Каменська Т.О., Редько О.Ю.

Национальна Академія статистики обліку та аудиту

БЕНЧМАРКІНГ ЯК МЕТОД ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

В своїй практичної діяльності внутрішні аудитори стикаються зі значною кількістю питань для вивчення та оцінки яких необхідно використовувати різноманітні типи та способи проведення аналізу.

Звичайно, в аудиторської практиці українських аудиторів, найбільш розповсюдженим типом аналізу є фінансово-господарський аналіз, якій передбачає проведення спеціальних процедур для вивчення та аналізу фінансової звітності підприємства.

Але для різних типів аудиторських завдань, для досягнення цілій аудиту, можуть використовуватись методи, які застосовуються іншими службами та підрозділами підприємства для вирішення власних проблем.

Одним з таких методів є метод, який має назву- бенчмаркінг.

Бенчмаркінг - програмно-цільове керування інвестиційними, інноваційними й маркетинговими проектами на основі ринкової оцінки конкурентних позицій підприємства (продукції, витрат технологій, всіх видів менеджменту, відносин із клієнтами й т.д.), кращого світового досвіду в даній області й шляхів його освоєння й розвитку. Багато підприємств в усім світі застосовують бенчмаркінг, використовуючи різні його форми, і розглядають еталонне зіставлення як інструмент удосконалювання бізнесу й досягнення конкурентних переваг. На відміну від простого виявлення розходжень між підприємством і її конкурентами, що не дає пояснень, як ці розходження перебороти й домогтися переваги в бізнесі, еталонне зіставлення допомагає зрозуміти причини невідповідностей в окремих областях господарювання й сприяє подоланню відставання від конкурентів на основі порівняння й аналізу своєї діяльності з діяльністю кращих підприємств. Виходячи з поставлених завдань, можна виділити два основних типи (виду) бенчмаркінгу: порівняльний і процессний. Таку систематизацію пропонує керівник Новозеландського дослідницького центру організаційного вдосконалювання (COER) Робін Манн.

Порівняльний бенчмаркінг (performance/competitive benchmarking) - це залучення підприємства у процес виміру результатів, оцінки й порівняння показників його діяльності й рівня його розвитку. Інформація, зібрана в процесі порівняльного бенчмаркінгу, може використатися для визначення можливостей удосконалювання й/або встановлення стратегічних цілей. Рівні розвитку підприємства розглядаються як контрольні значення (бенчмарків), а кращі показники встановлюються компаніями - лідерами у своїй галузі. Бенчмаркінг також може використовуватися у формі індексів (наприклад, американський й європейський індекси споживчої задоволеності). При такому підході порівняльний бенчмаркінг близький по своїй суті до конкурентного аналізу.

Процесний бенчмаркінг (process benchmarking) являє собою пошук підприємств, що мають кращі досягнення в тій або іншій сфері діяльності, для їхнього детального дослідження. Вивчення кращих показників складається з усвідомлення механізму функціонування процесу, що цікавить аудиторів, у порівнянні його показників з результатами аналогічного процесу свого підприємства. Дослідження звичайно проводиться на підставі взаємної згоди сторін, що регулюється бенчмаркінговим кодексом поведінки (у Європі це "The European Benchmarking Code of Conduct", розроблений Європейським фондом керування якістю - EFQM). Знання, які одержуються в процесі еталонного зіставлення, адаптуються й впроваджуються у власні процеси підприємства. Процессний бенчмаркінг - це глибоке функціональне дослідження діяльності як свого підприємства, так й підприємства-партнера.

В процессному бенчмаркінгу можна виділити два напрямки. По-перше, пошук кращих господарських рішень (best practice), цей напрямок характеризується детальним вивченням етапів, що цікавлять, діяльності підприємства-партнера, яке має аналогічну структуру процесу.

По-друге, вивчення факторів, що сприяють поліпшенню бізнес-процесу, тобто факторів здійснення (enablers) - це методи, стратегії, підходи, інструменти, що підвищують показники діяльності підприємства і її конкурентоздатність.

Комплексне використання порівняльного й процессного підходів до проведення еталонного зіставлення найбільше ефективно реалізує потенціал бенчмаркінгу як інструменту підвищення конкурентоздатності підприємства. Причому порівняльний бенчмаркінг виступає в ролі початкового (вступного) етапу процессного бенчмаркінгу. Вимір показників підприємства й показників конкурентів дозволяє визначити напрямки, що вимагають першочергових поліпшень, тій області яка найбільш серйозно відстає від конкурентів. Отримана інформація виступає в якості вхідної для процессного бенчмаркінгу. Систематизація цих даних відповідно до процесів підприємства й приведення їх до загального знаменника з еталонною компанією, дозволяє оцінити можливість впровадження сторонніх процесів у діяльність власного підприємства, визначити обмеження по реалізації проекту, налагодити процес, який реформується і забезпечити його ефективне виконання.

Таким чином, активне залучення чужого досвіду дозволяє аудиторам провести ефективний аналіз діяльності підприємства з метою прискорення прогресу у розвитку підприємства, скоротити витрати, підвищити прибуток й оптимізувати динаміку структури й вибір стратегії діяльності підприємства.

Література:

1.Coer News // the free Newsletter, Issue No. 2, July. - Massey University, New Zealand, 2002