Педагогические науки/ 3.Методические основы воспитательного процесса

Русняк В.С., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Самостійна робота студентів з креслення як психолого-педагогічна проблема

Дидактичне значення самостійної роботи студентів визначається загальновідомим положенням про те, що будь-які знання не можуть передаватись від однієї людини до іншою у вигляді речей. Людина набуває знань у процесі активної пізнавальної та мислительної діяльності, докладаючи до цього значних вольових зусиль, наполегливості, старанності. Поки сама людина не з’ясує суті тієї чи іншої інформації, не зрозуміє її призначення та потреби застосування у практичній діяльності, результативність навчання буде малоефективною. Саме з цієї причини самостійна робота студентів посідає особливе місце серед інших методів вузівського навчання. Вона неначе доповнює і завершує їх функції, синтезує та інтегрує їх в інтересах підготовки фахівця.

В умовах реформування вищої школи самостійній роботі студентів відводиться важливе місце серед таких кардинальних вузівських проблем, як фундаменталізація, професіоналізація та гуманізація навчання, комп’ютеризація навчального процесу тощо. Актуальність цієї проблеми посилюється тим, що в сучасних умовах стрімко зростає обсяг наукової інформації. Показовим щодо цього може бути щоденна поява у світі понад 700 тис. назв книг, 10 млн. статей, 500 тис. винаходів, чисельних гіпотез і припущень. Тобто світ дедалі більше стає поінформованим. І не випадково, що останнім часом набувають поширення такі поняття, як інформаційний вибух, інформаційна криза. Є чисельні свідчення, які вказують на поступове скорочення необхідних термінів для оновлення знань у всіх сферах науки і виробництва. Так, зокрема, за даними угорського економіста М. Шимаї, обсяг знань людства в середньому подвоюється кожні 8 років. На противагу цьому термін (тривалість) навчання у вищому закладі освіти залишається сталим, незмінним. Про його подовження не може бути мови. Тому все більш важливою проблемою вищої школи стає формування в студентів уміння самостійно орієнтуватись в бурхливому потоці наукової інформації, уміння самостійно поповнювати свої знання.

Самостійна робота студентів у вищих закладах освіти з року в рік невпинно зростає. Так само зростає і обсяг цієї роботи. Є свідчення, що в багатьох вищих закладах освіти України час на самостійну роботу студентів досягає 40% від загального бюджету часу навчання. Це означає, що щоденний бюджет часу на самостійну роботу при 6 академічних годинах аудиторних занять повинен становити 4 академічні години (тобто 3 години астрономічного часу).

У сучасній психолого-педагогічній літературі існують різні підходи до визначення поняття “самостійна робота студентів”. Частина авторів характеризують її як специфічний вид навчально-пізнавальної діяльності чи сполучення декількох видів. “Коли ми говоримо про зростання ролі та значення самостійної роботи, - пише М.Д.Нікандров, - мається на увазі та діяльність студентів, котра протікає без безпосереднього керівництва викладача, хоча направляється і організується ним”. Р.А.Назімов визначає самостійну роботу як “різноманітні види індивідуальної, групової пізнавальної діяльності студентів, яка здійснюється ними на аудиторних заняттях та в неаудиторний час”.

Адже організацією та забезпеченням необхідних умов для самостійної роботи студентів з креслення ми розглядаємо як необхідний елемент графічної підготовки вчителя трудового навчання. Цього ж вимагає і специфіка самого процесу проведення занять з креслення. Курс креслення за своїм змістом досить різноплановий. Він передбачає ознайомлення студентів з основними положеннями теорії побудови зображень на кресленнях, з прийомами виконання геометричних побудов на контурах зображень, із значним обсягом відомостей загально технічного плану, необхідних для виконання та читання технічних креслень, з великою кількістю нормативних положень щодо оформлення креслень та застосування на них найрізноманітніших умовностей і спрощень, що надають кресленням інформаційної виразності та досконалості.

Ефект від самостійної роботи студентів досягається тільки тоді, коли вона організується та реалізується у навчально-виховному процесі як цілісна система, що пронизує практично всі етапи і форми навчання студентів у вищому закладі освіти.

Особливого значення набуває самостійна робота студентів у процесі їх графічної підготовки. Відсутність чітких науково обґрунтованих рекомендацій з її організації та проведення суттєво знижує ефективність цього важливого аспекту навчальної діяльності студентів.

Необхідність включення студентів у самостійну роботу в процесі вивчення креслення цілком закономірна. Зміст курсу креслення ґрунтується на великій кількості правил та нормативних положень. Невеликий обсяг навчальних годин на предмет не дають можливості детально розглядати безпосередньо на заняттях кожне з цих правил та положень. Тому виникає об’єктивна потреба студентам регулярно самостійно опрацьовувати навчальну та довідкову літературу з креслення, щоб поглиблювати та систематизувати знання, одержані в аудиторії. Крім цього, не можна випускати з поля зору і той факт, що приступають студенти до вивчення курсу креслення в різних стартових умовах: переважна більшість з них не вивчали креслення у школі. Відсутність початкових графічних знань та умінь не дає змоги таким студентам активно включитись у вивчення вузівського курсу. Заповнювати прогалини у своїх знаннях вони повинні самостійно.

Проблема самостійної роботи студентів вищого закладу освіти завжди цікавила велике коло дослідників. Її завжди розглядали як дієвий засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів.