Лариса Лисак,

(доцент кафедри українознавства та гуманітарної освіти

Донбаської державної машинобудівної академії, м. Краматорськ)

ЩОДО ІННОВАЦІЙ У ФОРМУВАННІ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ
З КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)»

У Донбаській державній машинобудівній академії з 2006/2007 навчального року відбулися певні зміни у викладанні української мови (за професійним спрямуванням). До короткого вишівського курсу були введені лекційні заняття. Перед нами, викладачами української мови для студентів-нефілологів, постала одразу ціла низка проблем, зокрема:

* правильно розподілити тематичний виклад відповідно до поділу годин, (бо раніше це були тільки практичні заняття);

* знайти літературу щодо читання лекцій з української мови для студентів нефілологічного напряму навчання;

* спланувати зміст лекцій, щоб зацікавити цим курсом студентів.

Тематичний розподіл годин і на сьогодні викликає складнощі, бо у кожному триместрі змінюється кількість годин, що відводяться на лекції. Так у минулому році у першому триместрі їх було 14, у другому 10, у третьому 8. Така ж тенденція простежується й у цьому навчальному році Тобто, ми постійно у творчому пошуці – як із 14 зробити 10, 8. Звичайно, було б краще, якби кількість лекційних годин була усталеною.

Щодо літератури. Ми не можемо сказати, що є конкретний академічний посібник, у якому б знайшовся зміст усіх лекцій. До речі, ми першопрохідники, бо на сьогодні в багатьох вишах вивчення української мови для студентів-нефілологів відбувається за допомогою практичних занять. Компонуючи кожну лекцію, беремо матеріал із величезної маси навчальної літератури. На підготовку однієї лекції витрачаємо надзвичайно багато часу і тому дуже прикро, що існує постійна тенденція зміни годин на лекції. Здавалось, у цьому триместрі підготувався добре, знай далі тільки доповнюй і читай, але ні – у наступному триместрі інша кількість годин і знову така ж ґрунтовна підготовка.

Добираючи матеріал до будь-якої лекції, ставимо перед собою перш за все такі завдання:

* зацікавити цією темою студентів, щоб вони не відбували покаранність – примусове відсиджування, а щоб усвідомили актуальність і необхідність вивчення, щоб не просто бездумно водили ручкою на папері, записуючи головне, а мали можливість дискутувати, доповнювати, запитувати;

* виховувати у майбутніх фахівців патріотичні почуття, адже мовної довершеності досягає та людина, яка усвідомлює, що для неї значить мова, тобто любов і повагу до мови, яка за своєю мелодійністю посідає третє місце серед 6703 мов Саме підтверджуючи її мелодійність намагаємось приклади, висновки подавати уривками із віршів, добирати влучні й цікаві вислови, крилаті слова, іноді легенди, приклади із особистого життя, гуморески. Наприклад, на першій лекції, розглядаючи завдання курсу, бажаємо студентам не бути у професійному житті такими, як Пантілей Лепеха із подсобного цеха, який, написавши такий документ як заява, одразу показав свою безграмотність. І зачитуємо такий фрагмент вірша Павла Глазового:

…Прошу лічно дирекцію, а також завком,

Щоб мене не уважали більш холостяком.

Ізо мною в брак вступає будуща жена,

Я для свайби повершаю вбивство кабана,

Каково приобрьол я вєсом в сто кіло

І в його сопровождєнні їду на село.

Ісходя із цього отпуск разрешіть мені,

Ібо я у брак вступаю на чотирі дні…

Для більшої виразності й значимості теми, у цьому році до кожної лекції вирішили добирати епіграфи. Так, наприклад до першої лекції «УКРАЇНСЬКА МОВА – НАЦІОНАЛЬНА МОВА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ» – вислів А. де Сент-Екзюпері «Найбільша розкіш на світі – це розкіш людського спілкування», до другої «норми української літературної мови та стилі в професійному спілкуванні» – Возвеличу малих рабів отих німих, Я на сторожі коло них поставлю слово! (Т. Г. Шевченко);

* і, зрозуміло, добираємо той матеріал, який допоможе студентам у їх подальшому професійному житті. Розглядаючи, наприклад тему – «Морфологічні норми професійного спілкування», зачитуємо студентам тексти реклам з морфологічними помилками, які розміщені в метро м. Харкова, в магазинах і на постерах нашого міста. Наприклад: У нас самі низькі ціни, Придбай улюбленої подарунок, Відкрит новий автосалон тощо. Студенти вказують на помилки, редагують, і ми разом визначаємо, як слід використовувати форми слів у мовленні. Робимо висновок, що реклами такого типу вказують на непрофесійність керівників даних підприємств, якщо вони дозволили надрукувати тексти з грубими помилками.

Зізнаємось, що у тому році, коли починали читати лекції, був страх – як наші студенти сприймуть лекції з мови, а що як їм буде нецікаво і вони просто не будуть слухати? На сьогодні таких страхів уже не виникає.

Враховуючи те, що це наші перші спроби в читанні лекцій даного курсу, кожне лекційне заняття обговорюємо на засіданні секції викладачів української мови, відзначаємо найбільш вдалі моменти.

До речі, на закріплення теми і перевірки знань студентів у кінці лекції, наприклад, з лексики, пропонуємо дидактичні ігри – загадки римовані, словесні – шаради, анаграми. Іноді практикуємо на закріплення тест, що містить не більше шести питань і оцінюється відповідно в три бали. Студентам подобається, що ці три бали йдуть поза шкалою 100 (навчання в академії за 100-бальною системою – Л. Л.).

Отже, лекції дозволяють побудувати загальний напрямок оволодіння знань, який допоможе самостійно опрацювати матеріал, необхідний у практиці професійної діяльності.

Прізвище, ім’я та по батькові автора:

Лисак Лариса Костянтинівна

Посада:

доцент кафедри українознавства та гуманітарної освіти

Донбаської державної машинобудівної академії

м. Краматорськ

Домашня адреса: вул. Богдана Хмельницького, 12/9,

м. Краматорськ,

Донецької обл.,

84313

Мобільний телефон: 8 050 230 0257