Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Тимчак О.Г., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Стан технологічної підготовки учнів у сучасних сільських школах України

Формування духовно багатої і гармонійно розвиненої особистості – одне із завдань виховання підростаючого покоління, вирішення якого органічно пов’язане з підвищенням людського фактору, створенням „механізму” активізації його потенціалу, приведення в дію стимулів, що спонукають кожну людину в повній мірі розкрити і використовувати свої задатки, обдарування, інтереси, в основу чого повинні бути покладені розвиваючі можливості.

Вирішення цих завдань в повній мірі пов’язане з процесом залучення школярів до праці.

Протягом останніх десяти років одиниці навчальних майстерень отримали нові комплекти інструментів чи нове обладнання. В більшості ж випадків навчальні майстерні втратили й те що мали, а якщо щось і залишилося, то знаходиться в аварійному або непридатному для експлуатації стані і може бути використане лише як наочність. В таких умовах говорити про належне навчання старими методами, а тим паче про якийсь розвиток неможливо, що веде за собою гіркі негативні наслідки виховання всебічно розвиненої особистості. Матеріально-технічна база сільськогосподарських підприємств знаходиться в аналогічному стані. Важливо, щоб сільське господарство розвивалося на основі нової техніки, досягнень науки, а кожен учень знав не лише основи промислового, а й сільськогосподарського виробництва. В системі трудової підготовки підростаючого покоління необхідно зосередити увагу на використанні навколишнього виробництва як промислового, так і сільськогосподарського, на вивченні та узагальнені передового досвіду, його поширенні серед сільської молоді через залучення її до активної навчально-трудової діяльності в сфері агропромислового виробництва на основі використання договорів про співпрацю між навчальними закладами і підприємствами. Та, на жаль, практичне навчання старшокласників на матеріально-технічній базі сільгосппідприємств неможливе, що в свою чергу призводить до зниження рівня технологічної підготовки в сільських загальноосвітніх навчальних закладах.

Якщо порівняно недавно, говорячи про малокомплектні школи, мали на увазі початкові, то нині до цієї категорії належать більшість основних і значна частина базових шкіл. Мала наповненість сільських шкіл, мала наявність класів утруднює здійснення статевої диференціації учнів та поділ 8–9 класів на групи дівчат і хлопців, що, в свою чергу, не сприяє повноцінному здійсненню процесу освіти і трудової підготовки школярів зокрема. Зменшується інтерес до уроків трудового навчання і з сторони учнів, адже одноманітне перекопування ґрунту та постійне прибирання території школи від листя, снігу та іншого сміття не несе ніякої новизни та користі для учня.

Крім того, підвищення якості та практичної значущості шкільної освіти є основою реформування системи освіти в Україні. Необхідна перебудова навчально-виховного процесу, певна система змін, що дозволить не лише покращити рівень підготовки учнів сільських загальноосвітніх навчальних закладів, надати їм професійну підготовку, а й задовольнити їх потреби, бажання.

Одне з головних завдань школи і трудового навчання, зокрема, є розвиток професійних намірів старшокласників, формування початкових професійних знань, умінь та навичок з основ виробництва та переробки продукції. Це допоможе, в першу чергу, старшокласнику в сфері домашнього господарювання, для ведення малого бізнесу тощо.

Загальноосвітня школа втратила своє значення не лише в процесі трудової підготовки учнів, а й в процесі розвитку та становлення особистості школяра.

Отже, для ефективного реформування системи освіти на селі, постає потреба розкрити стан та основні проблеми трудової підготовки учнів сільських загальноосвітніх шкіл, а також визначити причини їх виникнення.

Школа і, зокрема, трудове навчання втрачає свої позиції відносно трудової підготовки випускників до самостійної праці в виробництві. Це, в першу чергу, вимагає від трудового навчання повної реконструкції предмету відносно сучасних економічних реформ, потреб учнів в сучасних техніко-технологічних та економічних знаннях, практичних уміннях і навичках, необхідних для залучення до продуктивної праці та оволодінням певною професією. Тобто, причин, через які трудова підготовка знаходиться на низькому рівні, є досить багато, а вирішувати їх потрібно саме зараз.

На даний час ринкова економіка примушують школярів часто зупиняти свій вибір на професіях, які не відповідають їх уподобанням, вимагають зміни місця проживання, а вибирають їх суто з меркантильної точки зору, оскільки перспективних професій, у плані можливості задоволення матеріальних та соціальних потреб, є досить небагато. Тому чітко простежується міграція молоді з сільської місцевості в міста та занепад агропромислового виробництва.