Педагогічні науки / Проблеми підготовки спеціалістів

Канд. пед. н., Скоморовська И. А.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна

Підготовка майбутніх фахівців педагогічних спеціальностей до спільної навчально-виховної

роботи з бібліотеками

Інтегрування України до європейського освітнього простору зумовлює потребу підготовки кваліфікованих і конкурентноспроможних фахівців, готових не лише сприймати та опрацьовувати інформацію, а й самостійно опановувати необхідними знаннями. В основу інформаційної, освітньої та щоденної діяльності людини покладене читання, що забезпечує розвиток мислення, фантазії, аналітичних і творчих здібностей особистості.

В Україні значна увага приділяється питанню популяризації читання серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Яскравим підтвердженням цього є наказ Міністерства освіти і науки України № 542 від 19.06.2009 «Про затвердження примірного положення Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Найкращий читач України 2009-2010 року». Конкурс проводиться для учнів 6-7 класів у чотири етапи. У документі зазначено, що його мета полягає в «заохоченні дітей до систематичного читання задля постійного підвищення рівня особистого розвитку; виробленні навичок самостійної роботи з книгою, підвищенні якості та ефективності процесу читання: критичного аналізу, переосмислення і творчої інтерпретації прочитаного; підвищенні суспільного значення і ролі шкільних і дитячих бібліотек у процесі соціальної адаптації і набутті культурної адаптації дітей і юнацтва» [3, с.3]. Беззаперечно, що заходи загальнодержавного рівня є ефективними для підвищення читацької культури школярів, проте визначальна відповідальність стосовно формування особистості читача покладається на кваліфіковану і злагоджену педагогічну діяльність вчителів і бібліотекарів.

Відтак актуалізується проблема готовності майбутніх педагогів до організації спільно з бібліотечними працівниками навчально-виховної діяльності, яка реалізується у масових (книжкова виставка; бібліографічний огляд літератури; читацька конференція; вечір запитань і відповідей; презентація книги; усний журнал; літературний вечір тощо), групових (бібліотечні гуртки «Бібліотечний актив», «Бібліотечна рада», «Друзі книги», «Книжкова лікарня» та ін.; бібліотечні уроки) та індивідуальних (індивідуальною бесідою; консультацією; індивідуальним інформуванням стосовно певної теми) формах роботи зі школярами.

На сьогоднішній день розроблено курси «Бібліотечно-бібліографічна та інформаційна культура» [4], «Основи бібліотечно-бібліографічних знань» [2], «Основи інформаційної культури» [1] тощо. Завдання курсів полягають в тому, щоб ознайомити школярів з інформаційними технологіями, документальними комунікаціями, поглибити знання про бібліотеку як важливий компонент інформаційної інфраструктури, вивчити основи бібліографії, оволодіти методами пошуку інформації, з бібліотечними каталогами і їхнім призначенням, із структурою книги, її оформленням, прищепити навички раціональної роботи з книгою та іншими джерелами інформації [1, с.29]. Викладання вказаних курсів здійснюється класоводом, класним керівником, вчителем-предметником спільно з бібліотекарем і розраховано як для молодших школярів, так і для старшокласників (див. абл.. 1).

Таблиця 1

План занять з «Основ бібліотечно-бібліографічних знань»

для 1 класу

№ з/п	Тема заняття	Хто виконує	Дата виконання
І. 1. 2. 3. 4.	Знайомство з бібліотекою Екскурсія до бібліотеки Що таке бібліотека? Правила користування бібліотекою. Запис до бібліотеки.	Класний керівник	Вересень Вересень Жовтень Листопад
ІІ. 1. 2.	Як читати і берегти книжки Правила читання. Гігієна читання. Правила бережливого ставлення до книжки. Найпростіший ремонт книжок, виготовлення закладок (практична робота).	Класний керівник	Грудень Січень
ІІІ. 1. 2. 3. 4.	Книги для навчання та дозвілля Книжка-підручник, книжка-посібник. Науково-пізнавальні книжки. Художні книжки, їх автори. Газети та журнали для дітей.	Класний керівник	Лютий Березень Квітень Травень

Джерело: [2, с.67].

Згідно орієнтовного плану занять кожна тема охоплює 1 годину. Таким чином, річне навантаження з даного курсу для учнів першого класу становить 20 годин, з яких 19 год. – теоретичні та 1 год. – практичне заняття.

Навантаження з курсу «Основи інформаційної культури» для учнів 10-11-х класів – 68 год., з яких 40 год. – теоретичні, 28 год. – практичні. Основні складові курсу поділено за розділами:

Вступ. Інформаційна культура – складова загальної культури особистості.

1. Документальні комунікації та інформаційні технології.

2. Інформаційна культура в контексті історії.

3. Бібліотеки – обов’язковий компонент інформаційної інфраструктури суспільства.

4. Інформаційно-пошукові системи.

5. Бібліографія як джерело інформації, ключ до знань.

6. Методи самостійної роботи з джерелами інформації. Культура розумової праці [1, с.29].

Отже, тематичне різноманіття даного курсу, наявність теоретичних і практичних занять передбачає засвоєння учнями знань, формування в них навиків пошуку необхідної літератури та використання довідково-бібліографічного апарату бібліотеки. Водночас, досягнення мети і завдань цих занять вимагає кваліфікованої підготовки та бібліотечно-бібліографічної компетентності вчителя.

Відтак у контексті досліджуваної проблеми ключове місце займає підготовка майбутніх фахівців педагогічних спеціальностей до спільної навчально-виховної роботи з бібліотеками. Для цього доцільно:

1. Впровадити у навчальний процес ВНЗ бібліотечно-бібліографічний спецкурс (наприклад, «Основи бібліотечно-бібліографічних знань»), котрий включає відомості з бібліотеко- і книгознавства, а також інформацію стосовно організації бібліотечної роботи з учнями різного шкільного віку.

2. У рамках спецкурсу організувати окрім лекційних і семінарських занять практичні роботи студентів у шкільних бібліотеках.

3. Педагогічна практика майбутніх фахівців повинна включати не лише відвідування уроків вчителів-предметників, а й вивчення досвіду роботи бібліотечного працівника. Цінним стане залучення студентів до участі в бібліотечних гуртках та проведення бібліотечних уроків чи інших заходів, організованих спільно вчителем і бібліотекарем.

4. За результатами педагогічної практики студенти зобов’язані здати:

– щоденники-спостереження за бібліотечною роботою в навчальному закладі, що включають інформацію про планування навчально-виховної роботи бібліотекаря з читачами; аналіз заходів та занять, які відвідав студент упродовж практики.

– розроблені моделі виховних заходів.

– конспекти бібліотечних уроків, що висвітлюють тему, мету та хід уроку.

5. Залучати майбутніх фахівців до поглибленого вивчення і наукового обґрунтування питання організації бібліотечної роботи зі школярами через їх участь у студентських науково-практичних конференціях, круглих столах, проблемних гуртках, семінарах тощо.

Робота ВНЗ у зазначених вище напрямах сприятиме засвоєнню студентами системи теоретичних знань та формуванню у них практичних умінь, що стане запорукою готовності до співробітництва з бібліотекарем в організації навчання і виховання учнів.

Література:

1. Основи інформаційної культури. Орієнтовна програма курсу за вибором для 10-11 класів // Шкільна бібліотека. – 2005. – № 3. – С. 29-32.

2. План занять з основ бібліотечно-бібліографічних знань // Шкільна бібліотека. – 2007. – № 2. – С. 67-68.

3. Про затвердження примірного положення Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Найкращий читач України 2009-2010 року»: наказ Міністерства освіти і науки України № 542 від 19.06.2009 // Освіта України. – 2009. – № 78. – С. 2-4.

4. Формування інформаційної культури учнів // Шкільна бібліотека. – 2006. – № 10. – С. 48-50.

Авторська довідка

Скоморовська Ірина Анатоліївна – кандидат педагогічних наук, асистент кафедри педагогіки імені Б. Ступарика Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Назва ВНЗ, адреса – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка 57.

Домашня адреса – Інд. 76005, м. Івано-Франківськ, вул. Довженка 9, кв. 55.

Тел. 066 55 90 283

VSKOMOR@ukr.net