Хомишин Н.І.

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Тенденції в структурі попиту та імпорту в Україні

Україна у своєму економічному розвитку значно відрізняється не тільки від країн Європи, а й цілого світу. Середні темпи зростання приватного споживання за 2000-2008 р.р. були найвищими в світі. Інші компоненти ВВП, як видно з таблиці 1, порівняно з 90-и р.р теж зростають досить високими темпами. Тому можна стверджувати, що таке високе зростання приватного споживання в основному спричинене імпортом товарів та послуг з-за кордону. Відповідно, така ситуація певним чином вплинула як на структуру споживання, так і на структуру імпорту.

Таблиця 1. Темп зростання компонентів ВВП в Україні, %

	Приватне споживання	Державне споживання	Інвестиції	Експорт	Імпорт
1990-2000	-6,9	-4,1	-18,5	-3,6	-6,6
2000-2008	13,8	2,9	9,6	3,2	8

В структурі споживання українців частка витрат на продукти харчування є досить великою – приблизно 60%. На купівлю непродовольчих товарів домогосподарства направляли приблизно 20% усіх сукупних витрат; а витрати на послуги складають десяту частину бюджету домогосподарств.

Хоча ситуація є досить негативною, проте я б взяла до уваги, хоч незначне, але все таки зменшення з року в рік витрат на продукти харчування та безалкогольні напоїв, при цьому споживання непродовольчих товарів та послуг збільшується, що свідчить про досить хорошу тенденцію, яка пояснюється збільшенням доходів споживачі, і покращенням їхнього рівня добробуту. Наприклад, продукти харчування та безалкогольні напої у 1999р. складали 65,2% від загальної структури сукупних витрат, тоді як у 2008 році – лише 48,9%. Як не прикро, але споживання «шкідливих» товарів за 9 років майже не скоротилося.

Краще динаміку споживання між продовольчими та непродовольчими товарами можна побачити на рисунку 1. Видно, що з 1997 року питома вага продовольчих товарів почала зменшуватися, а непродовольчих – збільшуватися, тримаючи домінуючу позицію з 2002 року. Тоді як між 1992 і 2002 р.р. спостерігалася протилежна ситуація.

Рисунок 1. Питома вага продовольчих і непродовольчих товарів, %

За даними опитування домогосподарства надають більшу перевагу імпортним товарам. Це стосується не тільки товарів культурно-побутового призначення, а й продуктів харчування, одягу тощо. Наприклад, у 2008 році всі наявні в домогосподарствах мобільні телефони, майже всі швейні машини, відеомагнітофони та фотоапарати, дев’ять з десяти кольорових телевізорів, кожні чотири з п’яти магнітофонів та пилососів, кожні сім з десяти автомобілів та пральних машин, а також кожні три з п’яти холодильників – імпортного виробництва.

Частка продажу товарів, вироблених підприємствами на території України постійно зменшується, тобто, існує тенденція до зниження споживання як продовольчих, так і не продовольчих товарів національного виробництва. При цьому, постійно відбувається скорочення об’єктів роздрібної торгівлі: якщо ще на початку 90-их років кількість магазинів коливалась біля 120 тис., то сьогодні їх трохи більше 50 тис. Теж саме стосується кіосків і палаток, чисельність яких порівняно з 1990 р. впала майже в півтори рази, а от кількість ринків з продажу споживчих товарів значно зросла – майже в два рази.

Деякі експерти наводять еластичності експорту та імпорту щодо певних галузей, отриманих на основі квартальних даних за 2001-2008 років. Особливістю моделі імпорту є передусім те, що імпорт енергоносіїв, який становить значну вартісну частку всього обсягу імпорту є слабко еластичним по ціні, а сам імпорт має високу кореляцію з експортом (відповідно до сировинно-енергетичних потреб експортно-орієнтованих галузей). Також, згідно результатів, підвищення РЕОК гривні в поточному кварталі на 1% порівняно з базовим періодом призводить до збільшення обсягів імпорту на 0,51%. Еластичність імпорту за обсягом наявних грошових доходів населення (яка є фактично середньою граничною схильністю населення України до споживання імпортних товарів за даний період) становить 0,22.

Висловлюють і інші переконання щодо низької еластичності показників українського експорту щодо обмінного курсу національної валюти. Обґрунтовуючи це тим, що попит на сировинні і напівсировинні товари, які становлять переважну частину українського експорту за обсягами, відзначається низькою ціновою еластичністю, а отже обсяги експорту мало залежать від обмінного курсу національної валюти.

Наступним наслідком того, що в українському експорті переважають в основному інвестиційні товари, є те, що збільшення обсягів експорту призводить до зменшення споживання, що й показало оцінене нами рівняння регресії: С=-1,35-0,29*Х+1,08*M, де С – приватне споживання, Х – експорт, М – імпорт. Для аналізу взято річні дані за 1991-2008р.р., виражені у відсотковій зміні до попереднього року. Отже, дійсно, зростання експорту на 1% призводить до зниження споживання на 0,29%, а зростання імпорт має досить сильний позитивний вплив на споживання (1,08).

Отже, частка продажу товарів, вироблених підприємствами на території України постійно зменшується, тобто, існує тенденція до зниження споживання як продовольчих, так і не продовольчих товарів національного виробництва, і збільшення цих товарів в статтях імпорту. При цьому, постійно відбувається скорочення об’єктів роздрібної торгівлі, що говорить про відсутність реформ для покращення рівня життя Українців.