Економічні
науки / 10. Економіка підприємства
Безручко О. О.
Кременчуцький державний університет ім.. М.
Остроградського
РОЗВИТОК ФРАНЧАЙЗИНГУ ЯК ЕФЕКТИВНОЇ ФОРМИ ПІДТРИМКИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
На сьогодні розвиток
українського підприємництва, у першу чергу малого, ускладнений підвищеними
комерційними ризиками. Реалізація сучасних бізнес-проектів потребує від
підприємця широких знань в області управління, маркетингу, реклами.
Відпрацьовування ефективної схеми і методів діловодства в кожнім конкретному
випадку вимагають великих витрат часу і коштів.
Організація
підприємства на умовах франшизи значно знижує підприємницькій ризик, сприяє
підвищенню ефективності малого бізнесу, тому що в цьому випадку використовується
уже відпрацьований бізнес, що довів свою ефективність. Отже, розвиток
франчайзингу може виявитися однією з найбільш ефективних форм підтримки
підприємництва, що дає можливість об’єднати переваги малого і великого бізнесу.
Франчайзинг (в
перекладі з англійського означає привілегія, право) - це система передачі чи
продажу ліцензій на технологію і товарний знак. Суть франчайзингу полягає в
тому, фірма (франчайзер), що має високий імідж на ринку, передає на певних
умовах невідомій споживачам фірмі (франчайзіат) право, тобто ліцензію (франшизу)
на діяльність за своєю технологією і під своїм товарним знаком, одержавши за це
певну компенсацію (дохід).Франчайзинг можна розуміти як пільгове
підприємництво, форму тривалого ділового співробітництва великого та малого
бізнесу
[3].
Зазвичай виділяють
три типи франчайзинга:
1) виробничий – передбачає
поставку франчайзером основних елементів чи комплектуючих для виготовлення
продукції, яка реалізується потім під фірмовою назвою (товарним знаком)
головної компанії франчайзера;
2) торговий – являє
собою організацію справи, при якій франчайзіат купляє у відомої фірми право на
продаж її товарів з її товарним знаком;
3) ліцензійний –
найбільш поширений тип франчайзингу. Суть його в тому, що франчайзер,
зацікавлений в просуненні свого товарного знаку, видає франчайзіату ліцензію на
право відкриття магазинів, кіосків або цілих груп магазинів для продажу набору
товарів і послуг під іменем франчайзера [3].
У сучасному вигляді
франчайзинг виник у США - країні з найбільш розвинутою економікою, в якій ринкові відносини існували і
розвивалися у чистому вигляді, з мінімальним втручанням у них держави. Спочатку
найбільше поширення франчайзинг, як особливий метод збуту товарів, отримав у
трьох галузях промисловості США: автомобілебудуванні, виробництві прохолодних
напоїв і аптечному бізнесі. Пізніше - у ресторанах їжі швидкого приготування.
Для України
франчайзинг є порівняно новим явищем. Перша франчайзингова точка на Україні
почала працювати у 1993 році в рамках міжнародної інформаційної системи Компас
(Нідерланди), пізніше на ринку з’явився McDonald's.
З часом і українські
підприємці побачили переваги франчайзингового виду діяльності. Як результат в
1999 році в Києві була відкрита перша Українська франчайзингова точка - піцерія
«Pizza Celentano»[1].
Найбільш відомими
франчайзерами у світі є McDonald's, Xerox, Coca-Cola, Ford, Hilton, Zinger,
Kentucky Fried Chicken, Perkits Yogurt, Great American Cookie, Holliday Inn,
Kodak, Benetton, Pepsi Co, в Україні - ТМ «Піцца Челентано», Форнетті, Дім
кави, Картопляна хата, ТМ «Михайло Воронін», Джинси Суперціна, ТМ «ZARINA»,
Галопом по Європам, Наша ряба тощо.
Незважаючи на значення
і широке застосування франчайзингу в Україні, такого слова в законодавстві
країни не існує. Є поняття «комерційна концесія», яку можна вважати таким собі
аналогом франчайзингу. Регуляція договору комерційної концесії, як і саме її
поняття, ввійшли в життя в 2004 році разом з Цивільним та Господарським
кодексами. Але здебільшого франчайзингові відносини в Україні регулюються різними
нормативними документами та франчайзинговим договором [2].
У грудні 2001 року
почала свою діяльність в Україні Асоціація франчайзингу. Її основне завдання —
представляти інтереси підприємців, що працюють за договорами франчайзингу, на
урядовому рівні. Асоціація займається розвитком ринку, організацією виставок,
конференцій, семінарів, публікаціями та консультаційною підтримкою. Розвиватися
франчайзингу в Україні допомагають також спеціалізовані консалтингові та
видавничі компанії.
Із всіх мережевих
брендів на Україні 45% - це торгові марки, що походять з-за кордону. Лідером по
кількості торгових марок є Росія, яка має їх більше ста (дані Української
асоціації франчайзингу). Друге місце, по кількості мережевих брендів має
Німеччина (50 торгових марок). Також на українському ринку присутні бренди з
Італії, Франції, США
[1].
Негативного досвіду
ведення франчайзингу в Україні майже немає. Звичайно, траплялися часом
непорозуміння, але їх основними причинами зазвичай були неготовність
українського ринку до пропонованого товару чи послуги, проблеми у
франчайзинговій концепції. Також, варто відзначити, що не всі
підприємці-українці готові платити за інтелектуальну власність, і можуть
зберігати конфіденційність інформації.
Проте, незважаючи на
наявність окремих гальмуючих факторів, франчайзинг в Україні має неабиякі перспективи
розвитку. Його значення для економіки нашої держави переоцінити складно, адже
франчайзинг являє собою один із найефективніших інструментів підтримки малого й
індивідуального підприємництва, а отже, і розвитку всієї української економіки.
Література:
1. http://www.kiev-diplom.com/17-rozvitok-franchajzingu-v-ukrayini.html
2. http://franchising.ua/stattya/67/franchayzing-v-ukraini-do-2008-roku/