Право / 5. Уголовное право и кримінологія

Білоус В.Ю.

Класичний приватний університет, Україна

Задачі та функції кримінального права

Соціально-економічні перетворення, які відбуваються в нашій державі протягом останніх років і полягають в поступовому переході до нових для нашою суспільства умов економічної діяльності, формування цивілізованих ринкових відносин, лібералізації господарського життя, а також безпосередньо з цим пов'язані зміни в суспільно-політичній, ідеологічній сферах, зумовили об'єктивну необхідність перегляду ряду положень вітчизняної кримінально-правової політики. Нажаль на сьогодні ми не маємо змоги вести мову про скоординований, теоретико обґрунтований цілісний підхід до проблеми трансформації кримінально-правової політики як до упорядкованого і виваженого напрямку діяльності держави. Натомість, реформування кримінального законодавства носить фрагментарний характер і проявляється при вирішенні державою конкретних соціально-економічних і, пов'язаних з ними, правових питань.

Функції кримінального права – це об'єктивні, відносно стійкі, специфічні властивості даної галузі права як правового регулятора суспільних відносин, обумовлені особливостями властивих їй предмету і методу кримінально-правового регулювання, і забезпечуючи можливість рішення задач кримінального права.

Задачі кримінального права – це імперативи, які законодавець формулює і задає у вигляді норм кримінального закону, виходячи з того, що проходження цим імперативам забезпечує досягнення цілей кримінального права. Ці імперативи є інструкціями як по вживанню норм кримінального закону, так і за змістом цих норм; в умовах активної законотворчої діяльності по внесенню змін в кримінальний закон сприяє збереженню його початкової концепції і стабілізує кримінальну політику держави.

Оскільки кримінальне право не складає ізольованої правової системи, а є фрагментом загальної системи права, то суб'єкт кримінального права України співпадає з суб'єктом права України. Цим суб'єктом є народ, що затверджує суверенітет держави.

Таким чином, цілі кримінального права – це ті цілі, які ставить перед кримінальним правом держава, виходячи із змісту цінностей, конституйованих в Основному Законі, і з урахуванням об'єктивних можливостей, зумовлюваних функціями кримінального права, по забезпеченню цих цінностей.

Такі онтологічні визначення функцій, задач і цілей кримінального права, що відображають їх об'єктивну природу.

До основних функцій кримінального права відносяться: охоронна, регулятивна, попереджувальна і виховна функції. Деякі інші функції, які може виконувати кримінальне право, такі, як функція забезпечення справедливості, відновлювальна функція та ін., є похідними від основних функцій.

Міра реалізації кожної з вказаних чотирьох основних функцій в конкретній системі кримінального права залежить від змісту цієї системи, який, у свою чергу, визначається фазою історичного розвитку правової системи. Історично первинною є охоронна функція, в той час, як реалізація виховної функції є показником демократичності суспільства. Той факт, що в чинному кримінальному законодавстві Російської Федерації в порівнянні з попередніми кримінальними кодексами, помітно посилена виховна функція, свідчить про те, що наша країна упевнено стоїть на шляху демократичних перетворень.

Виходячи з вищенаведеного визначення, зміст задач кримінального права визначається в явному вигляді законодавцем, для конкретної системи кримінального права. В нині діючому Кримінальному кодексі задачі кримінального права сформульовані як задачі кримінального законодавства, що не міняє їх суті.

Кримінальне право виконує завдання, здійснює свої функції. Основна функція кримінального права як галузі права – це функція охоронна, оскільки воно охороняє властивими йому заходами ті суспільні відносини, що регулюються іншими галузями права. Ці галузі права, регулюючи певні суспільні відносини, сприяють їх розвиткові і реалізації. Кримінальне ж право охороняє ці відносини від злочинних посягань. Так, норми цивільного права регулюють відносини, що складаються у сфері власності. В кримінальному ж праві внаслідок його охоронної функції встановлюються каральні санкції за злочини проти власності. Наприклад, у розділі VI Особливої частини КК передбачено кримінальну відповідальність за крадіжку, грабіж, розбій, шахрайство, вимагання, знищення і пошкодження майна та інші злочини проти власності. Або ще. У Конституції України та у Законі про вибори в органи влади визначено порядок таких виборів, права виборців, регламент діяльності окружних і дільничних виборчих комісій та ін. У КК з метою охорони цих відносин встановлено покарання за такі злочини, як перешкоджання здійсненню виборчого права, порушення таємниці голосування та ін. (розділ V Особливої частини).

Загальним чином охоронна функція кримінального права виражена в ст. 1 КК, де сказано, що Кримінальний кодекс має своїм завданням охорону від злочинних посягань найбільш важливих соціальних цінностей: прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку і громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Охоронна функція знаходить своє втілення в кримінальній політиці, тобто діяльності органів держави в боротьбі зі злочинністю, реалізації завдань кримінального права. Тут слід виділити два основних напрямки: з одного боку, посилення боротьби, застосування суворих заходів відповідальності до організаторів і активних учасників організованих злочинних груп, осіб, що вчиняють тяжкі і особливо тяжкі злочини, рецидивістів, а з іншого – застосування покарань більш м'яких, не пов'язаних з позбавленням волі, або навіть звільнення від кримінальної відповідальності і покарання осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості.

Проте не можна вважати, що кримінальне право обмежується здійсненням лише своєї основної, охоронної функції. Йому властива й функція регулятивна, яка проявляється, принаймні, в такому:

1) норми кримінального права, забороняючи вчинювані суспільне небезпечні дії (бездіяльність), у той же час вимагають певної правомірної поведінки. Кримінальний закон, який набрав чинності, вже самим фактом свого існування впливає на поведінку людей. Для більшості громадян вимоги кримінального закону цілком відповідають їх уявленням про належну, правомірну поведінку. Частина громадян виконує заборони кримінального закону, боячись відповідальності і покарання. Тим самим здійснюється регулятивна функція кримінально-правових норм, попередження злочинів;

2) викопуючи функцію охорони існуючих у державі суспільних відносин (основ національної безпеки, особи, власності, суспільства і держави) від злочинних посягань, норми кримінального права опосередковано регулюють ці відносини. Так, захищаючи відносини власності нормами, зосередженими в розділі VI Особливої частини КК, кримінальне право сприяє їх правомірному існуванню і розвиткові;

3) деякі норми кримінального права прямо належать до регулятивних. Це, наприклад, норма про необхідну оборону, що виключає відповідальність при правомірному захисті від злочинного посягання (ст. 36), або норми про звільнення від кримінальної відповідальності (розділ IX Загальної частини), норми про погашення і зняття судимості (статті 89-91).