Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Науменко А.М., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Класифікація методичних засобів технічної творчості

Велика увага приділяється останніми роками питанням технічної творчості. При цьому, технічну творчість не зводять до гуртків "умілі руки", а розуміють під цим процес пошуку нових ідей і рішень в різних областях людської діяльності, що враховує не тільки саму процедуру постановки і рішення задачі, але і різноманітні аспекти, пов'язані з організацією пошукових груп, управлінням їх діяльністю, розвиток творчих здібностей кожного конкретного вирішувача.

Сформувалися і специфічні підходи до цієї проблеми, що відображають точки зору незалежних груп фахівців. У основі цих підходів лежать концепції, що відрізняються, організації засобів навчально-методичного забезпечення, що знайшли своє віддзеркалення в учбових програмах, допомозі, методиці проведення занять.

Так найбільш широко представлений в нашій країні напрям, очолюваний Г.С. Альтшуллером і названий розробниками Теорія вирішення винахідницьких задач, базується на законах розвитку технічних систем, емпірично встановлених розробниками на основі аналізу життєвих циклів декількох десятків різних технічних (в основному машинних, по класифікації В. Хубки систем. Ці закони визначають логіку постановки і рішення задач, а також оцінку отриманих рішень, включаючи прогнозування майбутніх завдань і рішень тобто прогнозування розвитку систем. Дія цих законів проектується і на інші аспекти технічної творчості: від творчих колективів до інформаційних фондів .

Механістичні принципи побудови курсу, орієнтовані багато в чому на вузівську студентську аудиторію, запропоновані в рамках системи вищої школи А.И. Половінкиним. У основі їх лежать елементи системного підходу. Однією з цілей цього курсу є формування мотивації до засвоєння фундаментальних знань по базових дисциплінах технічних вузів .

Ми спробуємо зробити спробу сформувати деякі загальні принципи організації технічної творчості, в першу чергу його навчально-методичного забезпечення, що враховують різноманіття існуючих підходів і форм.

Будь-який пошуковий процес починається з аналізу ситуації. Встановлення відношення до неї, виявлення на основі цього відношення ряду цілей, що представляють певний інтерес. При виборі з них який-небудь, пріоритетною можна говорити про постановку проблеми - усвідомлену необхідність пошуку засобів для її (цій меті) досягнення. Тобто системи, що реалізовує деяку сукупність функцій. Систему, описану так само, відносять до типу "чорний ящик". На цьому етапі абсолютно байдуже як необхідні функції реалізуються важливо лише те, що вони повинні виконуватися.

Наступним етапом є перехід від системи типу "чорний ящик" до системи типу "прозорий ящик", коли відомі не тільки зовнішні функції, але і принцип дії, склад елементів і структура. Цей етап може бути розбитий на дві частини: перша - вибір способу реалізації необхідних функцій (принципу дії системи) і друга - формування конкретної зовнішності системи, визначеним раніше способом реалізовуючи задані функції.

На жаль, украй рідко буває, щоб знов створена система, потрапивши в реальні умови виробництва і експлуатації, задовольняла б всім пред'явленим до неї вимогам (які могли і помінятися за час розробки і виготовлення) виявляються небажані ефекти, що виявляються як в зовнішньому, так і у внутрішньому функціонуванні, не говорячи вже про технологічні труднощі. Починається етап доведення, що характеризується послідовним усуненням цих небажаних ефектів (НЕ).

У житті ж все буває часом куди більш простіше: при необхідності реалізувати яку-небудь нову сукупність споживчих властивостей (нову сукупності зовнішніх функцій системи) не затримуючись на раніше сформульованих нами етапах, беруть що-небудь приблизне схоже і, злегка видозмінивши, намагаються використовувати, тобто штучно зводять завдання до типу "система з небажаним ефектом". Такий підхід дозволяє швидко отримати "щось", з яким можна починати конструктивно-технологічне доведення виробу, відзвітувати про проведення робіт із створення і апробації дослідного зразка.

Подібна поведінка розробника приводить до непередбачуваної появи небажаних ефектів з невизначеним об'ємом робіт по їх усуненню. Внаслідок чого новий виріб взагалі ризикує не з'явитись.