Медицина – 5
Подолянська
В.В., Подолянський Я.І., Данилова Г.В., Ільчишин О.С.
Львівський національний
медичний університет ім. Д. Галицького.
АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ДИТЯЧОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ В УМОВАХ
СУЧАСНОГО МІСТА.
На території Західної Україні
сформувалась небезпечна техногенна біогеохімічна провінція з високим рівнем
забруднення навколишнього середовища. Метою нашої роботи було оцінити стан
здоров'я дитячого населення, що проживає в даному регіоні за останні 3 роки.
Нами було проведено оцінку загального стану здоров'я дітей за основними
критеріями. Вивчення розповсюдженості
окремих нозологічних форм, груп та класів захворювань, їх структури проводилося
ретроспективно за матеріалами частоти
звертань за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади і за даними медичних оглядів, за умови, що захворювання, виявлене під
час звертальності і шляхом профілактичного огляду, враховується один раз (вичерпна захворюваність) (табл 1). Методичні підходи для її встановлення такі. Досліджувалася захворюваність згідно із звертальністю дитини за медичною
допомогою за три роки (з
2003 року по 2006 рік). Багаторічний досвід
свідчить про трьохрічний період як найдоцільніший
з огляду на максимальне виявлення захворювань. Враховувалися захворювання, які були зареєстровані протягом трьох років і доповнені випадками хронічних захворювань, з приводу яких могло не бути звертань в даний період. Враховувалися усі хронічні хвороби один раз, а гострі – на період максимальної звертальності.
Скажімо, за три роки звертальність з
приводу ГРВІ була така:
перший рік – не було, другий рік – 2 звертання і третій рік – одне. У середньорічну вичерпну захворюваність враховувалися два захворювання на ГРВІ. До даних звертальності додавалися результати профоглядів, які встановлювали не зареєстровані захворювання та патологічні стани, що до моменту обстеження не спонукали їх носіїв звертатися за медичною допомогою; підтверджували або не підтверджували
хронічні хвороби, виявлені під час звертальності.
Показник вичерпної захворюваності розраховувався на
1000 дитячого населення.
Об’єднання окремих випадків захворювань у групи та класи хвороб проводилося згідно Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (X перегляду 1998р.) (табл
2).
Таблиця 1
Вичерпна
захворюваність дитячого населення району спостереження з 2003 року по 2006 рік
згідно з віком (на 1000 дітей)
|
Показник |
Роки |
Всього |
|||
|
6-8 |
9-11 |
12-13 |
14-15 |
||
|
Рівень
вичерпної захворюваност (район спостереження) |
1679 (2920,0) |
1593 (3700,0) |
1496 (2430,0) |
1436 (2440,0) |
1556 (2260,0) |
|
У хлопців |
1552 |
1492 |
1577 |
1389 |
1506 |
|
У дівчаток |
1762 |
1649 |
1425 |
1540 |
1585,8 |
|
Рівень вичерпної захворюваності (Контрольний район) |
(1875,0) |
(1785,0) |
(2150,0) |
(1860,0) |
(1690,0) |
Таблиця 2
Розповсюдженість та структура окремих класів
захворювань серед школярів 6-15 років району спостреження (на 1000 обстежених
дітей відповідного віку)
Класи захворювань
|
Число випадків захворювань |
Структура % від загального рівню |
|
||||||
|
|
хлопці |
дівчата |
всього |
хлопці |
дівчата |
всього |
|||
|
Органів травлення |
250,9 |
501,8 |
752,7 |
17,6 |
35,2 |
52,8 |
|||
|
Органів
дихання |
148,3 |
115,4 |
263,7 |
10,4 |
8,1 |
18,5 |
|||
|
Нервової
системи та органів
чуття |
75,6 |
124,0 |
199,6 |
5,3 |
8,7 |
14,0 |
|||
|
Сечостатевої
системи |
35,6 |
21,4 |
57 |
2,5 |
1,5 |
4,0 |
|||
|
Кістково – м’язевої системи |
38,5 |
18,5 |
57 |
2,7 |
1,3 |
4,0 |
|||
|
Системи
кровообігу |
7,1 |
14,3 |
21,4 |
0,5 |
1,0 |
1,5 |
|||
|
Шкіри та підшкір но-жирового прошарку |
11,4 |
7,1 |
18,5 |
0,8 |
0,5 |
1,3 |
|||
|
Захворювання ока та його додатків |
11,4 |
5,7 |
17,1 |
0,8 |
0,4 |
1,2 |
|||
|
Інші класи захворювань |
17,1 |
21,4 |
38,5 |
1,2 |
1,5 |
2,7 |
|||
|
Всього |
595,9 |
829,6 |
1425,5 |
41,8 |
48,2 |
100 |
|||
Перше місце у структурі вичерпної захворюваності займали захворювання органів травлення – 40,1±2,9% (1651,6%о проти 732,6%о; χ2=39,4; Р<0,0001). Друге місце у структурі вичерпної захворюваності займали захворювання органів дихання - 22,3±1,7% (920,2%о проти 898,8%о; χ2=7,7; Р<0,05.) Третє місце у структурі вичерпної захворюваності дітей займали ендокринні хвороби - 6,9±1,0% (285,9%о проти 2336%о; χ2=13,6; Р<0,05).
Без сумніву, що ці порушення стану здоров'я дітей мають багатофакторну
етіологію. Факторним аналізом було встановлено, що найсильніший вплив на
розвиток захворюваності в дітей мав комплекс медико-біологічних факторів ризику
(F=29,3; F Фішера-Снедекора=14,1), менший - комплекс соціальних (F =15,7; F
Фішера-Снедекора =4,0) і природно-екологічних факторів ризику (F =8,4; F
Фішера-Снедекора =4,0). Внаслідок впливу цих чинників знижується резистентність
організму, що і призводить до підвищення рівня розповсюдженості захворюваності.
Подолянська В.В. м.
Львів, вул. Червоної Калини 119-23 (0322, 222-81-91)
Подолянський Я.І. м.
Львів, вул. Червоної Калини 119-23
Ільчишин О.С. м.
Львів, вул. Гречана 6-1
Данилова Г.В. м. Львів, вул Чурпинки 15-13