователь відіграє велику роль у становленні творчої особистості вихователя. Різноманітні форми методичної роботи в дошкільному навчальному закладі дозволяють вихователю-методисту формувати у кожного педагога такий тип мислення, що стає невід’ємною рисою особистості, забезпечує творчий характер навчально-виховної діяльності.

Організація методичної роботи здійснюється на глибокому аналізі результатів навчально-виховного процесу, діагностики діяльності педагогів тощо. Розрізняють такі форми методичної роботи: масові, групові, індивідуальні. «Майстер-клас» одна з форм методичної роботи, яка спонукає вихователів до творчої професійно-педагогічної діяльності вихователів з допомогою особистісно-орієнтованих технологій. Відомо, що «Майстер-клас» – це розповсюдження перспективного педагогічного досвіду справжнім фахівцем, майстром своєї справи.

«Майстер-клас» обумовлює введення в педагогічний процес різного роду інновацій, які забезпечують особистісно-діяльнісний, особистісно-гуманістичний, індивідуально-творчий, цілісний, професійно-особистісний підхід у формуванні професійної майстерності педагогів. З цією метою широко використовують нестандартні форми проведення занять: психологічні і педагогічні ігрові практикуми, тренінги по спілкуванню,рольові і ділові, організаційно-імітаційні ігри та ін.

Стратегічна мета «Майстер-класу» – професіонально-особистісна підготовка педагога, яка конкретизується в наступних завданнях:

а) забезпечити підвищення інтересу до професійно-педагогічної діяльності з допомогою особистісно-орієнтованих технологій;

б) формувати індивідуальність кожного вихователя, його професіонально-особистісні якості на прикладі творчої особистості педагога (керівника «класу»), його позицій, на основі отримання цілісного (обов’язкової та додаткової) педагогічної освіти.

У «Майстер-класі» реалізована можливість організації оптимальних умов формування педагогічної діяльності, розвиток активності вихователів, що впливає на ефективність обраної форми організації підвищення професійної підготовки. В якості прийнятних виділимо наступні:

- інтеграція підсистем професійно-педагогічної підготовки: теоретичного і практичного навчання, психолого-педагогічної і спеціальної підготовки, а також дослідницька робота, завдяки чому формується вміння використовувати знання з різних дисциплін в практичній діяльності;

- створення предметного середовища для оволодіння цілісної професіонально-педагогічної діяльності;

- добровільна участь у прагненні удосконалювати свою особистість і професіональну діяльність, розширювати і поглиблювати її зміст і якість;

- актуальність і новизна обговорюваних педагогічних проблем забезпечує розвиток професійних інтересів учасників взаємодії і спілкування в обговорюваних проблемах, необхідність особистісного самовизначення в ній і пошук способів вирішення;

- різноманітні форми діяльності, їх зацікавленість і морально-естетична виразність;

- наявність особистісної позиції кожного учасника, можливість обговорювати і відстоювати свою думку;

- поєднання самодіяльності і ініціативи з керуючою роллю керівника.

Ефективність даної форми забезпечується наступними принципами організації:

- принцип формування традицій (система моральних відношень і цінностей, яке визначає «обличчя» «Майстер-класу»);

- принцип ситуативності (моделювання різних професіонально-педагогічних ситуацій і пошук альтернативних, самостійних і творчих варіантів рішення поставлених проблем у відповідності з ними);

- принцип самоорганізації учасників (активна участь кожного в розробці і розвитку змісту і процесу діяльності «класу»;

- принцип самовизначення і самореалізації учасників (реалізація можливостей особистісного перетворення, вибір кожним своєї позиції).

Методична служба дошкільних закладів постійно веде пошук ефективних засобів удосконалення педагогічної майстерності з метою формування творчої особистості вихователів.

Так, ми вивчили діяльність педагогів з метою надання кожному кваліфікованої допомоги, крім традиційної діагностичної карти, запровадили складання проблемної карти оцінки педагогічної діяльності, яка допомагає методисту накреслити план неперервної педагогічної освіти працівників через різні форми методичної роботи.

Відомо, що критерієм педагогічної творчості є професіограма, в якій визначаємо рівень розвитку здібностей конкретного педагога, елементи педагогічної майстерності, які він використовує в своїй роботі тією чи іншою мірою або не використовує зовсім. На основі діагностування виявили типи педагогів, а саме:

- самостійні творчі педагоги (групи довіри);

- педагоги, що звикли до детального інструктування, добре володіють педагогічними вміннями, але не завжди активні (група контакт);

- педагоги, які потребують постійної педагогічної підтримки (група педагогічної підтримки).

Цільовий орієнтир методичної роботи в дошкільному закладі формування та розвиток творчої індивідуальності педагога.

Для реалізації поставлених завдань слід застосовувати різні форми методичної роботи: диспути, міні-наради, дискусії, семінари-практикум, ділові ігри, консультації, прес-конференції, що є школою набуття педагогами досвіду творчої роботи. Проведення таких заходів об’єднує вихователів з високою творчою активністю, забезпечує включення великої кількості педагогів у творчий пошук.

Одним із найефективніших методів роботи вважаємо саме ділові ігри: «Майстер – клас», «Коло ідей», «Філософський стіл», тренінги. Вони дають змогу учасникам порушувати важливі проблеми та ініціювати обговорення, обмін думками, методичними здобутками педагогів.

Ми виробили певні правила проведення інтерактивних ігор:

- участь у грі має бути невимушеною і приємною для всіх учасників;

- всі учасники мають виконувати різні ролі;

- не боятися аудиторії.

«Майстер-клас» як організаційна форма методична роботи розвивалася

поетапно:

1-ший етап – початок.

На неї була покладена особлива місія – формування складу учасників, встановлення взаємовідношень, визначення направленості подальшої роботи, перспектив розвитку, «перші кроки» спільної діяльності.

2-ий етап стабілізація.

Відмічалось посилення внутрішнього об’єднання учасників, формування активу, подальшого розвитку набули міжособистісні стосунки, усвідомлення і прийняття спільних цілей і завдань,розробка програми «Майстер-класу». Визначився зміст діяльності. Почались створюватись традиції (наприклад, вихователі активно приймали участь в «Конкурсі професійної майстерності» та ін..)

3-ій етап –саморозвиток.

Завдання формулювались наступним чином: виявити і окреслити особистісні проблеми, розробка учасниками індивідуальних проектів і програм особистісного росту. Вироблялись і з’являлись нові форми взаємовідношень і взаємодій, які ґрунтувались на співробітництві, взаємодопомозі. Зберігались і розвивались традиції. Ми визначили місце і роль методиста, як керівника «Майстер-класу»:

- в організації колективного та індивідуальної взаємодії і спілкування;

- визначення, обговорення і корекція змісту діяльності «класу»;

- організація педагогічних ситуацій;

- визначення ролі учасників спілкування і взаємодії; координація взаємодії творчих груп;

- створення сприятливого мікроклімату і моральної атмосфери «класу» удвох напрямках: особистісно-орієнтовна взаємодія і спілкування «майстра і вихователів»;

- здійснення принципів емоційної і педагогічної підтримки (О.С. Газман):

ü не нашкодь (ні словом, ні ділом)

ü сприймай вихователя таким, який він є, в його постійних змінах;

ü не принижуй гідності власної особистості і особистості вихователя;

ü не порівнюй нікого ні з ким, порівнювати можна тільки результати;

ü поважай, довіряй своєму партнеру;

ü згода вихователя на підтримку, спів-діяльність з ним та ін.

Доцільність врахування даних принципів була визначена необхідністю того, щоб кожний вихователь відчував свою цінність і значимість, набув навичок педагогічного спілкування, вміння співпрацювати, відповідати за взяту на себе відповідальність. Для того, щоб вихователі вийшли на позитивне сприйняття власної діяльності, керівнику «Майстер-класу» треба б у невизначених ситуаціях важке зробити звичним, запобігти можливі помилки, вірити в успіх своїх вихователів, розуміти задум власної педагогічної діяльності, яка організує успіх іншого.

Ми намагались створити атмосферу довіри й поваги, без якої неможливо здійснення спільної діяльності, активізації процесу професійно-особистісної підготовки. Крім цього всі заняття в «Майстер-класі» в обов’язковому порядку повинні були мати особливий рівень довіри між методистом і вихователями як партнерами по спілкуванню, динамічний характер цього спілкування, адекватність педагогічного спілкування культурним нормам і ступінь взаємного задоволення в цьому процесі. Це виявлялось в демонстрації дружелюбності, відкритості, взаєморозуміння та інших проявах.

Для того, щоб всі заняття, які проводились в «Майстер-класі» мали успіх нам необхідно було відібрати їх зміст у відповідності з визначеними вимогами до цього процесу:

1. Професійно-особистісна спрямованість всього змісту це дозволило і допомогло у визначенні особистісної концепції професіонально-особистісного розвитку педагога на перспективу.

2. Проблемність. Зміст передбачав виявлення проблем педагогічної дійсності і діяльності, розробку і пошук способів вирішення проблемних ситуацій в ході здійснення професійної діяльності і мало на меті навчити визначати, формулювати проблеми власної діяльності та шукати способи їх рішення.

3. Діалогізація. Зміст підбирався так, щоб враховувались різні точки зору, рівність позицій учасників, право кожного на висловлювання і захист своєї думки.

4. Різноманітність («віяло») ролей створювало реальну можливість дослідження альтернативних варіантів поведінки в рамках різних ролей, визначаючих різноманітністю створених ситуацій.

5. Сполучення різних видів діяльності (пізнавальної, ціннісно-орієнтуючих, комунікативної, естетичної та ін.) і різноманітність форм роботи (індивідуальних, групових, колективних) сприяло розширенню кругозору, ерудиції вихователів;

6. Процесуальність – важливий не лише результат діяльності, а й сам процес, який допомагає змінити позицію вихователя, сформувати професійний стиль мислення, заохочувати його до самостійної роботи.

Велику увагу ми приділяли і підбору методів і форм проведення «Майстер-класу»:

- творчі вечори-зустрічі (відкривали можливість для практичного самовираження, демонстрація власних здібностей, формують досвід діяльності, естетичні потреби, моральний облік особистості);

- педагогічна гостинна (розширювала круг спілкування учасників «класу», зустрічі з талановитими людьми.

- конкурси професіонально-педагогічної майстерності;

- науково-практичні конференції;

- ігровий практикум (організація спільної діяльності учасників в умовах ігрової взаємодії і спілкування, введення в ігрову ситуацію, прийняття різноманітних ролей і моделювання ігрової поведінки);

- тренінги спілкування (як групові, так і індивідуальні вправи на розвиток фантазії, уявлення, уваги, творчого самопочуття та ін.);

- інтелектуальні ігри;

- елементи навчального театру (специфічна форма, яка дозволяє інтегрувати основні види людської діяльності, вона передбачає синтез думки, слів, почуттів і дій, формування акторсько-сценічних вмінь, як складової частини педагогічної техніки, розвиток здібностей до перевтілення,введення у світ культури та ін.).

Крім того, ми враховували дослідження подібних форм роботи, як засобів організації дозвілля (М.П.Гнатюк, В.О.Титов, О.М.Стоян та ін.); як засіб виховання особистості (В.В.Полукаров, О.П.Романов, В.О.Тріодин та ін.), як засіб виконання додаткової освіти (О.В.Даринський, О.О.Вербицький, О.О.Казанський).

Для нас було дуже важливо, щоб вибрані форми організації дозволили розгорнути освітню ситуацію, яка включала би стимуляцію активності вихователів, людські взаємовідношення, допомогу і підтримку, тобто особистісно-моральні аспекти діяльності. «Майстер-клас» дозволив нам створити таке середовище, в основі якого було особистісно-моральний початок.

Програма «Майстер-класу» складалася з таких блоків:

Блок 1 – є основним, що відображає специфіку вибраної нами форми роботи. Він включає два види занять:

а) неігрові (сюди увійшли тренінги, імітаційні вправи, педагогічні гостинні, конкурси, вечори-зустрічі, практикуми та ін.).

Блок 2 – теоретичний, який допомагає поповнити і поглибити знання з різних галузей (бесіди, лекції, консультації, семінари, «круглі столи» та ін.).

Використовуючи принципи, зміст, методи і форми організації «Майстер-клас» ми формували і розвивали педагогічне мислення вихователів, допомагали їм у самовизначенні та у проектуванні власної педагогічної діяльності, в основі якої є такі особисті якості:

- товариськість, як готовність до співробітництва;

- природність у спілкуванні і звертанні;

- увага до людей, доброзичливість і доброта;

- емоційну стійкість, як стабільність поведінки та емоцій;

- лагідність, впевненість у собі;

- дивергентність (гнучкість мислення).

Крім того, «Майстер-клас» навчав поетапній постановці цілей, що призвело до спрямованої поведінці в професіонально-педагогічній діяльності.

Згідно зі стадіями оволодіння професіональної діяльності (виділені А.К. Маркової, В.С. Мільман, С.Л. Рубінштейном, О.К. Тихомировим та ін.) у вихователів:

ü формувалась потреба в самоосвіті, коли професіональне становлення відбувається через проблемні ситуації, де моделювались не умови передачі і прийоми навчальної інформації, а професіональна діяльність, яка вимагає включення мислення, відчуття відсутності готового способу їх вирішення і спроби знайти їх, як результат – розвивається стійка орієнтація на вдосконаленість професійної майстерності;

ü проводився пошук і виділення педагогічних концепцій і позицій, які дозволили вирішити проблемні ситуації;

ü конкретизація педагогічних проблем;

ü предметне оволодіння методів, способів, засобів реалізації мети, створення проектів і програм власного розвитку допомагали в подальшому їх реалізації в різних формах «Майстер-класу»;

ü контроль і оцінка у вигляді самоаналізу власної діяльності є показниками самостійності і професіонально-особистісної зрілості.

Організація «Майстер-класу» методистом в дошкільному навчальному закладі є основою формування творчого саморозвитку вихователя. Мета даної форми роботи спрямована на підвищення інтересу до професійно-педагогічної діяльності вихователя дошкільного закладу з допомогою інших форм методичної роботи, а також формування творчої індивідуальності спеціаліста, його позиції, професійно значущих особистих властивостей і якостей.

Література:

1. Анікіна Н. Методичний кабінет – творча лабораторія школи // Директор школи. – 2001 №43. – С.8–10.

2. Балгаєва Н. Педагогічний кабінет у дошкільному закладі. // Дитячий садок . – 2002 – №20. – С.14–17.

3. Белая К.Ю. Методическая работа в доу: анализ, планирование, формы и методы. – М. Творческий центр. 2005, – С.19-28.

4. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. – К., 1998. – С.54.

5. Волобуева Л.М. Работа старшего воспитателя ДОУ с педагогами. – М.: Творческий центр, 2005 – С.26–48.

6. Крутій К.Л. Групові форми методичної роботи з педагогами в сучасному дошкільному навчальному закладі. – Запоріжжя, 2004. – С.35–49.

7. Терещенко І. Системний підхід до організації методичної роботи в ДНЗ //Дитячий садок – 2005, №35 – С.8–12.