Педагогические науки / 2. Проблемы подготовки специалистов

                                                     Бігич О.Б.

Київський національний лінгвістичний університет

Місце і роль самостійної роботи студентів

у фаховій навчальній дисципліні

«Методика викладання іноземних мов у СНЗ»  

 

Лекція, будучи однією з основних організаційних форм навчання у ВНЗ, передбачає активну діяльність обох її учасників: передусім студента, який набуває фахових знань та оволодіває способами пізнавальної діяльності, а також викладача, який їх надає й формує.

Досліджуючи проблему методичної підготовки студентів до роботи вчителя іноземної мови в початковій школі (Бігич О.Б. Методична освіта майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи: Монографія.- Вид. центр КНЛУ, 2004.- 278 с.; Бігич О.Б. Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи: Навчальний посібник.- К.: Ленвіт, 2006.- 200 с.), ми поділяємо методичні знання на декларативні (знання що?) і процедурні (знання як?). При цьому, ні в якому разі не применшуючи значущість кожного різновиду знань, у контексті професійної діяльності вчителя акцентуємо передусім його процедурні знання.  

Наш багаторічний досвід читання лекційного курсу «Методика викладання іноземних мов у СНЗ» засвідчує, що часу на лекції зазвичай вистачає лише на надання декларативних знань. Процедурні ж знання стають об’єктом формування на практичних заняттях, попри їхню головну дидактичну мету – оволодіння студентами методичними навичками. Подолання цієї суперечності ми вбачаємо в активізації самостійної роботи студентів, зокрема в наданні їй випереджаючого характеру щодо лекцій.

За таких умов основною дидактичною метою самостійної роботи стає попереднє самостійне набуття студентами декларативних знань з підручника «Методика викладання іноземних мов у СНЗ» (2002) та/чи навчального посібника «Методика викладання іноземних мов у СНЗ у структурно-логічних схемах і таблицях» (2004), а головною дидактичною метою лекції – набуття процедурних знань. Відповідно, на лекції самостійно набуті студентами декларативні знання з теми поглиблюються й розширюються за рахунок оволодіння процедурними знаннями, що проте не виключає й заповнення прогалин у декларативних знаннях студентів.       

Проілюструємо це на прикладі однієї з тематичних лекцій, присвячених формуванню мовної компетенції. Попередньо студенти отримали для самостійного опрацювання низку питань, зокрема про етапи формування лексичної навички. Виклад питання «Етапи формування репродуктивної лексичної навички» ми розпочинаємо з відрядкового показу відповідного слайду (рис. 1) та повторення студентами кількості етапів, їхніх назв і цілей. При цьому студенти спочатку називають етап та визначають його мету, а лише потім інформація зявляється на екрані. В такий спосіб здійснюється самоконтроль студентами самостійно набутих декларативних знань, зокрема про етапи формування мовленнєвої навички.

Рис. 1. Слайд до питання «Етапи формування репродуктивної лексичної навички»

Як видно на рис. 1, кожний етап супроводжується позначкою Microsoft Power Point Presentation. Активація цих позначок лектором уможливлює детальніший розгляд змісту кожного з трьох етапів (див. рис. 2). В свою чергу, активувавши кожну з позначок Microsoft Power Point Presentation на слайді «Етап І. Ознайомлення учнів з новими лексичними одиницями», ми ілюструємо зміст кожного з підетапів прикладами вправ, комплекс яких складає фрагмент уроку. (Більше трьох рівнів гіперпосилань ми не використовуємо, оскільки це ускладнює сприйняття студентами навчального матеріалу).

Рис. 2. Слайд «Етап І. Ознайомлення учнів з новими ЛО»

Отже, винесення на самостійну роботу студентів питань, які будуть розглядатися на найближчій лекції, засвідчує низку незаперечних переваг саме такого поєднання цих організаційних форм навчання:

·  посилюється освітня автономія студента, зокрема щодо самостійного набуття ним декларативних знань;

·  уможливлюється його самоконтроль рівня набутих самостійно декларативних знань, а також (при необхідності) заповнення прогалин у них;

·  декларативні знання доповнюються й розширюються за рахунок процедурних знань; процедурні ж знання з теми ілюструються прикладами вправ, комплекс яких складає фрагмент уроку, і, як результат, у студента формується цілісна система знань з теми;

Цікавим для детальнішого дослідження є також факт, що на наше неодноразове запитання «Як краще презентувати навчальний матеріал – рядками чи весь слайд відразу?», студентки віддали перевагу відрядковому сприйманню навчальної інформації, а юнаки – сприйманню всієї порції навчального матеріалу, що, очевидно, пояснюється гендерними відмінностями у сприйманні.