Филологические науки/7. Язык, речь, речевая коммуникация

студентка ІІ курсу Андрущенко Н.В.

Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ, Україна

СТУДЕНТСЬКИЙ ЖАРГОН ЯК МОВНЕ ЯВИЩЕ

Проблема вивчення жаргонної лексики залишається відкритою – багато питань не знайшли свого вирішення до сьогодні (розрізнення, утворення жаргонів, сленгу, арго; перехід до загальновживаної грубої просторічної лексики; функціонування в студентському та шкільному середовищі тощо).

Дослідження жаргонів в українській лінгвістиці набуло активного розвитку порівняно недавно – з 90-х років ХХ ст. Показово, що дослідження Й.Дзендзелівського з відповідної проблематики – «Арго волинських лірників» і «Український бурлацько семінарський жаргон середини ХІХ ст.» Ширше зацікавлення зазначеною соціолінгвістичною тематикою виявив зарубіжний україніст Олекса Горбач. Аналіз лексичних елементів професійних і корпоративних жаргонів містять такі розвідки О.Горбача, як «Лексика

наших картярів і шахістів», «Українська морська і судноплавна термінологія», «Арго українських вояків» та інші [1, с.170-181].

Праці Лесі Ставицької є чи не єдиними, у яких можна знайти дослідження жаргону в конкретній сфері вживання. Її роботи передбачають соціолінгвістичну перспективу у вивченні групових та корпоративних мов щонайменше у трьох аспектах:

• «співвіднесенні з парадигмою соціокультурного, духовного та власне мовного існування українського етносу;

• сутнісних реакціях у площині мовної ситуації та стратегії комунікативної потужності української мови в сучасній Україні;

• внутрішньому ресурсі співвіднесення жаргонної лексики з літературним стандартом, розмовною мовою, територіальними діалектами, міським субетнолектом» [5,с.55].

Найяскравішими дослідженнями студентських жаргонів стали розвідки близько 180-ти мовознавців. Найяскравіші з них такі, як І.Щур та І.Примачик. Ірина Щур у своїх працях запропонувала стилістичну оцінку частині жаргонізмів, що перейшли з кримінального арго в молодіжне середовище [6]. Ірина Примачик розглянула основні шляхи та способи творення комп’ютерного жаргону та лексику, що перейшла до офіційної термінології комп’ютерників [3, с.11-15].

Межа між розмовною мовою та сленгом була і є

дуже рухливою, перехідною. На сьогодні ще не вирішено проблеми чіткого розрізнення понять «жаргон», «сленг» і «арго». Ці терміни можемо віднести до слів-синонімів, але з різними відтінками значення. Найпоширенішим, на нашу думку, буде термін «жаргон» (тому його найчастіше використовуємо); термін «сленг» – вужчий за попередній термін у значенні, тому їх досить складно розрізнити; термін «арго» чітко відрізняється від двох попередніх –

це мова засекречена та незрозуміла для сторонніх, а жаргон і сленг містять у собі яскраво виражену емоційно-стилістичну оцінку.

У сучасній українській мові найвиразніше виділяються жаргонізми, які побутують у молодіжних колективах, зокрема у середовищах студентів. Тому на прикладі свого навчального закладу ми дослідили студентський жаргон. Частина з них – професійного характеру, зокрема, фак – факультет, історичка – викладач історії, юрист – студент юридичного факультету; закатати, скатати – списати (завдання, контрольну); пара, кілок – незадовільна оцінка, читалка – читальна зала, хвіст – нескладена, невиконана робота ( модульна).

Але багато емоційно забарвлених студентського середовищ мають інтержаргонний характер і трапляються у різних молодіжних колективах. Це – жартівливі та зневажливі звертання чи характеристика своїх однолітків, товаришів, знайомих, викладачів, батьків: архаровець, предки, старий; гаврик, дилда, шпала – здоровенний, високий; дрищ, слабак – непрактичний, фізично слабкий, кволий; шоха, шестірка – підлиза, людина, яка виконує доручення, забаганки сильної «крутої» компанії, та ін.

Вважаємо, що згрупувати та досліджувати всі жаргонізми доцільно за

сферами використання, тематично :

• оцінювання явищ, людей, предметів;

• дозвілля та спорт;

• університет, навчання, колектив;

• побут, захоплення;

• прізвиська та ін.

Для слів першої сфери характерна наявність лексем із яскраво вираженим позитивним чи негативним ставленням. Наприклад, шик, галімо, фігня, мура, муть, стопудово, ништяк, коронно, голяк, нормальок.

Слова, що стосуються сфери дозвілля та спорту, можна поділити на декілька груп:

• лексеми, які називають частини тіла: віза, диня, харя – обличчя; ласти, лапаши, клішні – ноги.

• лексеми, що позначають одяг, аксесуари й взуття: джини – джинси,

светр з капюшоном – реглан, шкіра – куртка, пітники – панчохи..

• лексеми, що називають різну побутову техніку: комп – комп’ютер,

клава – клавіатура; скинути, перекинути – скопіювати інформацію на диск, флешку.

Жаргонізми третьої сфери можна поділити на такі групи:

• найменування навчальних предметів: фізра – заняття з фізичної культури, інглиш – заняття з англійської мови.

• найменування інших реалій навчального процесу: шпора – шпаргалка; заучка, ботан – людина, яка завчає матеріал, дуже часто не розуміючи його; шамовошна, їдалка – їдальня; камчатка, гальорка – останні ряди в аудиторії; зашиватися, завалити – не скласти модульну, екзамен; спалитися – виказати себе якимись діями; жалити – створювати проблеми; ботати, ботанити – посилено вчитися. Для слів цієї сфери характерна традиційність.

До слів четвертої сфери відносять багато малих груп, утворених із лексем вищезгаданих груп, тому доцільно назвати найчисленнішу:

• лексеми, що називають гроші: лавандоси, лаве, дуби – гроші, переважно так називають гривні; косар, штука, кусок, – тисяча грошових одиниць; капуста, убиті ондатри (від скорочення у.о.) – долари; єретики, єноти, еврики – євро; гриці, грицики – гривні.

Слова сфери «прізвиська» :

• жартівливі прізвиська, дані одногрупникам, товаришам, друзям: Майкл Джексон, Хомяк, Петросян, Кефір,Мазда, Киця, Ельф, Джус, Прокурорша, Кобра, Віталька.

Лексеми цієї групи в більшості випадків є грубими та носять образливий характер.

Студенти створили низку фразеологічних зворотів, більшість із яких має

яскраве емоційне забарвлення. Наприклад:

• ловити ха-ха – сміятися, веселитися;

• гнати біса – жартувати;

• нарисувати тему – подати ідею, дістати щось рідкісне;

• бути в темі – приєднуватися;

• замутити прикола – (залежно від ситуації може набувати різних зна-

чень) купити щось; пожартувати; списати; потрапити в неприємну історію; дістати щось рідкісне.

Провівши опитування, нам вдалося встановити, що 74% респондентів постійно послуговуються жаргонізмами у своєму мовленні, 18% іноді використовують їх, і лише 8% ніколи не вживають жаргонізми. Той факт, що абсолютно всі респонденти розкрили значення поданих в

анкеті жаргонізмів, дозволяє стверджувати, що для будь-якого суб’єкта молодіжного середовища не складає труднощів спілкуватися з іншими, які послуговуються жаргонізмами у своєму мовленні, незалежно від того, чи використовує він сам жаргонізми.

На запитання: «Чи виділити комп’ютерні та студентські жаргонізми в окремий шар лексики?» переважаюча більшість відповіли ствердно

90% - Так

10% - Ні

«Чи виділити студентський жаргон як окремий шар лексики ?

92% - Так

8% - Ні

Також варто зазначити, що, обираючи причину вживання жаргонізмів, респонденти рідко вказували одну причину, частіше послуговувались двома або більше запропонованими пунктами.

Беручи до уваги значний відсоток ознайомлення студентів із комп’ютерними жаргонізмами й те, що 85% анкетованих вважають, що комп’ютер є важливою або навіть невід’ємною частиною їхнього життя, можна стверджувати, що зіставлення комп’ютерного та студентського жаргонів

вмотивоване.

Причина появи студентського жаргону – бажання проявити свою самостійність, продемонструвати приналежність до якогось угрупування. Жаргон – це дуже «прилиплива» манера мовлення. Студенти говорять ніби для його відновлення, словесної гри, для того, щоб привернути до себе увагу, тому він такий і привабливий.

Дослідженням цього питання займаються тепер окремі мовознавці, хоча тема багатогранна. Жаргон – доволі поширене явище; він є засобом спілкування у найрізноманітніших прошарках населення і сягає своїм корінням у сиву давнину.

Загалом межа між живою, розмовною мовою та сленгом була і є дуже рухливою, перехідною. Часто статус слова змінюється, і те, що, скажімо, у 60-х, 70 х, 80-х роках ХХ століття вважали сленгом, тепер стало частиною повсякденного словникового запасу людей.

Провівши анкетування, ми встановили, що студенти вважають вживання студентських та комп`ютерних жаргонізмів виправданими.

Більшість респондентів вважають міркують, що причинами вживання жаргонізмів є бажання проявити свою самостійність, продемонструвати приналежність до якогось угрупування. У цілому жаргонізми роблять мовлення студентів виразнішим і колоритнішим.

На нашу думку слід боротися з грубими словами в студентському жаргоні, як із проявом насильства на мовленнєвому рівні, тому що на відміну від дорослих, які вживають згрубілі слова для емоційної розрядки, підлітки часто оперують такими жаргонізмами з метою вразити однолітків, одногрупників.

Література:

1. Горбач О. Лексика наших картярів і шахістів // Термінологічна серія «Слово світ».

Бібліографія вчених термінологів України. – №7. – Олекса Горбач. – Львів, 2004. – 300 с.

2. Примачик І. Особливості українського комп’ютерного жаргону // Українська мова та література. Шкільний світ. – Київ, 2006. – №38.– С.40.

3. Ставицька Л.О. Проблеми вивчення жаргонної лексики: соціолінгвістичний аспект // Українська мова. – 2001. – №1. – С.180.

4. Щур І. Особливості молодіжного жаргону // Рідна мова. – 2001. – №10. – 120 с.