Баланюк Людмила

   Науковий керівник: Халак С.Г.

  Буковинська Державна Фінансова Академія

 

Природній приріст населення України

Актуальність теми. Умови глобалізації, стрімкого розвитку продуктивних сил зумовлюють процеси міграції та зміну кількості населення у різних країнах. Тому питання природного приросту населення набуває ще більшої актуальності для України, оскільки Україна, як і  будь-яка  інша країна,  не має змісту існування без населення як об’єктивної  основи. Розвиток держави неможливий без достатньої кількості населення, необхідного кількісного та якісного складу демографічного потенціалу.

Метою написання роботи є обрахунок та характеристика основних абсолютних та відносних показників природного приросту населення для визначення і висвітлення проблем природного приросту населення України за період 2008-2009 років.

Інформаційна база. Проблема природного приросту завжди цікавила вчених різних галузей науки. Дана проблема залучає науковий інтерес математиків, соціологів, економістів, тому знаходить своє відображення у роботах таких науковців, як: Е.М. Лібанова, С.Ю. Аксьонова, В.Г. Бялковська, Н.Я. Жилка, О.О. Коломієць,Б.О. Крімер, Н.О. Рингач, Л.І. Слюсар, В.С. Стешенко, В. П. Піскунов, П.Є. Шевчук.

Виклад основного матеріалу дослідження.  Нормами міжнародного права визначено, що населення визначається як сукупність людей, що перебувають у межах даної держави і належать до її юрисдикції. Населення є  не лише носієм державного суверенітету, але також і носієм трудоресурсного та інтелектуального потенціалу, виробничої та духовної культури. Крім того, слід зауважити, що населення є не тільки визначальною складовою демографічної ситуації країни, а й становить важливу складову економіки, є  основою суспільного виробництва, в якому воно відіграє подвійну роль: і споживача, і виробника матеріальних благ та послуг, тим самим формуючи споживчий ринок та ринок праці. Населення є природною основою формування трудових ресурсів – найголовнішого елемента продуктивних сил. Щодо ринку праці, то визначальними елементами взаємозвязку даного економічного поняття з населенням є саме якісний  склад та динаміка останнього [1].

Найважливішим фактором динаміки загальної чисельності населення України є його рух. В статистиці під рухом населення розуміють зміну його чисельності, а кількісні характеристики населення формуються під впливом його природного та механічного руху.

Природній рух населення - це зміна одного покоління іншим в результаті народжуваності  і смертності. Природний рух характеризується показниками народжуваності, смертності, а також природного приросту. Ці показники визначають у відносному та абсолютному вираженні. Абсолютні показники - це загальна кількість народжених або померлих, кількості зареєстрованих та розірваних щлюбів;  відносні показники характеризуються коефіцієнтами народжуваності, смертності та природного руху, які розраховуються на 1000 жителів у проміле, коефіцієнтами шлюбності та розлученості, дитячої смертності. Вони використовуються для порівняльного аналізу природного руху населення на територіях, населених пунктах у часі [3].

Абсолютні показники народжуваності та смертності, кількості шлюбів та розлучень, випадків дитячої смертності отримуються способом реєстрації даних, перепису, аналізу статистичної звітності, а відносні показники розраховуються на основі абсолютних.

Загальний коефіцієнт народжуваності являє собою відношення кількості народжених за рік на 1000 жителів до середньорічної чисельності населення.

Однак, важливо звернути увагу на недоліки цього показника. Даний коефіцієнт не відображає реальну ситуацію народжуваності, тому використовують інші показники, такі як коефіцієнт народжуваності за віковими групами та сумарний коефіцієнт народжуваності. Перший показник  розраховується діленням кількості народжених живими за рік у жінок визначеної вікової групи на середньорічну постійну чисельність жінок відповідного віку [2].

Сумарний коефіцієнт народжуваності характеризує середню кількість дітей, народжених жінкою у поколінні за все її життя, за умови збереження в кожній віковій групі існуючого рівня народжуваності. Розраховується як сума вікових коефіцієнтів народжуваності по всіх вікових інтервалах.

Одним із чинників природного руху населення є смертність. Для її характеристики зазвичай використовують коефіцієнт смертності -  відношення кількості померлих за рік осіб до середньорічної чисельності населення даного регіону, а коефіцієнт дитячої смертності визначається як кількість померлих дітей за рік у віці до одного року до загальної кількості народжених за цей самий рік в загальному по регіону.

Загальні коефіцієнти шлюбності та розлучуваності розраховуються як відношення кількості зареєстрованих протягом календарного року шлюбів і розлучень до середньорічної чисельності наявного населення.


Отже, безпосередньо розглянемо динаміку народжуваності та смертності в Україні за 2008-2009рр. (Рис.1) [4].

 


Рис.1. Динаміка народжуваності та смертності в Україні за 2008-2009рр.

Аналізуючи статистичні дані кількості народжених та померлих  за 2008 та  2009рр. (Рис.1) можна  прослідкувати  зменшення  смертності у 2009р в порівнянні з 2008р та  зростання народжуваності, однак навіть таке  покращення демографічної ситуації в Україні не забезпечує позитивного приросту населення, що на даний час носить від’ємний характер і становить –243874 та –194214 особи відповідно у 2008 та у 2009рр. Такий ефект має назву вимирання нації та свідчить про скорочення чисельності населення, що негативно впливає як на економічну, так і на загальну ситуацію в країні.

Іншими абсолютними показниками природного приросту є кількість шлюбів та розлучень (Рис2) [4].

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 2. Кількість шлюбів та розлучень в порівнянні за 2008р та 2009р.

 Проаналізувавши рис.2 можна зробити висновки, що абсолютні показники суспільного життя у 2009р мають певну позитивну тенденцію, що характеризується зниженням кількості розлучень, однак слід зауважити про зменшення кількості реєстрації шлюбів, та загалом  це дає якісно-позитивний ефект в аспекті скорочення від’ємного проросту  населення у 2009р.

За даними Комітету державної статистики України можна прослідкувати зменшення кількості дитячої смертності, що характеризується такими кількісними показниками, як 5049осіб та 4802осіб відповідно у 2008р та 2009р. Таке скороченння пояснюється розвитком медицини та в певній мірі «дитячим бумом», спричинене економічими факторами.

Отже, на основі одержаних абсолютних показників можемо розрахувати відносні показники: народжуваності, смертності, смертності дітей у віці до 1 року, шлюбності, розлучуваності та природного приросту  населення ( Табл.1.1) для загальної характеристики  природного приросту та демографічної ситуації загалом в Україні за 2008-2009 рр.

                                              Таблиця1.1.

Відносні показники природного приросту населення

Назва коефіцієнта

2 008р.

2 009р.

Народжуваність

11

12,3

Смертність

11

12,9

Смертність дітей у віці до 1 року

10,4

9,9

Шлюбність

7

8,3

Розлучуваність

3,6

3,2

Природний приріст

-5,3

-0,7

 

Проаналізувавши таблицю 1.1. можна зробити такий висновок: показник природного приросту населення суттєво покращився у 2008р. порівняно з 2009р., скорочення цього показника відбулось від -5,3 до -0,7. На збільшення коефіцієнта природного приросту вплинуло збільшення народжуваності         ( значення коефіцієнта збільшилось від 11 до 12,3), зменшення смертності      ( відповідні коефіцієнти: 11 і 12,9), зменшення смертності дітей у віці до 1 року ( показник зменшився з 10,4 до 9,9), збільшення шлюбності (відповідно 7 і 8,3) та зменшення розлучуваності ( коефіцієнт зменшився з 3,6 до 3,2).

За всіма одержаними  абсолютними та відносними показниками можемо зробити висновок, що загальна демографічна ситуація в Україні покращилась, суттєво збільшився природній приріст населення,  зменшились показники смертності та збільшились показники народжуваності, та все ж ситуація є негативною, оскільки природній приріст ще набуває відємних значень. Для вирішення цієї проблеми державі необхідне проведення і фінансування демографічних досліджень, розробка і впровадження послідовної довгостратегічної програми демографічного розвитку для забезпечення високого і стабільного рівня соціального захисту населення.

Список використаних джерел:

1. Стеценко Софія Григорівна. Демографічна статистика з основами демографії: Підручник для студ. вищих навч. закл., які навч. за освітньо-проф. програмою бакалавра зі спец. "Економічна статистика". — К. : Вища школа, 2005. — 416с.

2. Населення України. Народжуваність в Україні у контексті суспільно-трансформаційних процесів. – К.: АДЕФ-Україна 2008. – 288 с.

3. Рівень  життя  населення  України / НАН України. Ін-т демографії та соц. дослідж.,  Держ. ком. статистики України; За ред. Л. М. Черенько. — К.: ТОВ «Видавництво «Консультант»,2006.—428с.:іл.—Бібліогр.: с.417-426.

4. www.ukrstat.gov.ua - Офіційний сайт Комітету державної статистики України.