Особистісне зростання персоналу як проблема психології управління
Дронь А. М.
Дронь В. Ю.
Новікова О. С.
Хмельницький національний університет
У
статті проводиться аналіз проблеми психології управління спільною трудовою
діяльністю. Вказується на те, що основну особливість психології управління
складає вивчення організованої спільної діяльності. Особлива увага приділяється
кар'єрним орієнтаціям персоналу та його професійному розвитку.
The paper analyzes the
problem of the psychology department joint employment. Specifies that the main
feature of management psychology is the study of organized joint activities.
Particular attention is paid to career orientations pen ¬ sonalu and their
professional development.
Актуальність дослідження. Останнім часом у психології управління особливої популярності набуває
особистісно-орієнтований, антропоцентричний підхід, згідно якому людина визнається
найціннішим й адаптивним ресурсом організації. Завдяки цьому організація здатна
швидко змінюватися, таким чином реагуючи на несподівані вимоги й зміни
зовнішнього середовища, зберігати керованість в умовах нестабільності
параметрів, тимчасових обмежень і при нестачі інших видів ресурсів. Крім того,
їх вивчення є конкретизацією такого пріоритетного напряму фундаментальних і прикладних
досліджень як «теоретико-методологічні основи становлення в Україні
інноваційної соціально-орієнтованої економіки, що забезпечує її стійкий розвиток
у взаємодії з світовою економічною системою».
Аналіз
останніх джерел і публікацій. Даною проблематикою займались Бочелюк в. Й.,
Кирт Н. Л., Махмудов Л. Ш., Почебут Л. Г, Терновська О. П. та інші.
Мета
статті - визначення впливу кар'єрних
орієнтацій на особистісне зростання персоналу.
Викладення
основного матеріалу. Психологія
управління — це напрям у психології, котрий розглядає, перш за все, проблеми
управління трудовою діяльністю особистості й діяльністю
трудового колективу у цілому.
Відмітна особливість психології управління полягає у тому, що об'єктом її
досліджень є організована діяльність.
Створення умов для успішної реалізації кар'єри вивільняє
потенціал людини, роблячи працівника ефективнішим, а значить кориснішим для
суспільства. Вивчення кар'єрних орієнтацій дозволяє організаціям
реструктурувати робочі місця для підвищення якості професійної діяльності через
задоволення потреб персоналу.
Кар'єрні орієнтації визначаються дослідниками як елемент
Я-концепції особистості
(«pattern of self-perceived»), що включає уявлення про свої здібності, ціннісні
орієнтації, мотиви, сенси, потреби, котрі відносяться до просування у
професійній діяльності. Як синонімічні поняття у цьому проблемному полі використовуються:
«кар'єрна мета чи орієнтації» («career goal
or orientation» — G.A. Miller, E.V.Morse,
G.Gorden), «мета
роботи» («work goal» — T.J. Alien), «кар'єрні переваги»
(«career preference» — R. Katz), «якорі кар'єри» («career
anchor» — E.H. Schein) [7].
На території пострадянського простору розробка поняття
«кар'єрна орієнтація» ведеться у таких напрямах:
- елемент уявлень про професійне майбутнє [2, С. 98];
-
структурний
елемент професійної кар'єри особистості [5, С. 19];
-
прагнення
працівника до певної мети у ході зміни посад і місць роботи [3];
-
індивідуальні
поєднання і послідовність аттитюдів, пов'язаних з досвідом й активністю у сфері
роботи впродовж всього життя [4, С. 144].
У 1957 р. A.W. Gouldner
вперше запропонував дихотомію кар'єрних орієнтацій: організаторська (managerial orientation) — професійна/технічна (professional or technical orientation). Виходячи з цього менеджерам організацій було запропоновано
спочатку планувати «подвійні драбини», що містять у собі можливості для
організаційного і професійного зростання [7]. Подальші дослідження
показали низьку теоретичну і
практичну значущість такого поділу кар'єрних орієнтацій, оскільки воно не
враховувало прояву індивідуальності персоналу [6].
У
середині 70-х рр. ХХ ст.
E.H. Schein на
основі масштабного емпіричного дослідження менеджерів сформулював якірну модель
професійного розвитку, згідно якої у певній професійній діяльності існує декілька
напрямів просування особистості, що відповідають її кар'єрним орієнтаціям. Ким
було виділено п'ять якорів кар'єри, котрі відображають певний зміст Я-концепції
особистості у контексті професійного просування:
- професійна компетентність;
- менеджмент;
- автономія/незалежність;
- стабільність;
- підприємництво [9].
Так, у області маркетингу людина може реалізувати себе у
таких напрямах:
-
аналіз
можливостей збуту (професійна компетентність);
-
управління
маркою (організаторська компетентність);
-
розробка нового
виробу (підприємницький творчий потенціал);
-
маркетингова консультація (автономія/незалежність);
-
викладання
маркетингу (безпека/стабільність). Подальші дослідження, проведені у 80-х рр.
ХХ ст. (E.H. Schein [8]; T.J. DeLong [7]), дозволили додатково виділити три кар'єрні якорі:
- служіння («Service
or Dedication to а Cause») ;
- виклик («Pure
Challenge»);
- інтеграція стилів життя («Life Style»).
Надалі E.H. Schein
запропонував опитувальника для виявлення кар'єрних якорів («Career Orientations Inventory»), який став широко використовуватись у різних сферах
професійної діяльності, а також у крос-скультурних дослідженнях. Адаптація
цього опиту-вальника вперше була представлена у 2000 р. Л.Г. Почебутом, В.А.
Чикером [4, С. 55].
Таблиця 1 - Співвідношення кар'єрних орієнтацій, типа винагороди і валентності
задоволеністю працею, котрій віддається перевага
|
Кар'єрна орієнтація |
Основний зміст кар'єрної
орієнтації |
Тип винагороди, котрій
віддається перевага |
Валентність задоволеністю
працею |
|
Професійна компетентність
(Technical Competence) |
Наявність
здібностей і талантів у певній області, прагнення стати майстром своєї
справи |
Збільшення
можливостей для професійного зростання (організація додаткового навчання) |
Внутрішні показники успішності (можливості для
самореалі-зації) |
|
Менеджмент (Managerial Competence) |
Прагнення
до посадового зростання, управління різними
сторонами
діяльності організації |
Організація умов, що сприяють працівнику викликати до
себе повагу, заздрість колег, можливість займатися престижним видом діяльності |
Зовнішні показники
успішності (посадове зростання, престиж) |
|
Автономія/
незалежність (Autonomy/
Independence) |
Прагнення до автономного
вибору типу, виду професійних завдань, термінів їх виконання, а також до
елімінації організаційних правил |
Можливість вкласти свої зусилля у цікаві й стимулюючі
проекти |
|
|
Стабільність (Security/ Stability) |
Прагнення до безпеки,
стабільності і передбаченості життя |
Підвищення заробітної плати, додаткові пільги, премії,
соціальні гарантії |
|
|
Підприємництво (Creativity/ Entrepreneurship) |
Прагнення працювати на
себе, створюючи щось нове |
Можливості для здійснення власних ділових ідей |
|
Кар'єрні орієнтації є результатом професійної й організаційної
соціалізації. При цьому професійна соціалізація відображає процес привласнення
цінностей, норм, сенсів професійної культури, а організаційна — норм регулювання
поведінки у конкретній організації [1, С. 28].
Усіма представниками якірної моделі професійного
розвитку визнається необхідність усіх типів винагороди, проте, із їхньої точки
зору, управління кар'єрою персоналу виявляється ефективним в умовах, коли домінуючій
кар'єрній орієнтації відповідає тип винагороди, котрій віддається перевага
(див. табл. 1).
Як чинники, котрі визначають актуалізацію кар'єрних орієнтацій, О.П. Терновська розглядає такі (див. табл. 2):
Таблиця 2 – Чинники, які визначають вибір
кар’єрної орієнтації.
|
Зовнішні чинники |
Внутрішні чинники |
||
|
макросоціальні |
мікросоціальні |
непсихологічні |
психологічні |
|
Економічний стан суспільства |
Матеріальні можливості
батьківської сім'ї при здобутті освіти |
Рівень освіти |
Адекватна «Я-концепція» |
|
Ситуація на ринку праці |
Кількість членів батьківської сім'ї |
Соціально-демографічні чинники: стать, вік |
Особистісна зрілість |
|
Політичний устрій |
Планування власної сім'ї |
Стан здоров'я |
Індивідуальні здібності |
|
Домінуючі суспільні цінності |
Близьке оточення: допомога друзів, цінності друзів |
Вікові особливості народження |
Високий рівень саморегуляції |
|
Пропаганда у ЗМІ |
|
|
Гендерні характеристики |
|
Соціокультурні зміни, що відбуваються у суспільстві |
|
|
Мотивація досягнення |
|
|
|
|
Особливості емоційно-вольової сфери |
Висновки. Виходячи
з вищевикладеного, можливо дійти висновку, що доцільно говорити про наявність у
структурі професійної Я-концепції певної ієрархії кар'єрних орієнтацій, яка
визначає життєвий шлях людини, будучи результатом взаємодії індивідуально-типологічних
властивостей і процесу соціалізації особистості. Ієрархічна будова кар'єрних
орієнтацій лежить в основі актуальності вибору і формування цілей, завдань
професійної діяльності, засобів їх досягнення, є визначальним чинником
професійної адаптації і стилю професійної діяльності.
Таким чином, ієрархія кар'єрних
орієнтацій змістовно визначає шляхи для професійної самореалізації, включаючи
одночасно їх напрям і способи їх здійснення.
Література
1. Бочелюк В. Й. Особистісне зростання персоналу/ В. Й. Бочелюк// Збірник
наукових праць. Психологічні науки. – 22011. - №4. – С. 26-29;
2. Кирт Н.Л. Динамика представлений о профессиональной
карьере психологов образования в процессе профессионального самоопределения :
дис. . канд. психол. наук : 19.00.07. / Н.Л. Кирт. - М., 2000. - 160 с.;
3. Махмудов
Л.Ш. Карьерная ориентация граждан. [Электронный ресурс] / Л.Ш. Махмудов;
Поволжский межрегиональный учебный центр. - Саратов, 2004. -Режим доступа: http://www.pmuc.ru/jornal/number27/
mahmudov.htm.;
4. Почебут
Л.Г. Организационная социальная психология / Л.Г. Почебут, Б.А. Чикер. - СПб.:
Речь, 2000. - 298 с.;
5. Терновская
О.П. Особенности карьерных ориентации студентов на завершающем этапе вузовского
обучения : автореф. дис. канд. психол. наук : 19.00.07 / О.П. Терновская;
Оренбург. гос. пед. ун-т. - М., 2006. - 19 с.;
6. Baroudi J.J., Igbaria M.
A short-form measure of career orientations: a psychometric evaluation //
Journal of Management Information Systems. - 1993. - Vol. 10, №2. - P. 131 -
155.;
7. Kim Y.,
Cha J. Career orientations of R&D professionals in Korea // R&D
Management. - 2000. - Vol. 30, № 2. - P. 121 - 138.;
8. Schein E.H. Career anchors revisited: Implications for career development in
the 21st century // Academy of Management Executive. - 1996. - Vol. 10, № 4. -
P. 80 - 89.
9. Schein E.H. Career Dynamics: Matching Individual and Organization Needs, Reading, MA., Addison-Wesley, 1978.