К. філософ. н. Семенюк І.В.

Класичний приватний університет, Запоріжжя – Україна

 

Модус Корейського конфлікту

 

Останні три роки, а особливо з 2010 року, стали досить складними та стратегічно неврівноваженими для Корейського півострова. Наслідками цього, стало виникнення та зростання конфлікту між двома Кореями. Конфлікт на Корейському півострові не є чимось новим у сучасних світових координатах. Ці напруження мали місце ще починаючи з кінця корейської війни 1953 року. 26 березня Північнокорейський флот потопив військовий лінкор «Чхонан».  23 листопада 2010 року, Північна Корея запустила артилерійний обстріл острова Енпхендо у Південній Кореї. Та у відповідь відкрила великий обстріл північнокорейських територій.

Виникає важливе питання. Що ж є причиною цих конфліктів між одним народом, який говорить однією мовою, та є носієм древньої та самобутньої культури. З точки зору соціальної філософії, ми намагаємось аргументувати більш чітке бачення цієї проблематики.

Ідеологія, як характерний модус вираження соціальності, була головною точкою відліку формування суспільних конфліктів. Ідеологічні конфлікти, в основі яких лежать суперечності в поглядах, установках людей на найрізноманітніші питання життя суспільства, держави, колективу, відмінності в життєвих позиціях. Названі конфлікти можуть виникати як на рівні мікросередовища (суспільства), так і в найменших об'єднаннях, між окремими особами. Ці конфлікти можуть бути глибокими, гострими й складними, можуть торкатися відношення до політики держави тієї або іншої партії; можуть бути пов'язані з міжнаціональними, сімейними відносинами, відносинами  як у побуті, так і в офіційній обстановці (112).

У  конфліктному протистоянні, існують два основних шари, які виникли в наслідок розходження у ідеологічних та світоглядних парадигмах. Нижній шар – цінності і традиції, що свідчить про наявність чи відсутність «культури згоди» в суспільстві. Цей нижній шар найбільше співвідноситься з власне процедурними факторами і багато в чому визначає орієнтацію на спільні або односторонні рішення. При цьому соціально-культурні та соціально-психологічні передумови конфліктів вплетені в тканину економіко-політичних настільки тісно, ​​що часом їх дослідження представляється справою досить складною. Верхній шар, який визначається соціально-економічними та політичними параметрами (113).

Аналізуючи основні відмінності та причини конфлікту звернемося до цінностей та культурної традиції. Взаємна ворожнеча й недовіра призвели до культурної відособленості Північної від Південної Кореї. Обидві корейські держави претендували (і зберігають своїх претензії донині) на виключне право представляти націю на світовому рівні, в тому числі і в культурному відношенні. Результатом тривалої відсутності міждержавних контактів стало формування особливого культурного середовища в кожному з них. Причому навіть витоки національної культури, традицій та цінностей в Північній і Південній Кореї визначаються по-різному. У 80-і рр.. в Північній Кореї зосередили увагу на вивченні та відродженні культурних традицій, цінностей царства Когурьо яке займало сучасну територію Півночі, вважаючи їх етнічною та культурною основою нації. У свою чергу, Південна Корея явно тяжіє до культурного комплексу та традицій, що склалися в королівстві Корьо і заснованому на традиціях царства Сілла. Взаємна ізоляція культурного середовища Північної і Південної Кореї, відбилася навіть на мовних аспектах: в даний час визнається існування двох варіантів мови – північно- та південно-корейських(115).

Істотний вплив на розвиток сучасної культури та цінностей корейського народу продовжують надавати зовнішні чинники. У Південній частині Корейського півострова, в результаті тісної співпраці Республіки Корея з США і Західним світом, спостерігається розвиток сучасної масової культури з явним вплив американського способу життя, але в той же час тут дуже дбайливо охороняють власні національні традиції та світоглядні цінності ще з древніх часів. У Північної Кореї, культура потрапила в пряму залежність від світогляду та ідеології, які засновані на сформованому під впливом СРСР і Китаю класовому пролетарському підході і культу партійного керівництва (реферат).

Конфуціанство і буддизм були головними основами соціальних та світоглядних інститутів Кореї, аж до припинення свого існування в 1910 році у зв'язку з японською окупацією. Після цього, Північна і Південна Кореї, втратили зв'язок з більшою частиною цього фундаменту. На Півночі Кім Ір Сен, змішав всі національні традиції та цінності, світогляд з комунізмом і власною соціалістичною ідеологією для формування унікального суспільства (115). 

Соціально – політичні складові.  У Північній і Південній Кореї виразно існують загальні риси соціально-політичної культури. Сюди відносяться: система суворої ієрархії суспільства, потреба в жорсткому керівництві, шанування норм релігії і суспільних традицій. Зауважимо, що для Південної Кореї ці релігійні норми є протестантизм (християнство) як сама впливова християнська  конфесія на Півдні, то на Півночі цією традицією є ідеї Чучхе.

Вплив СРСР на формування соціально – політичних складових, приніс комуністичну ідеологією, ленінізм та марксизм які стали утопію для північнокорейського суспільства. У Північній Кореї, основний світоглядний вектор – був зумовлений розвитком «культу особи», у образі Кім Ір Сена, Кім Чан Іра а сьогодні Кім Чан Ина. Жорстка система підпорядкування держави «батькам народу», вплинули на формування  мілітаризованого  суспільства.

Щодо Республіки Корея, то тут спостерігається більш ліберальна система суспільних відносин, законодавства та державного регулювання. Політика самоізоляції Пхеньяну має цілий ряд негативних наслідків для країни. При повній відсутності імпорту високотехнологічної продукції, економіка Північної Кореї, являє собою високо - витратні і низькопродуктивні галузі промисловості.

         Економічно – соціальні складові. У Північній Кореї, всі промислові підприємства є діючою частиною військово-промислового комплексу. Решта галузей промисловості - це машинобудування, електрика, хімічна промисловість, гірничодобувна промисловість (вугілля, залізна руда, магній, графіт, мідь, цинк, свинець, дорогоцінні метали), металургія, текстильна промисловість, харчова промисловість і туризм. Економіка Північної Кореї на сьогоднішній день перебуває в глибокому застої. Як би не трудова зона Кесон, яку створили на північній території південнокорейські бізнесмени то в багатьох північних корейців не було б і того що в них є. Майже 70 000 північних корейців працюють в цій індустріалізованій зоні (114).

Відносно економіки Південної Кореї, то вона випереджає Північного сусіда щодо основних макроекономічних показників. Значним фактором відмінності векторів розвитку є рівень урбанізації двох держав. Північна Корея представляє з себе мілітаризовану та закриту економіку, яка побудовану на ідеях соціалізму.

Отже, причиною та визначенням щодо конфлікту між Північною та Південною Кореєю, виходячи з нашого дослідження, слугує модус ідеології. Це породило відповідний симбіоз та причини характерних відмінностей в політичному, економічному, суспільному та культурному житті Північної та Південної Кореї. Корейське суспільство, є носієм специфічного фактору, який можна висловити як невміння жити у злагоді, та розумінні, не дивлячись на вікову історію, культуру та світоглядні цінності. Враховуючи древні цінності та світогляд конфуціанства, колективізму, з їх виваженим вченням жити в мирі та злагоді, слід зауважити що на Корейському півострові ніколи не було миру. Тому навіть і сьогодні, Корейський півострів розділений із-за ідеології. Сучасна культура Північної Кореї, являє собою поєднання крайніх націоналістичних проявів і установок чучхейської ідеології. Завдання збереження і подальшого розвитку справжньої культури корейського народу виконує суспільство і держава Республіки Корея, яка зуміла зберегти свою національну ідентичність і принести в корейську культурну традицію новий і сучасний зміст. Подальший розвиток відносин між одним народом знаходиться в повній невизначеності. Модус ідеології – породив відмінність та небажання Півночі реформуватися і поступатися, а Південь цілком влаштовує такий стан речей на Півночі.

Література:

1.     Алепко А.В. — Восточный Тимор. Причина конфликта: этноконфессиональный фактор?! [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ru.apircenter.org/south-east-asia

2.     Філоненко М.М. Конфліктне спілкування. [Електронний ресурс]. -  Режим доступу: http://pidruchniki.ws/15660212/psihologiya

3.     Yim Haksoon. CULTURAL IDENTITY AND CULTURAL POLICY IN SOUTH KOREA. [Electronic recourse]. – Mode of access: http://unpan1.un.org/intradoc/groups/

4.     Park Chung Hee. «Modernization of man, economization of life (New Year’s message for 1968)», In: Burn Shik-Shin, ed, Major Speeches by Korea’s Park Chung Hee (Hollym Corporation, Seoul), 1986. - pp 121–140.