Особистісне зростання персоналу як проблема психології управління

 

Дронь А. М.

Дронь В. Ю.

Новікова О. С.

Хмельницький  національний університет

У статті проводиться аналіз проблеми психології управління спільною трудовою діяльністю. Вказується на те, що основну особливість психології управління складає вивчення організованої спільної діяльності. Особлива увага приділяється кар'єрним орієнтаціям пер­соналу та його професійному розвитку.

The paper analyzes the problem of the psychology department joint employment. Specifies that the main feature of management psychology is the study of organized joint activities. Particular attention is paid to career orientations pen ¬ sonalu and their professional development.

         Актуальність дослідження. Останнім часом у психології управління особливої популярності набуває особистісно-орієнтований, антропоцентричний підхід, згідно якому людина визна­ється найціннішим й адаптивним ресурсом організації. Завдяки цьому організація здатна швидко змінюватися, таким чином реагуючи на несподівані вимоги й зміни зовнішнього середовища, зберігати керованість в умо­вах нестабільності параметрів, тимчасових обмежень і при нестачі інших видів ресурсів. Крім того, їх вивчення є конкретизаці­єю такого пріоритетного напряму фундаментальних і прикладних досліджень як «теоретико-методологічні основи становлення в Україні інноваційної соціально-орієнтованої економіки, що забезпечує її стійкий роз­виток у взаємодії з світовою економічною системою».

         Аналіз останніх джерел і публікацій. Даною проблематикою займались Бочелюк в. Й., Кирт Н. Л., Махмудов Л. Ш., Почебут Л. Г, Терновська О. П. та інші.

          Мета статті - визначення впливу кар'єрних орієнтацій на особистісне зростання персоналу.

Викладення основного матеріалу. Психологія управління — це напрям у психології, котрий розглядає, перш за все, проблеми управління трудовою діяльністю особистості й діяльністю трудово­го колективу у цілому. Відмітна особливість психології управління полягає у тому, що об'єктом її досліджень є організована діяльність.

Створення умов для успішної реалізації кар'єри ви­вільняє потенціал людини, роблячи працівника ефек­тивнішим, а значить кориснішим для суспільства. Ви­вчення кар'єрних орієнтацій дозволяє організаціям реструктурувати робочі місця для підвищення якості професійної діяльності через задоволення потреб пер­соналу.

Кар'єрні орієнтації визначаються дослідниками як елемент Я-концепції особистості («pattern of self-perceived»), що включає уявлення про свої здібності, ціннісні орієнтації, мотиви, сенси, потреби, котрі від­носяться до просування у професійній діяльності. Як синонімічні поняття у цьому проблемному полі вико­ристовуються: «кар'єрна мета чи орієнтації» («career goal or orientation» G.A. Miller, E.V.Morse, G.Gorden), «мета роботи» («work goal»T.J. Alien), «кар'єрні пе­реваги» («career preference» R. Katz), «якорі кар'єри» («career anchor» E.H. Schein) [7].

На території пострадянського простору розробка по­няття «кар'єрна орієнтація» ведеться у таких напрямах:

- елемент уявлень про професійне майбутнє [2, С. 98];

-           структурний елемент професійної кар'єри осо­бистості [5, С. 19];

-           прагнення працівника до певної мети у ході зміни посад і місць роботи [3];

-           індивідуальні поєднання і послідовність аттитюдів, пов'язаних з досвідом й активністю у сфері роботи впродовж всього життя [4, С. 144].

У 1957 р. A.W. Gouldner вперше запропонував дихо­томію кар'єрних орієнтацій: організаторська (managerial orientation) — професійна/технічна (professional or technical orientation). Виходячи з цього менеджерам організацій було запро­поновано спочатку планувати «подвійні драбини», що містять у собі можливості для організаційного і профе­сійного зростання [7]. Подальші дослідження пока­зали низьку теоретичну і практичну значущість такого поділу кар'єрних орієнтацій, оскільки воно не врахову­вало прояву індивідуальності персоналу [6].

У середині 70-х рр. ХХ ст. E.H. Schein на основі масштабного емпіричного дослідження менеджерів сформулював якірну модель професійного розвитку, згідно якої у певній професійній діяльності існує де­кілька напрямів просування особистості, що відпо­відають її кар'єрним орієнтаціям. Ким було виділено п'ять якорів кар'єри, котрі відображають певний зміст Я-концепції особистості у контексті професійного просування:

- професійна компетентність;

- менеджмент;

- автономія/незалежність;

- стабільність;

- підприємництво [9].

Так, у області маркетингу людина може реалізувати себе у таких напрямах:

-                     аналіз можливостей збуту (професійна компе­тентність);

-                     управління маркою  (організаторська компе­тентність);

-                     розробка   нового   виробу (підприємницький творчий потенціал);

-                     маркетингова   консультація (автономія/неза­лежність);

-                     викладання маркетингу (безпека/стабільність). Подальші дослідження, проведені у 80-х рр. ХХ ст.  (E.H. Schein [8]; T.J. DeLong [7]), дозволили додатко­во виділити три кар'єрні якорі:

- служіння («Service or Dedication to а Cause») ;

- виклик («Pure Challenge»);

- інтеграція стилів життя («Life Style»).

Надалі E.H. Schein запропонував опитувальника для виявлення кар'єрних якорів («Career Orientations Inventory»), який став широко використовуватись у різних сферах професійної діяльності, а також у крос-скультурних дослідженнях. Адаптація цього опиту-вальника вперше була представлена у 2000 р. Л.Г. Почебутом, В.А. Чикером [4, С. 55].

Таблиця 1 - Співвідношення кар'єрних орієнтацій, типа винагороди і валентності задоволеністю працею, котрій віддається перевага

Кар'єрна орієнтація

Основний зміст кар'єрної орієнтації

Тип винагороди, котрій віддається перевага

Валентність задоволеністю працею

Професійна компетентність (Technical Competence)

Наявність здібностей і талан­тів у певній області, прагнення стати майстром своєї справи

Збільшення можливостей для про­фесійного зростання (організація додаткового навчання)

Внутрішні показники успішності (можли­вості для самореалі-зації)

Менеджмент

(Managerial

Competence)

Прагнення до посадового зрос­тання, управління різними сто­ронами діяльності організації

Організація умов, що сприяють працівнику викликати до себе по­вагу, заздрість колег, можливість займатися престижним видом ді­яльності

Зовнішні показники успішності (посадове зростання, престиж)

Автономія/ незалежність (Autonomy/ Independence)

Прагнення до автономного ви­бору типу, виду професійних завдань, термінів їх виконання, а також до елімінації організа­ційних правил

Можливість вкласти свої зусилля у цікаві й стимулюючі проекти

 

Стабільність (Security/ Stability)

Прагнення до безпеки, стабіль­ності і передбаченості життя

Підвищення заробітної плати, додаткові пільги, премії, соціальні гарантії

Підприємництво

(Creativity/

Entrepreneurship)

Прагнення працювати на себе, створюючи щось нове

Можливості для здійснення власних ділових ідей

Кар'єрні орієнтації є результатом професійної й ор­ганізаційної соціалізації. При цьому професійна соціалі­зація відображає процес привласнення цінностей, норм, сенсів професійної культури, а організаційна — норм ре­гулювання поведінки у конкретній організації [1, С. 28].

Усіма представниками якірної моделі професійно­го розвитку визнається необхідність усіх типів винаго­роди, проте, із їхньої точки зору, управління кар'єрою персоналу виявляється ефективним в умовах, коли до­мінуючій кар'єрній орієнтації відповідає тип винаго­роди, котрій віддається перевага (див. табл. 1).

Як чинники, котрі визначають актуалізацію кар'єрних орієнтацій, О.П. Терновська розглядає такі (див. табл. 2):


Таблиця 2 – Чинники, які визначають вибір кар’єрної орієнтації.


Зовнішні чинники

Внутрішні чинники

макросоціальні

мікросоціальні

непсихологічні

психологічні

Економічний стан суспільства

Матеріальні можливості батьківської сім'ї при здо­бутті освіти

Рівень освіти

Адекватна «Я-концепція»

Ситуація на ринку праці

Кількість членів батьків­ської сім'ї

Соціально-демографічні чинники: стать, вік

Особистісна зрілість

Політичний устрій

Планування власної сім'ї

Стан здоров'я

Індивідуальні здібності

Домінуючі суспільні цінності

Близьке оточення: допомога друзів, цінності друзів

Вікові особливості народження

Високий рівень саморегуляції

Пропаганда у ЗМІ

 

 

Гендерні характеристики

Соціокультурні зміни, що відбуваються у суспільстві

 

 

Мотивація досягнення

 

 

 

Особливості

емоційно-вольової сфери

 

Висновки. Виходячи з вищевикладеного, можливо дійти висновку, що доцільно говорити про наявність у структурі професійної Я-концепції певної ієрархії кар'єрних орієнтацій, яка визначає життєвий шлях людини, будучи результатом взаємодії інди­відуально-типологічних властивостей і процесу соціалізації особистості. Ієрархічна будова кар'єрних орієнтацій лежить в основі актуальності вибо­ру і формування цілей, завдань професійної діяльності, засобів їх досяг­нення, є визначальним чинником професійної адаптації і стилю професій­ної діяльності.

Таким чином, ієрархія кар'єрних орієнтацій змістовно визначає шля­хи для професійної самореалізації, включаючи одночасно їх напрям і спо­соби їх здійснення.

Література

1.      Бочелюк В. Й. Особистісне зростання персоналу/ В. Й. Бочелюк// Збірник наукових праць. Психологічні науки. – 22011. - №4. – С. 26-29;

2.      Кирт Н.Л. Динамика представлений о профессиональ­ной карьере психологов образования в процессе про­фессионального самоопределения : дис. . канд. психол. наук : 19.00.07. / Н.Л. Кирт. - М., 2000. - 160 с.;

3.      Махмудов Л.Ш. Карьерная ориентация граждан. [Электронный ресурс] / Л.Ш. Махмудов; Поволжский межрегиональный учебный центр. - Саратов, 2004. -Режим доступа: http://www.pmuc.ru/jornal/number27/ mahmudov.htm.;

4.      Почебут Л.Г. Организационная социальная психология / Л.Г. Почебут, Б.А. Чикер. - СПб.: Речь, 2000. - 298 с.;

5.      Терновская О.П. Особенности карьерных ориентации студентов на завершающем этапе вузовского обуче­ния : автореф. дис. канд. психол. наук : 19.00.07 / О.П. Терновская; Оренбург. гос. пед. ун-т. - М., 2006. - 19 с.;

6.      Baroudi J.J., Igbaria M. A short-form measure of career orientations: a psychometric evaluation // Journal of Man­agement Information Systems. - 1993. - Vol. 10, №2. - P. 131 - 155.;

7.      Kim Y., Cha J. Career orientations of R&D professionals in Korea // R&D Management. - 2000. - Vol. 30, № 2. - P. 121 - 138.;

8.      Schein E.H. Career anchors revisited: Implications for ca­reer development in the 21st century // Academy of Man­agement Executive. - 1996. - Vol. 10, № 4. - P. 80 - 89.

9.      Schein E.H. Career Dynamics: Matching Individual and Or­ganization Needs, Reading, MA., Addison-Wesley, 1978.