Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Безручко О. О.

Кременчуцький державний університет ім.. М. Остроградського

ОСОБЛИВОСТІ ТА ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ІНЖИНІРИНГОВИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

Одним із поширених видів послуг на міжнародних ринках є інжиніринг — інженерно-технічні та консультативні послуги щодо створення об’єктів промисловості, виробничої та соціальної інфраструктур. Ці послуги містять комплекс робіт, який включає перед проектні, техніко-економічні дослідження та обґрунтування, лабораторні або експериментальні дороблення технології чи прототипу, розроблення детальних структур проекту, технологічне супроводження в процесі освоєння технології чи обладнання, консультування в процесі реалізації проекту тощо.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» поняття «інжиніринг» трактується як надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об’єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов’язані з такими послугами (роботами) [1].

Послуги типу «інжиніринг» з’явились в розвинених країнах в 60-ті роки і до теперішнього часу одержали достатньо широкий розвиток.

Наданням інжинірингових послуг займаються спеціалізовані фірми, великі промислові і будівельні компанії, організації. У розвинутих країнах налічується багато тисяч фірм і організацій, що надають інженерно-технічні послуги. Так, у США зареєстровано понад 25 тис. фірм різного профілю й обсягу діяльності; у країнах Європейського Союзу - близько 10 тис., причому найбільша їх кількість знаходиться в Німеччині, Австрії, де ринок представлений дрібними й середніми компаніями, а найбільші - у Великій Британії, Швеції, Фінляндії, Нідерландах [2].

Ринок інжинірингових послуг умовно поділяється на ринок інженерно-консультаційних послуг і ринок інженерно-будівельних послуг.

Інженерно-консультаційні фірми надають технічні послуги у формі консультацій. Сферою їх діяльності є цивільне будівництво (порти, аеродроми, транспортні магістралі, міське будівництво тощо) і промислові об’єкти, що використовують специфічні технологічні процеси. Серед розвинутих країн значна частина інженерно-консультаційних послуг припадає на фірми Франції, Великої Британії, Італії, Німеччини.

Інженерно-будівельні фірми надають повний комплекс послуг: проектування об’єкта, постачання устаткування, монтаж, налагодження і введення обладнання в експлуатацію. Вони також спеціалізуються на розробці промислових об’єктів, заснованих на використанні специфічних технологічних процесів. Найбільші інженерно-будівельні фірми знаходяться в США, Великій Британії, Японії, Італії [2].

Порівняно з розвинутими країнами, в яких становлення інжинірингу почалось ще в середині ХІХ ст., в Україні даний вид діяльності тільки зароджується і зводиться переважно до послуг, пов’язаних з підготовкою будівельного процесу.

Розвиток ринок інжинірингових послуг в Україні характеризується наявністю багатьох системних проблем, найважливішими серед яких є: дефіцит кваліфікованих кадрів, неякісне виконання робіт, застаріла нормативна база, недосконала система визначення вартості проектних робіт, корупційні явища на стадії погодження та експертизи документації, низький рівень автоматизації проектних робіт [3].

В нашій країні поки ще не створена система персонального ліцензування спеціалістів, яка практикується у всьому світі. У подальшій перспективі в Україні, як і у розвинутих країнах, повинна удосконалюватися система навчання фахівців відповідно до нових напрямків у діяльності інжинірингових фірм. Серйозна увага повинна приділятися підготовці фахівців із впровадження інновацій. Вони повинні вміти швидко адаптуватися до умов економіки і кон’юнктури будівельного ринку, що безупинно змінюються.

В останній час на ринку інжинірингових послуг з’явився новий вид послуг - послуги реінжинірингу, які надають іноземні інжинірингові фірми.

Реінжиніринг являє собою інженерно-консультаційні послуги по перебудові систем організації та управління виробничо-торговими й інвестиційними процесами господарського об’єкта з метою підвищення його конкурентоздатності і фінансової стійкості. Реінжиніринг поділяється на два види: кризовий і реінжиніринг розвитку.

Перший спрямований на вирішення кризисних проблем підприємства. Використовується тоді, коли результат фінансово-комерційної діяльності підприємства постійно знижується, конкурентоздатність різко падає, з’являються тенденції до банкрутства й потрібен комплекс заходів для подоланню кризової ситуації. Реінжиніринг розвитку використовується у тих випадках, коли динаміка розвитку знижується і діюча структура організації й управління підприємством вже досягла межі в одержанні прибутку [2].

У зв’язку зі структурною перебудовою економіки «інжиніринг» став у даний час найбільш диверсифікованою і «ризиковою» сферою діяльності. Тому подальше підвищення кваліфікації персоналу і новаторський підхід стають найважливішими елементами стратегії інжинірингових фірм.

Література:

1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28. 12. 1994 №334 / 94 – ВР. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=index

2. http://ebk.net.ua/Book/MenedgmentZED/10-15/6121.htm

3. http://conf.vstu.vinnica.ua/allvntu/2009/inbtegp/txt/chybatyuk.pdf