Медицина 8

Спаська А. М.

Прикарпатський університет ім. В. Стефаника, кафедра анатомії і фізіології (вул. Шевченка 57, м. Івано-Франківськ, Україна 76000)

СТАН ГЕМОМІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ЯЄЧКА СТАТЕВОЗРІЛИХ БІЛИХ ЩУРІВ В НОРМІ ТА В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ОРХІТУ

Актуальною сучасною проблемою стало широке розповсюдження інфекційно-запальних захворюваннь органів калитки, що передаються статевим шляхом або поступають з урогенітального тракту [Бухарин О. В., 2000; Кубанова А. А., 2000; Zdorowska-Stefanow B., 2000; Chow V., 2006].

У науковій літературі наявні відомості про те, що епідидимоорхіт супроводжується розладами гемодинаміки яєчка [Горпинченко И. И., 1997; Люлько О. В., 2002; Sheweita S. A., 2005; Грицуляк Б. В., 2006]. Але нами не знайдено конкретної інформації про стан мікросудин яєчка лабораторних тварин в умовах експериментального запалення, яке здебільшого викликалося лише для оцінки ефективності антибіотиків [Ludwig M., 2002; Hovarth I., 2003; Jantos C., 2003; Vieler E., 2003]. Тому метою нашого дослідження було вивчення змін, що виникають у мікроциркуляторному руслі яєчка щурів при експериментальному орхіті різної тривалості.

Матеріалом нашого дослідження стали 25 препаратів яєчка статевозрілих білих щурів, розвиток орхіту у яких ініціювали ін’єкцією під білкову оболонку лівого яєчка 0,1 мл культури Escherichia coli (із розведенням 1 млн. мікробних тіл в 1 мл). Забір матеріалу проводили через 1, 7, 30 і 90 діб. Було застосовано наступні методи дослідження: ін’єкція судин мікроциркуляторного русла, мікроскопічні дослідження мікросудин у зрізах, ангіорентгенографія.

Дослідження показало, що в нормі у щурів, кровопостачання яєчка здійснюється яєчковою артерією, а також артеріями сім’явиносної протоки і м’яза піднімача яєчка, які в ділянці хвоста над’яєчка анастомозують з яєчковою. За нашими даними в паренхімі яєчка гілки яєчкової артерії ІІІ порядку, діаметром 0,05 мм, які проходять між сім’яними трубочками в поперечному напрямі, розпадаються на артеріоли, діаметром в середньому 30 мкм. Вони проходять між сім’яними трубочками в поздовжньому напрямі і поділяються на прекапіляри, діаметром 17 – 27 мкм, які розміщуються переважно поперечно до сім’яних трубочок і дають початок капілярам. Виявлено, що одна артеріола може живити капілярні сітки кількох сусідніх трубочок, які широко анастомозують між собою. Поздовжні капіляри, діаметром 10 – 17 мкм, являються безпосереднім продовженням прекапілярів. Поперечні капіляри, діаметром 7 – 12 мкм, відходять від прекапілярів і поздовжніх капілярів, переважно під прямим кутом. Поздовжні і поперечні капіляри тісніше прилягають до стінок трубочок, тоді як артеріоли і прекапіляри знаходяться в міжтрубочкових проміжках. Таким чином, судини мікроциркуляторного русла на стінках сім’яних трубочок утворюють щільну сітку із петлями чотирикутної форми і навколо трубочок розміщуються у вигляді сітки з петлями 5 – 6-кутної форми. Капіляри, в свою чергу, переходять у поздовжні та поперечні посткапіляри, діаметром 13 – 22 мкм, а вони - у превенули (діаметром 22 – 36 мкм) та венули (діаметром 34 – 45 мкм), що проходять паралельно до сім’яних трубочок. Венули об’єднуються у дрібні вени (діаметром 0,04 – 0,1 мм), одні з яких розташовані в паренхімі яєчка, інші - знаходяться безпосередньо під білковою оболонкою. Зливаючись між собою в ділянці дорсального краю вентрального полюса яєчка, вони формують середні і крупні вени яєчка, які входять у лозоподібне сплетення.

Наші дослідження показали, що експериментальний запальний процес в яєчку щурів із часом викликає виражені структурно-функціональні порушення у його мікроциркуляторному руслі і паренхімі, що проявляються редукцією мікросудин і втратою клітин сперматогенного епітелію. Вже через одну добу експериментального орхіту спостерігається незначне розширення просвіту і повнокровність судин всіх ланок мікроциркуляторного русла яєчка, але воно зберігає властивий цьому органу характер рисунка, хід мікросудин не змінюється. Через 7 діб досліду просвіт артеріол яєчка був дещо звуженим, венул – розширеним. Діаметр капілярів збільшується до 11,0 ± 0,60 мкм в середньому. Виявляються локальні деформації сітки мікросудин, зменшується величина її петель.

В результаті наших досліджень, через 30 діб після початку експерименту спостерігається виражена деформація сітки мікроциркуляторного русла яєчка. Прогресує звуження просвіту мікросудин артеріальної ланки і розширення - венозної. Поздовжні і поперечні капіляри значно стоншені. Заповнення капілярів контрастною речовиною нерівномірне. В окремих полях зору спостерігається їх ущільнене розміщення. Рисунок сітки мікросудин втрачав свою впорядкованість. Петлі мікросудин навколо трубочок значно зменшуються в розмірах. Через 90 діб досліду контури мікросудин яєчка були нечіткими, петлі їх сітки зменшені і дуже деформовані, важко виявляються. Капіляри стоншені, діаметром 4,0 ± 0,40 мкм в середньому, спостерігається їх місцева редукція. Просвіт судин мікроциркуляторного русла яєчка нерівномірний, ділянки їх розширення чергуються із звуженими. Посівом на поживне середовище із тканини ін’єкованого яєчка виявлено E. coli в усі терміни досліду.

Численні дослідження [Малишкін І. Н., 1996; Горбатюк О. М. 1999 та ін.] підтверджують, що порушення гемодинаміки при орхоепідидиміті і інших захворюваннях яєчка завжди супроводжуються його гіпоксією, найбільшу чутливість до якої, за даними [Грицуляк Б. В., 2000; Ceylan H., 2005], проявляють клітини сперматогенного епітелію. Тому порушення сперматогенезу знаходяться у прямій залежності від розладів кровообігу, а при тривалих, на думку більшості авторів [Астраханцев А. Ф., 1996; Bergh A., 2001 та ін.], носять незворотній характер.