Коробов Є.Т.

Дніпропетровський національний університет

НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

Навчальний матеріал являє собою складну систему, яка має свою структуру зі специфічними елементами й зв'язками між ними. Будучи своєрідною "сировиною" процесу навчання, навчальний матеріал включає всю інформацію, яка подана для засвоєння й сприяє засвоєнню. Тобто навчальний матеріал ми розглядаємо як сукупність двох інформацій: основної та допоміжної. Кінцева мета подання основної інформації є перетворення її в знання або вміння (знання - це сприйнята, зрозуміла, усвідомлена й включена в систему наявних знань інформація). Допоміжна інформація має на меті забезпечення надійності (гарантованості) у засвоєнні основної інформації. Сконцентрований у підручниках, навчальних посібниках, збірниках задач і вправ, довідниках, інструкціях, дидактичних матеріалах, засобах наочності тощо, навчальний матеріал залежно від виконуваних функцій може бути згрупований таким чином:

інформаційний (поданий звичайно як тексти, малюнки, креслення, схеми та інші форми графічного вираження інформації (таблиці, географічні карти), музичні твори, ноти, твори скульптури й живопису, моделі, установки, реальні об'єкти навколишньої дійсності й т.ін.);

операційний (задачі, вправи, завдання інтелектуального або практичного змісту, під час виконання яких виробляються уміння та навички);

контролюючий (завдання, що забезпечують внутрішній і зовнішній зворотний зв’язок);

актуалізуючий (тексти, завдання, які сприяють актуалізації опорних знань, умінь і навичок, необхідних для розуміння й засвоєння нового матеріалу);

стимулюючий (тексти, завдання, що викликають потребу набути нові знання або нові способи дій);

діагностуючий (завдання, які дозволяють виявити прогалини в знаннях, причини неправильних дій учнів).

Із перечислених видів навчального матеріалу носіями основної інформації служать інформаційний, операційний і частково контролюючий. Решта видів виконують допоміжну роль, сприяючи якісному, міцному й більш оперативному засвоєнню основної інформації. По суті, допоміжний навчальний матеріал дозволяє привести зміст навчального предмету у відповідність до психологічних особливостей процесу пізнання.

Ознакою структурної складності навчального матеріалу служить також кількість структурних елементів і зв'язків, які має в середньому один елемент матеріалу. Чим більше структурних елементів міститься в навчальному матеріалі й чим ширші їх зв'язки, тим вища складність і відповідно трудність розуміння навчального матеріалу. Розглянемо структурні елементи навчального матеріалу і їх зв'язки, які найбільше впливають на труднощі розуміння.

Стосовно інформаційного, актуалізуючого й стимулюючого навчального матеріалу, поданого в текстуальній формі, структурними елементами можуть бути окремі судження, поняття, навчальні питання, теми, розділи. Якщо навчальний матеріал подано як графіки, діаграми тощо, у ролі структурних елементів можуть виступати координатні осі, координати, окремі ділянки графіків і діаграм, вектори, математичні формули, які описують дані графічні побудови. Щодо інформаційного матеріалу, поданого в символічній формі (схеми, ноти, географічні карти й т.ін.), структурними елементами можуть служити різні електротехнічні або електронні прилади, блоки й деталі (до електричних та кінематичних схем), окремі вузли, механізми, умовні знаки музичної символіки (до нот), топографічні й географічні позначення (до карт). Якщо навчальний матеріал призначено в основному для чуттєвого сприйняття (музичні твори, кінофільми, скульптура й живопис), то функцію структурних елементів можуть виконувати окремі частини творів мистецтв, які становлять їх композиційну побудову (інтервал, акорд, музична фраза, музичний зворот, лейтмотив тощо - у музичних творах; фон, фрагмент, перспектива, образ і т.ін. - у творах живопису).

Операційний, контролюючий та діагностуючий навчальний матеріал подається звичайно як різноманітні завдання або вправи. Характер структурного елемента в цьому разі визначається самою специфікою завдання. Наприклад, у ролі структурних елементів можуть виступати окремі букви, цифри, символи (на початкових стадіях навчання); склади, слова, частини речення; математичні, фізичні, хімічні формули; математичні, логічні, трудові та інші операції; задачі-блоки (найпростіші задачі під час виконання складних завдань).

Кожний структурний елемент включено в структуру навчального матеріалу за допомогою тих чи інших зв'язків, різноманітність яких також надзвичайно велика. Наприклад, залежно від обсягу навчального матеріалу зв'язки між структурними елементами можуть мати міжцикловий, міжпредметний і внутрішньопредметний характер. Міжциклові зв'язки утворюються між циклами навчальних предметів, які в даному випадку виконують роль структурних елементів (наприклад, загальноосвітні, загальнотехнічний і спеціальний цикли в системі професійної освіти). Особливо багатоманітний спектр внутрішньопредметних зв'язків. Це можуть бути знакоутворюючі зв’язки (між елементами різних умовних знаків), словоутворюючі (між буквами), змістоутворюючі (між словами або словосполученнями), функціонально-конструкційні (між складовими елементами якої-небудь конструкції, установки, виробу), понятійні (між елементами, що розкривають сутність понять) і т.ін.