Сучасні інформаційні технології/3. Програмне забезпечення

Стасюк О.М., Кирилюк В.М.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Інформаційні технології при визначені ефективності природоохоронних проектів

Розробка і реалізація ефективних екологічних стабілізаційних рішень (ЕСТР), направлених на забезпечення екологічної безпеки(ЕЛБ), в значній мірі, що впливає на рівень ДМБ, має важливе значення для формування оптимального режиму відтворення людського капіталу, як важливого чинника рівня розвитку (РР) України. Приклад структури ЕСТР і дерева цілей представлено на рис. 2.1.

Застосування комплексу ефективних ЕСТР, направлених на мінімізацію економічного збитку , сприяє приросту коштів в джерела інвестиційного капіталу і забезпечує досягнення прийнятного рівня економічної безпеки(ЕКБ) по основних її складових за рахунок: скорочення викидів і скидань в навколишнє середовище(НС); збільшення чисельності населення; збільшення чисельності економічно активного населення; збільшення об'єму інвестицій в економіку за рахунок приросту засобів до екологічних фондів та ін.; зменшення необхідної витратної частини бюджету на нейтралізацію негативних естернальностей. Вибираючи той або інший комплекс ЕСТР слід орієнтуватися на эколого-соціальний критерій, який пропонує збереження НС як важливого чинника збереження капіталу здоров'я населення. Даний аспект повинен враховуватися в контурі підготовки і реалізації ЕСТР, орієнтованих на досягнення прийнятного рівня ЕКБ по заданих складових. Одним з центральних елементів в даному уявленні є етап комплексної оцінки ефективності проектованих ЕСТР, що реалізовуються для субєктів господарювання (СГ). Комплексна оцінка ефективності застосування ЕСТР базується на застосуванні підходів, які ми, з достатнім ступенем умовності, пропонуємо об'єднати в три групи: 1) розрахунок вартості реалізації виробничо-технічного стабілізаційних рішень; 2) визначення економічної ефективності або ефекту від реалізації природоохоронних міроприємств; 3) оцінка стійкого стану системи або території.

		2. Встановлення порогових рівнів індикаторів
			Ні
				6. Оцінка відверненого збитку

Рис. 1.1 Структура ЕСТР

Ефективність природоохоронних рішень характеризується показниками екологічних, соціальних результатів, які виявляються в екологічному, соціальному і економічному ефектах (результатах). Екологічний результат полягає в зниженні негативної дії на НС і поліпшенні її стану і виявляється в зниженні (запобіганні) об'ємів атмосферних забруднень, що поступають в середу, збільшенні кількості і поліпшення якості природних до використання водних, земельних, лісових і біологічних ресурсів. Соціальний результат полягає в підвищенні рівня життя населення, ефективності суспільного виробництва, збільшенні національного багатства шляхом запобігання втратам трудових ресурсів.

Соціальний результат полягає в підвищенні рівня життя населення, ефективності суспільного виробництва, збільшенні національного багатства шляхом запобігання втратам трудових ресурсів. Економічний результат полягає в підвищенні ефективності суспільного виробництва, збільшенні ВВП і національного багатства шляхом економії або запобігання втратам природних ресурсів.

Література:

1. Галіцин В.К., Суслов О.П., Кубрушко Ю.О. Моделі і методи оцінки інвестиційних проектів: Монографія. – К.: КНЕУ, 2005.-168 с.

2. Т. Бень. Методи визначення економічної ефективності інвестицій: порівняльний аналіз // Економіка України. – 2006. - №6. – с.41-47.

3. Караева Н.В. Основные факторы и экономический механизм экологического управления состоянием ОПС // Актуальные проблемы устойчивого развития. Под общей редакцией И.В.Недина, Е.И.Сухина. — К.: О-во “Знание” Украины, 2003. — С. 107-116.