Філологічні науки / Мова, мовлення та мовленнєва комунікація

Гаврилишин Наталія Михайлівна

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Проблеми та перспективи вживання запозичених економічних термінів в українській мові

На сучасному етапі кількість економічних термінів в українській мові невпинно зростає. Це зумовлено тим, що швидкими темпами розвиваються економічні відносини, поглиблюються взаємозв’язки між окремими економічними регіонами та між країнами. В процесі економічної діяльності господарюючі суб’єкти здійснюють все нові функції, що відображається на кількості термінів, які відображають економічні процеси та категорії. Варто відмітити також те, що економічні терміни, що виникають, дуже часто іноземного походження. Тож виникає запитання: чи варто використовувати зарубіжну термінологію для позначення явищ, які можна визначати термінами власної мови?

З 1990-х років в українську мову, зокрема в економічну й фінансову сфери, влилося чимало англо-американських слів-термінів, котрі поки що не мають національних аналогів, оскільки поняття, які вони позначають, були відсутні в соціалістичній економіці, наприклад: аудит, арт-дилер, бізнес, блю-чипс, брейк, букмекер, кеш тердер, франчайзинг, ф’ючерс, чартер тощо. Серед запозичених термінів є чимало французьких (аванс, афера, афінаж, коносамент, промеса, реалізація, сеньйораж, фортфейтинг), німецьких (біржа, бухгалтер, вексель, ґешефт, дамно, капітал, ордер, синдикат, такса, фрахт), італійських (авізо, альпарі, валюта, дизажіо, жиро, інкасація, інкасо, каса, рекамбіо), голландських (бодмерея), іспанських (карго) і, звичайно, латинських (акцесія, інвестор, негоціант, пеня, пролонгація, ревізія, реприватизація, реституція, фонд) та грецьких (гістограма, олігополія), що пов’язано з торговельними, економічними відносинами між різними державами. Запозичені слова поступово адаптувалися у нашій мові і стали невід’ємною частиною її термінологічного фонду. Однак основна маса термінів – це українські слова та словосполучення (витрати держави, відомість допоміжна, гроші паперові, договір підряду, доходи, забудовник, завдаток, загальнодержавні податки, закон зростання потреб, запас надлишковий, заощадження, крива доходу, маса прибутку, межа оподаткування, надприбуток тощо). Наявні також гібридні терміни (зазвичай у словосполученнях), тобто такі, що комбінують національні та запозичені слова: аудиторський висновок, депозитарна діяльність, дивіденд майновий, емісія скарбнича, зведений бюджет, облігація житлова тощо. Це свідчить про адаптування чужомовних слів у нашій мові.

І хоча українська мова використовує багато запозичених економічних термінів, проте не слід зловживати їх використанням, оскільки наша мова цілком спроможна гнучко і точно окреслити власними засобами будь-яке запозичене поняття.

Деякі іншомовні слова та гібридні терміни поступово замінено на питомо українські: процент – відсоток, забезпечення кредиту – запорука, ліквідні активи – ліквідні засоби, лімітед – товариство з обмеженою відповідальністю та ін. У реєстрі питомо українські терміни переважають, отже, наша фінансово-економічна термінологія поступово удосконалюється, унормовується.

Разом з тим, навчальна, виробнича і наукова сфери потребують уніфікованої термінологічної системи, бо нерідко те сааме поняття у різних монографіях, наукових працях, підручниках та посібниках позаначають неоднаковими словами. Зібрати поняття і терміни, систематизувати їх, описати – завдання нелегке, але вкрай потрібне на сучасному етапі відродження і становлення національних терміносистем.

У сучасній українській мові збільшується кількість економічних термінів, відбувається їх якісне вдосконалення, пристосування до норм літературної мови, спостерігається розширення семантики загальновживаних термінів. Українська економічна термінологія формується з урахуванням національних традицій, досягнень інших народів та міжнародної практики термінотворчості.

Використанням інтернаціональних термінів не слід зловживати. Наприклад, замість терміну «директ мейл» доцільно використовувати український відповідник «рекламування поштою», замість «ексклюзивна ліцензія» - «виключна ліцензія».

Спільний лексичний фонд різних мов формується за допомогою запозичень. Це сприяє взаєморозумінню фахівців, які розмовляють різними мовами. Проте, надмірне захоплення чужими термінами ускладнює спілкування між членами суспільства. Не слід користуватися запозиченими термінами, якщо у мові є свої відповідними (бартер – обмін, брокер – посередник, субсидія – допомога).

Економічна термінологія постійно змінюється й оновлюється, отже, варто пильніше ставитися до тієї лексики, що стає характерною для вжитку, інакше існує ризик переобтяження терміносистеми іншомовними прямими запозиченнями й калькуваннями. Інколи складається враження, що ми більше піклуємося про міжнародність термінології, про те, щоб вона була сприйнята представниками тих націй, із мов яких відбувається запозичення, ніж про власну мову, простоту й зручність термінів у ній. Задля збереження мови кращим варіантом є введення в обіг питомо українських термінів за умови їх наявності або реальної можливості утворення.

Список використаної літератури:

1. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. – Х., 2002. – 492 с.

2. Покровська О.А. Українська термінологія ринкових відносин: Дис. канд. філол. наук. – Х., 1995. – 207 с.