Мовчан І.В.

Кременчуцький державний університет ім. Михайла Остроградського

оцінка фінансового стану підприємства як основний етап забезпечення прибутковості

В умовах кризової ситуації в Україні, особливого значення набуває аналіз фінансового стану підприємства, без якого неможливе раціональне ведення діяльності будь-якого суб’єкта господарювання.

Незалежно від форм власності, кожне підприємство повинно визначати потенційні можливості збільшення прибутку тільки на підставі своєчасного і об’єктивного аналізу фінансового стану.

Фінансовий стан підприємства – це здатність, спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченням фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективність використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан підприємства визначається такими елементами:

- прибутковість роботи підприємства;

- оптимальність розподілу прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства після сплати податків і обов’язкових платежів;

- наявність власних фінансових ресурсів не лише мінімально-необхідного рівня для організації виробничого процесу і процесу реалізації продукції;

- раціональне розміщення основних і оборотних фондів; платоспроможність та ліквідність.

Якщо підприємство досягає в цих напрямках необхідних параметрів то фінансовий стан підприємства вважається стабільним. Фінансовий стан підприємства не може бути стійки, якщо воно не отримує прибутку у розмірах,

що забезпечують необхідний приріст фінансових ресурсів спрямованих на

зміцнення матеріально-технічної бази підприємства та їх соціальної сфери.

Основним показником в якому проявляється фінансовий стан є платоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно задовольнити платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет.

Для оцінки фінансового стану підприємства використовують систему показників, яка характеризує зміни: структури капіталу за його розміщенням і джерелами утворення; ефективного використання капіталу; платоспроможності і кредитоспроможності підприємства; фінансової стійкості; рівня прибутковості (рентабельності) підприємства [1].

Під час оцінки фінансового стану підприємства використовуються різноманітні прийоми, методи та моделі аналізу, їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу.

До основних методів аналізу фінансового стану відносять:

- горизонтальний, тобто визначення абсолютних і відносних змін величин різних статей балансу за певний період;

- вертикальний – обчислення питомої ваги окремих статей у підсумку балансу, тобто визначення структури активів і пасивів на певну дату;

- трендовий полягає у зіставленні величин балансових статей за кілька років для виявлення тенденцій, що переважають у динаміці показників;

Основними завданнями аналізу фінансового стану є визначення якості фінансового стану, вивчення причин його поліпшення або погіршення за певний період, підготовка рекомендацій для підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства.

У світовій практиці для оцінки фінансового стану підприємств використовуються комплексні показники: індекс Альтмана, модель Спрингейта, модель Ліса, метод Creditmen.

Коефіцієнт Альтмана (Z - коефіцієнт, індекс кредитоспроможності),

побудований на основі дискримінантного аналізу який дає змогу розділити

господарюючі суб’єкти на потенційних банкрутів і небанкрутів.

Методика оцінки фінансового стану підприємства за Е. Альтманом була використана у побудові цілого ряду методик, а саме: моделей, Спрінгейта, універсальна дискримінантна функція, модель Романа Ліса, прогнозна модель Таффлера, модель Фулнера, коефіцієнт Бівера, R-модель прогнозу ризику банкрутства, рейтингової оцінки фінансового стану, співвідношення Cash Flow до заборгованості, коефіцієнт відновлення платоспроможності тощо [3].

Вищеназвані моделі не відповідають вітчизняним умовам господарювання, тому що їх розроблено з використанням вибіркових сукупностей підприємств інших країн, а тому враховані параметри істотно відрізняються.

Але поряд з цим доцільно розробити підхід до створення моделі оцінки фінансового стану підприємств, який повинен: базуватися на національних стандартах обліку та звітності, використовувати інформаційну базу вітчизняних підприємств з урахуванням галузевої специфіки та враховувати ринкові особливості їх діяльності.

Література:

1. Котляр М.Л. Оцінка фінансової стійкості підприємства на базі аналітичних коефіцієнтів // Фінанси України. – 2005. – №1. – С. 113 – 117.

2. Рябкіна І.В., Євдокимов Ф.І. Оцінка фінансової складової економічної безпеки підприємтсва // Матеріали V міжнародної студентської наукової конференції "Экономика и маркетинг ХХI века". – м. Донецьк. – 2004.

3. Кругляк А.М. Суть банкрутства, проблеми його діагностики // Державна та її регіони. – 2007. – № 3. – С. 131 – 135.