Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Галушка С.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Дидактичні особливості використання комп’ютерних програм на уроках технологій

Проводячи заняття, вчителі досить часто звертаються до першоджерел, які пропонують опрацювати учням. Робота з першоджерелами не викликає такої зацікавленості, активності, бажання співпраці в отриманні знань, як робота з комп'ютерною технікою. Робота з комп'ютером створює умови короткочасної зміни уваги, тобто учень працює з мишкою, зосереджуючи увагу на рухах руки, а потім переносить увагу на дисплей, що тимчасово зменшує навантаження на певні рецептори, даючи змогу їм відпочити. Проводячи заняття в комп'ютерному класі, необхідно продумати зміну діяльності учнів. Постійне напруження при роботі з дисплеєм необхідно змінювати на інші види робіт, щоб організм школяра міг відпочити. Переходити до вивчення наступного питання недоцільно доти, доки учень не опанує запропонований матеріал. Якщо робота для школярів цікава, то відповідне засвоєння знань відбудеться швидше, ніж при традиційному навчанні.

У своїх дослідженнях Д.О.Тхоржевський звертає увагу на те, що якість кожного заняття і досягнення поставленої мети залежать від підготовки вчителя до заняття. Працюючи в комп'ютерному класі, якість занять певною мірою залежить від самого користувача, тобто учня. Від його бажання та уважності залежить якість отримуваних знань. Проте ми не знімаємо відповідальності з учителя. Його основне завдання - надати кожному учневі персональну машину, створити умови співпраці, продумати безпосереднє проведення заняття. У цьому і полягає суть якісного та ефективного проведення занять.

Однак, комп'ютери і програми, що використовуються в школах, ще не володіють достатнім рівнем штучного інтелекту, тому мають певний ряд недоліків, які не можна не враховувати.

Мова навчальних програм у більшості суха та лаконічна. Стиль викладу матеріалу не завжди підходять дітям, вони можуть їх дратувати. Це роздратування повинно стати сигналом для вчителя і, оскільки він не має можливості змінювати програму, необхідно спробувати змінити ставлення до неї учня або приділити йому увагу й доповнити інформацію емоційними зауваженнями, згладжуючи тим самим гострі кути, що виникають під час навчання.

Багато навчальних програм не передбачають багаторівневості навчання, тобто учень не може отримати додаткову інформацію або уточнення з кожного питання, що виникає в нього під час навчання. Вчитель повинен бути готовим прийти на допомогу і ліквідувати проблеми, які виникли, а учень, у свою чергу, повинен знати, що він зможе цією допомогою скористатися.

Використання навчальних програм є дуже ефективним методом навчання, якщо він поєднується з традиційними методиками, а вчитель займає активну позицію і за необхідності стає проміжною ланкою між комп'ютером і учнем під час практичних занять.

У процесі використання електронних засобів навчального призначення відбувається індивідуалізація процесу навчання. Кожний учень засвоює матеріал за своїм планом, тобто у відповідності зі своїми індивідуальними здібностями. У результаті такого навчання вже через 1-2 заняття учні будуть знаходитися на різних стадіях (рівнях) вивчення нового матеріалу. Це призведе до того, що вчитель не зможе продовжувати навчання школярів за традиційною класно-урочною системою. Основне завдання такого роду навчання полягає в тому, щоб учні знаходилися на одній стадії перед вивченням нового матеріалу і в процесі цього весь відведений для роботи час використовувався з повним завантаженням учнів однаковими видами діяльності. Очевидно, це може бути досягнуте під час поєднання різних технологій навчання, а навчальні програмні засоби повинні містити кілька рівнів складності. При цьому учень, який швидко засвоює пропоновану йому навчальну інформацію, може переглянути більш складні розділи даної теми, попрацювати над закріпленням матеріалу, що вивчається. Інший учень до цього моменту засвоїть той мінімальний обсяг інформації, що необхідний для вивчення наступного матеріалу. За такого підходу до розв'язання проблеми у викладача з'являється можливість реалізувати диференційоване, а також різнорівневе навчання в умовах традиційного шкільного викладання.

На наш погляд, підвищення ефективності трудового навчання під час використання ІКТ пов'язане з розв'язанням низки методичних завдань, серед яких:

- визначення ролі і місця використання ІКТ у трудовому навчанні;

- розробка загальних вимог до створення і використання комп'ютерних програм навчально-контролюючого характеру;

- аналіз комп'ютерних програм, які використовуються в трудовому навчанні, з огляду на їхню ефективність і доступність;

- формування критеріїв добору змісту електронних засобів навчального призначення;

- розробка методики поєднання традиційних та інформаційних технологій навчання.